2021-й стане роком вакцинації проти коронавірусу. А вакцина безпечна? З цифрами й фактами відповідаємо на питання про щеплення
У світі вже вакцинують від коронавірусу. Україна також уклала договір на постачання майже двох мільйонів доз вакцин китайської компанії Sinovac Biotech, але цей препарат ще не зареєстрували, тому він поки недоступний. Крім того, майже половина українців не готові вакцинуватися від коронавірусу, навіть якщо щеплення робитимуть безоплатно. Попри те, що вакцинація чи не єдиний спосіб вберегтися від COVID-19, в Україні бояться неякісних вакцин, вірять у міфи про щеплення або ж вважають їх просто неефективними. Редакторка Заборони Ганна Беловольченко вивчила всі спірні питання про вакцини. Вона розповідає, чого чекати від вакцинації, а також пояснює на прикладах, чому будь-яку інформацію про щеплення треба перевіряти.
Що таке вакцина?
Вакцина — це розчин, який містить ті ж віруси чи бактерії, що й захворювання, від якого показане щеплення. Але ці мікроелементи або вбиті, або сильно ослаблені. Тому вони не спричиняють хворобу, а вказують організму на її збудника і спонукають імунну систему виробляти антитіла. Наявність антитіл в організмі означає, що в людини сформувався імунітет до захворювання.
Є різні види вакцин. «Живі» містять ослаблені мікроорганізми. Такими є, наприклад, щеплення проти кору чи туберкульозу. Інактивовані (або убиті) вакцини створюють на основі мертвого збудника хвороби. Вакцини від коронавірусу належать саме до цього типу.
Проти дифтерії чи правця використовують анатоксини — вакцини з неактивним токсином, який виробляють бактерії-збудники хвороби. А рекомбінантну вакцину, яка містить частину збудника хвороби (наприклад, від вірусного гепатиту B), отримують методом генної інженерії.
Хто і як регулює виробництво вакцин?
Перед виходом на ринок кожну вакцину досліджують і тестують. Спочатку в лабораторії, потім — на тваринах, і лише в самому кінці — на людях. Наприклад, вакцину від коронавірусу від Pfizer та BioNTech до виходу на ринок тестували 40 тисяч добровольців. Після випробувань вакцина також має пройти перевірку регулятора, як-от Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів (FDA), а ще отримати схвалення від Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Такий серйозний підхід гарантує, що вакцина безпечна та дієва.
Кажуть, після щеплення є ризик захворіти на аутизм?
Ні, це один із міфів — він поширився у 2000-х роках. У 1998-му британський лікар Ендрю Вейкфілд вивчав зв’язок між вакцинацією та аутизмом. Він дослідив організм дванадцяти дітей і заявив, що вакцина від кору, паротиту і краснухи (КПК) спричиняє аутизм — розлад, що виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку й характеризується вродженим дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування.
Через його роботу й віру людей у теорії змов почалася антищеплювальна кампанія. Але британський журналіст Брайан Дір з’ясував, що пацієнтів для досліджень приводив чоловік, який працював на організацію противників вакцинації JABS. Дослідження фінансували активісти-антивакцинатори. А сам Вейкфілд за два роки до публікації зареєстрував власний експрес-тест на виявлення слідів вірусу кору в організмі. Він розраховував, що його дослідження підвищить попит на такі аналізи. Більше про «справу Вейкфілда» Заборона писала тут.
А рак вакцини спричиняють?
Досліджень, які вказували б на зв’язок між вакцинацією і виникненням онкології, немає. Навпаки: вакцинація запобігає деяким видам раку. Наприклад, окремі типи вірусу папіломи людини спричиняють рак шийки матки, статевого члена й інших органів. Передається такий вірус через незахищений секс чи спільні секс-іграшки.
Вакцина, яку вперше винайшли у 2006 році, спрямована проти онкогенних типів цього вірусу. В Україні це щеплення не є обов’язковим чи безоплатним і досі. А в Австралії за допомогою щеплень від папіломавірусу планують подолати рак шийки матки. З 2009 року там безоплатно вакцинують дівчат, а з 2013 — і хлопців. І якщо у 2005-му 22,7% австралійок у віці від 18 до 24 років мали папіломавірус, то у 2015 — лише трохи більше відсотка.
Щоби вакцина зберігалася довше, у неї додають ртуть. Хіба це не смертельно?
Не смертельно. До деяких вакцин дійсно додають тиомерсал — консервант, розроблений на основі ртуті, яка швидко виводиться з організму. Є два типи ртуті, впливу яких піддаються люди: метилртуть й етилртуть. Перша справді токсична й небезпечна для людини. Але у вакцинах використовують етилртуть, яка не накопичується в органах і не шкодить здоров’ю.
Консервант використовують для флаконів із кількома дозами вакцини, зокрема у вакцинах проти грипу. Адже є ризик, що лікар голкою занесе шкідливу бактерію чи грибок, які розмножаться в залишку рідини.
У більшості вакцин тиомерсал не застосовують взагалі або ж є альтернативи без цього елементу. Його немає в дитячих вакцинах, щепленнях проти вітряної віспи, краснухи.
Але вакцини таки мають побічну дію?
Так, бо організм виробляє імунітет. Для більшості людей щеплення минає безсимптомно, однак у тих, хто має супутні захворювання чи чутливий до конкретного вірусу, можуть з’явитися біль у місці ін’єкції, головний біль, слабкість абощо. Ці симптоми минають самі собою за кілька днів.
Організм дорослого впорається з ослабленим вірусом у вакцині, а дитячий — ні.
