Усі війни однакові. Для чого росіяни ґвалтують жінок та дітей в Україні?

• Окупанти навмисно використовують зґвалтування як воєнно-психологічну зброю, аби принизити та зламати поневолених українців. 
• Сексуальне насильство — це воєнний злочин та порушення міжнародного гуманітарного права.
• Обов’язково треба повідомляти про скоєння таких звірств.

Російські військові вчиняють жахливі воєнні злочини на тимчасово окупованих територіях. На прикладі різанини в Бучі ми знаємо, як рашисти безжально страчують мирних громадян, скоюють пограбування та ґвалтують. Сексуальне насильство вони використовують радше не як забаву, а як заздалегідь підготовану зброю для підкорення та приниження поневолених українців.

Заборона розповідає про військо-психологічну тактику для поневолення цивільного населення на окупованих рашистами територіях. 

Зґвалтування як військово-психологічна зброя в руках окупантів

Після відходу російських військ з Київщини в медіапростір почало просочуватися все більше подробиць щодо зґвалтувань та інших звірств проти цивільного населення на тимчасово окупованих рашистами територіях, пише The Guardian.

Жінки та дівчата, які стали жертвами сексуального насильства й вижили, поступово починають розповідати подробиці тих жахіть, що вони пережили. Переважно звертаються до працівників поліції, правозахисних організацій, яким довіряють. Серед зафіксованих випадків є різні види зґвалтувань за своїм ступенем жорстокості: групове, під дулом автомата, на очах у дітей тощо. Утім багато жінок ще досі бояться розповідати та навіть просто згадувати жахливі моменти.

«Ми отримали кілька дзвінків на нашу гарячу лінію від жінок та дівчат, які зверталися по допомогу, але в більшості випадків їм неможливо було допомогти фізично. Ми не могли до них дістатися через запеклі бої… Зґвалтування — це злочин, про який не повідомляють і через який часто стигматизують навіть у мирні часи. Мене дуже бентежить, що те, про що ми зараз дізнаємося, є лише верхівкою айсберга», — сказала президентка благодійної організації La Strada Ukraine Катерина Черепаха.

Російські фашисти вдаються до сексуального насильства, аби принизити, морально, фізично і психічно придушити беззахисних та беззбройних українок, зламати їхні життя. За словами очільниці британського посольства в Україні Мелінди Сімонс, російська армія свідомо використовує зґвалтування як свою військово-психологічну зброю і цьому є вже достатньо доказів. 

«Зґвалтування — це зброя війни. І хоча ми досі не знаємо масштабів її використання в Україні, вже зараз зрозуміло, що це було частиною арсеналу Російської Федерації. Жінок ґвалтували на очах у їхніх дітей, дівчат — на очах у їхніх родин, як навмисний акт поневолення [мешканців окупованих територій]», — написала дипломатка.

Неймовірно жахливий, але наглядний приклад — фото Михайла Палінчака, зроблене 3 квітня на трасі за 20 км від Києва. На ньому зображено не просто бездиханні тіла вбитих цивільних — там під ковдрою лежали тіла одного чоловіка та трьох жінок, оголені, з ознаками зґвалтування, обгорілі, спаплюжені. Обставини їх загибелі встановить слідство, але за попередньою версією, окупанти зґвалтували цих жінок, потім вбили їх і намагалися спалити їхні тіла.

Сексуальне насильство під час війни

Коли настає війна, у групі ризику на зґвалтування чи іншого роду сексуальне насильство опиняються абсолютно усі жінки та діти. Приміром, 31-річна українка Антоніна Медведчук розповіла, що, коли вона прокинулася від звуків бомбардувань у день війни, першими речами, що вона взяла перед евакуацією, були презервативи та ножиці, щоб використовувати їх як зброю для захисту.

«У кожній паузі між комендантськими годинами та вибухами я шукала засоби екстреної контрацепції замість основної аптечки. Мама намагалася заспокоїти мене: “Це не така війна, таких [солдатів-ґвалтівників] більше немає, вони залишилися у старих фільмах”. А я плакала мовчки, тому що усі війни однакові», — цитує жінку The Guardian.

В часи війни загроза сексуального насильства може бути не лише від ворога, а й здавалося б, від латентних зловмисників, які прикриваються патріотичними настроями та приналежністю до лав українських захисників. Так, наприклад, у Вінниці до поліції звернулася одна вчителька і завила, що один із представників місцевої тероборони затягнув її до шкільної бібліотеки і намагався зґвалтувати. Зрештою чоловіка затримали і покарали за такий мерзенний вчинок. 

Зґвалтування та сексуальне насильство вважаються воєнними злочинами та порушенням міжнародного гуманітарного права. В Офісі генерального прокурора України, так у Міжнародному кримінальному суді заявили, будуть розслідувати кожне повідомлення пов’язане із сексуальним насильством.

Такі організації, як La Strada Ukraine та Феміністична майстерня працюють онлайн та з місцевою владою, щоб поширювати інформацію про медичну, юридичну та психологічну підтримку, доступну для жертв сексуального насильства. І вони намагаються шукати безпечні притулки для жінок та дівчат, які втікають. як від війни, так і від домашнього насильства.

Утім, травми, спричинені використанням зґвалтування у якості воєнно-психологічної тактики, можуть призвести до більш глибоких страждань не лише окремих жертв, а всього українського суспільства на багато років.

«Коли жінка тікає, здається, що вона в безпеці, що вона далеко від озброєного чоловіка, який її зґвалтував. Але травма — це бомба всередині неї, яка переслідує її. Масштаб того, що відбувається зараз, розбиває серце», – розповіла менеджерка із зовнішніх зв’язків Феміністичної майстерні Львова Саша Канцер.

Раніше Заборона розповідала, що робити, якщо ви стали жертвою сексуального насильства під час війни, куди звертатися по допомогу та як зібрати необхідні докази, щоб покарати винних.