Альона Вишницька
«Заборона» запускає відділ розслідувань. Щоби він запрацював, нам потрібні кошти — усього 100 тисяч гривень. Частину ми вже зібрали, але нам усе ще потрібна допомога.
Щоби наочно показати, чому праця розслідувачів важлива, упродовж місяця ми розповідатимемо про розслідування, які спровокували зміни в суспільстві.
Розказуємо, як розслідування газети Boston Globe про педофілію серед католицьких священників підірвало довіру до церкви.
У 2002 році в американській сімейній газеті вийшло понад 23 матеріали, які викрили педофілію серед священнослужителів у регіоні. Журналісти довели, що в Бостоні приблизно 200 священників розбещували дітей. Взагалі в США їх було приблизно 7 тисяч.
Все почалося з історії одного священника. Всередині 90-х понад 130 людей розповіли про те, що місцевий священник Джон Геоган, який часто змінював парафії, ґвалтував або розбещував їх у дитинстві. Більшість жертв тоді були хлопчиками-гімназистами. Одному з наймолодших було чотири роки.
Своїх жертв Геоган часто знаходив у багатодітних родинах, де дітей виховувала сама мати. Він пропонував їй допомогу — наприклад, зводити дітей на морозиво чи помолитися з ними перед сном.
Журналісти виявили, що бостонський кардинал Бернард Лоу знав про те, що відбувається. Саме тому Геоган не затримувався на одному місці та змінював парафії за вказівкою кардинала. Щоправда, потім його адвокат це заперечував — казав, що священника переводили лише з «медичних причин».
«Бостон — винятково католицьке місто. Кардинал мав велетенський політичний вплив — більший, ніж губернатор штату», — розповідав «Медузі» Волтер Робінсон, колишній редактор відділу розслідувань, який займався цією справою.
Архієпархія мала докази, що Геоган ґвалтує дітей — про це неодноразово заявляв один із єпископів.
Геогана назначили керівником трьох груп дітей, і вже за кілька років скарг на сексуальне насильство побільшало в рази. Священника відправили лікуватися — тоді побутувала думка, що педофілію можна вилікувати. Проте за кілька місяців його знову повернули на службу, де він і далі ґвалтував хлопчиків.
Церква відсторонила Геогана від служби лише в 1998 році.
Майже всі докази в судових справах Геогана й церкви роками були під судовою печаткою про конфіденційність. Позови проти священника — а їх до 1997 року було вже пів сотні — розглядала сама архієпархія.
Кардинала та ще п'ятьох єпископів, які впродовж багатьох років керували Геоганом, звинувачували в тому, що вони нібито знали про зловживання Геогана та нічого не робили.
Неодноразово церква погрожувала судом газеті The Boston Globe, якщо журналісти опублікують щось, що церква вважає конфіденційним, зокрема інформацію про Геогана. Крім того, під забороною були й будь-які інтерв’ю та питання духовенству, яке згадувалося в цій справі.
Журналісти газети думали, що розслідують історію одного священника, проте з часом команда з’ясувала, що історія Геогана не єдина. Стало відомо про жертв іншого священнослужителя в Массачусетсі, а згодом — ще про тринадцятьох священників. Врешті команда склала список із понад 80 імен та почала шукати їхніх жертв, які б підтвердили здогадки.
Журналісти опублікували документи, де йшлося про те, що кардинал Лоу знав про сексуальні домагання священників своєї митрополії, але приховував це і навіть допомагав їм.
У результаті скандалу метрополія Бостона виплатила мільйони доларів штрафів постраждалим. Пів сотні священників висловили недовіру кардиналу та попросили його подати у відставку — вперше в історії американської католицької церкви.
Кардинал дійсно подав у відставку — і перебрався у Ватикан, де жив до смерті 2017 року.
Метрополія закрила 65 приходів.
За це розслідування газета The Boston Globe отримала Пулітцерівську премію. Серед аргументів журі було «за роботу, яка викликала місцеву, національну та міжнародну реакцію та призвела до змін у Римсько-католицькій церкві».
У 2016 році за матеріалами розслідування зняли детектив «У центрі уваги». Його номінували на Оскар у кількох категоріях, зокрема в категорії найкращого сценарію.
Після публікації розслідування католицькі церкви в Америці за рік втратили третину відвідувачів. Коли з’ясувалося, що пожертви використовували, зокрема, щоб оплатити мовчання жертв, люди перестали спонсорувати церкву, і вона фактично збанкрутіла, розповідає Волтер Робінсон.