Це не так. Вірус чи бактерія у вакцині настільки ослаблені, що безпечні для людини в будь-якому віці. Навіть якщо одночасно вакцинуватися від десяти інфекційних хвороб, «включиться» лише 0,1% імунної системи. Тоді як реальний збудник вимагатиме в сто разів більшого захисту.
Більшість щеплень показані саме дітям до шести років: від гепатиту, туберкульозу, правця, кору та інших хвороб. Вакцинувати малечу потрібно до того, як вона почне контактувати з великою кількістю людей у садочку чи школі. Щоби знати, коли та які щеплення показані, можна скористатися офіційно затвердженим в Україні календарем щеплень.
Навіщо ризикувати, якщо можна просто перехворіти?
Не всі переносять хвороби в легкій формі. На грип щороку хворіють близько мільярда людей у всьому світі й помирають від 250 до 650 тисяч. Спричинені різними захворюваннями ускладнення можуть призвести до смерті або інвалідності: наприклад, від кору можна втратити зір, слух, отримати ураження мозку. У випадку з коронавірусом варто пам’ятати, що від нього поки немає ліків, а наслідки досі погано вивчені. Тому вакцинація — єдиний безпечний варіант.
Наведіть реальні факти, які доводять, що вакцинуватися потрібно.
Їх безліч. Упродовж 1964-1965 років на краснуху захворіли 12 мільйонів американців. Хвороба вбила 2 тисячі немовлят і спричинила 11 тисяч викиднів. Вакцину винайшли в 1969 році. З 2012-го в США зафіксували лише 15 випадків краснухи.
У 1974-му в Японії приблизно 80% дітей отримали щеплення від коклюшу. Того року в усій країні зафіксували всього 393 нових випадки цієї хвороби. Але впродовж наступних років рівень вакцинації впав на 10%. Через це вже у 1979-му на коклюш захворіли понад 13 тисяч японців і 41 людина померла. Коли вакцинації відновили до попереднього рівня, ситуація стабілізувалася.
Вакцинуючись, людина захищає не лише себе, а й інших. Можна бути носієм хвороби, однак не мати виражених симптомів і неумисно інфікувати інших, як у випадку з коронавірусом. Завдяки щепленням формується колективний імунітет. Коли вірусу немає за кого «вчепитися», він просто зникає.
Припустімо, вакцини безпечні. Але хіба всі? Кажуть, Україна хоче закупити китайську вакцину від коронавірусу.
Справді, Міністерство охорони здоров’я уклало договір на постачання майже двох мільйонів доз вакцин CoronaVac від COVID-19. Виробник — китайська компанія Sinovac Biotech. Наразі препарат перебуває на фінальному етапі тестування і вже в січні має стати зрозуміло, чи ефективна CoronaVac та чи зареєструють її офіційно.
Україна використовує лише ті вакцини, які мають прекваліфікацію Всесвітньої організації охорони здоров’я. Прекваліфікація — це контроль якості на базі лабораторій ВООЗ, який триває безперервно, щойно вакцина виходить на ринок.
Наразі держава закуповує вакцини проти інших хвороб у США, Франції, Індії, Кореї, Болгарії й Бельгії. Говорити про те, чи безпечний і дієвий китайський препарат, можна буде, коли компанія офіційно завершить випробування.
Схоже, вакцинуватися таки безпечно. Та чи всім і в будь-який час?
Вакцинуватися в розпал пандемії не просто можна, а треба. Щеплення від дифтерії чи правця не послабить імунну відповідь на коронавірус. А от якщо захворіти на COVID-19 й паралельно — на правець через відсутність щеплення, шанси побороти обидві хвороби скоротяться.
Вакцинуватися можна навіть за легкої застуди, коли температура не вище 38,5°C. Протипоказанням є вища температура, алергія на попередню дозу вакцини чи на один із компонентів, хімієтерапія, СНІД і низка інших станів. Найкращий спосіб дізнатися, коли, від чого й за яких умов вакцинуватися, — звернутися до сімейного лікаря.
Коли можна буде вакцинуватися від COVID-19 в Україні?
Точно невідомо. У Міністерстві охорони здоров’я затвердили план вакцинації ще в грудні минулого року. Відповідно до нього, упродовж 2021-2022 років мають вакцинувати половину населення. Старт — у січні.
У Центрі громадського здоров’я зазначили, що «документ буде гнучким, його актуалізуватимуть залежно від ситуації з COVID-19» та «доступності самої вакцини». І недарма. Бразильське видання UOL написало, посилаючись на власні джерела, що ефективність вакцини CoronaVac нижча за 60%. Україна ж заявила, що не купуватиме вакцину, ефективність якої нижча за 70%.
Чому Україна не може замовити іншу вакцину?
Є кілька причин. По-перше, багаті країни на кшталт Британії чи Канади першими уклали договори з компаніями, які виробляють інші вакцини. Усіх деталей цих угод не розголошують, тому невідомо, на яких саме умовах підписували контракти. Але вже відомо, що багаті країни закупили вакцини в кількості, яка дозволить декілька разів зробити щеплення кожному мешканцю. Це означає, що бідні країни — Україна також — просто не можуть їх замовити.
По-друге, попит на вакцини великий, а виробники наразі не можуть задовольнити потреб усього населення планети. Спочатку вони забезпечують препаратами ті країни, які першими уклали договори. Разом з тим компанії BioNTech і Pfizer планують цьогоріч збільшити виробництво доз вакцин від коронавірусу з 1,5 млрд до 2 млрд доз. Для цього в Німеччині відкрили новий завод.
По-третє, Pfizer і BioNTech розробили вакцину, яку треба транспортувати і зберігати за температури нижче -70°C. У Міністерстві охорони здоров’я заявили, що обладнання для цього є, але його небагато. Конкретних цифр не називали.
