37 осіб загинуло, ще 34 зазнали поранень — це наслідки ракетного удару по будівлі Миколаївської облдержадміністрації, що відбувся 29 березня 2022 року. В результаті обстрілу центральна секція будівлі обвалилася з девʼятого до першого поверху, тож розбирати завали рятувальникам довелося майже тиждень. Українська правозахисна група Truth Hounds разом з київським Центром Просторових Технологій провели дослідження удару по адмінбудівлі і дійшли конкретних висновків щодо того, якою зброєю обстріляли ОДА та чи був цей інцидент воєнним злочином. Заборона переказує головні тези результатів дослідження.
29 березня Росія обстріляла Миколаївську облдержадміністрацію. Удар припав на четвертий поверх будівлі, внаслідок чого третина девʼятиповерхівки була зруйнована вщент. Інша ж частина зараз перебуває в аварійному стані.
Вибух всередині будівлі спричинив руйнування стін та міжповерхових перекриттів, цілковитий обвал північного крила будівлі та загибель цивільних людей. Першим підтвердженням удару стало відео з камери спостереження на даху ЖК «Адмірал», розташованого навпроти адміністративної будівлі.
21 і 23 травня 2022 року на місці атаки побували представники групи Truth Hounds, які задокументували наслідки удару, зібрали свідчення п’ятьох очевидців та провели розслідування через базу відкритих джерел. Під час розслідування вдалося встановити, що при обстрілі адмінбудівлі використали крилату ракету типу «Калібр». Центр Просторових Технологій розробив 3D-модель ракети та руйнувань будівлі ОДА.
Чи дійсно це була ракета типу «Калібр»?
За інформацією, яку надали Truth Hounds джерела в органах слідства, експерти з балістики зробили попередній аналіз уламків з місця інциденту та дійшли висновку, що для удару було використано крилату ракету типу 3M-14, що входить до російських ракетних комплексів «Калібр».
На користь цієї версії також свідчить те, що ракета здетонувала всередині будівлі — вже після того, як туди залетіла. Зазвичай саме ракети типу «Калібр» оснащені спеціальною проникаючою бойовою частиною.
Крім того, згідно з дослідженням документалістів та завдяки свідченням очевидців вдалося встановити, що пуск ракети здійснювали з акваторії Чорного моря.
Ракету дійсно запустили з Чорного моря саме росіяни?
Ймовірно, що так. І хоча відеозапис демонструє рух ракети територією, підконтрольною Києву, правозахисники виключають версію, що Миколаївську ОДА обстріляли ЗСУ. Адже в рамках виконання умов Будапештського меморандуму Україна позбулася всього арсеналу крилатих ракет та ще 581 одиницю передала Росії.
Водночас у публічних свідченнях Генерального штабу України та інших офіційних джерелах є згадки семи типів ракет, що Росія випускає по території України. Серед них, зокрема, є і ракети типу «Калібр» морського базування.
Згідно з результатами дослідження Truth Hounds та Центра Просторових Технологій, в момент атаки на ОДА в акваторії Чорного моря перебували два фрегати і два корвети ВМФ РФ, що були здатні завдати відповідного ракетного удару.
«Аналіз розташування кожного з цих човнів у морі відносно цілі, а також зіставлення цієї інформації зі свідченнями очевидців польоту ракети у напрямку Миколаєва та технічними характеристиками ракет сімейства «Калібр» вказують на те, що, найімовірніше, «Калібр» було випущено саме з російського фрегата «Адмірал Ессен», — йдеться у звіті.
Атака на Миколаївську ОДА — це воєнний злочин?
Так. Адмінбудівля — це цивільний об’єкт, захищений міжнародним гуманітарним правом (МГП). Відповідно, обстріл адміністрації військами ЗС РФ — це умисний напад на цивільний об’єкт. В нормах МГП йдеться про те, що напад може бути спрямований лише на військові об’єкти або об’єкти, які дійсно використовували у військових цілях. Натомість будь-яке навмисне скерування нападу на цивільні об’єкти кваліфікується вже як воєнний злочин.
Очільник Миколаївщини Віталій Кім спочатку заявляв, що більшості працівників ОДА дивом вдалося врятуватися з будівлі. Однак після оприлюднення списку загиблих стало відомо, що в будівлі перебувало близько 20 цивільних працівників, а також представники територіальної оборони та ЗСУ.
У своєму розслідуванні Truth Hounds окремо зазначають, що об’єкт можна вважати військовою ціллю, якщо це «виправдовує сутність, розташування, мета та спосіб використання об’єкта». Але Миколаївська ОДА — це урядова будівля, яку, зокрема, не використовували для військових нарад та планування будь-якої участі збройних підрозділів у військових діях.
Дослідники зауважують: «Миколаївська ОДА використовувалась виключно для потреб врядування та судочинства, обслуговуючи потреби цивільного населення. Так, у будівлі ОДА не проводилися наради вищого військового командування українських збройних сил чи підрозділів територіальної оборони, не зберігалася зброя та не розквартировувалися підрозділи збройних сил. Присутність в безпосередній близькості до ОДА та безпосередньо у ній представників ТРО не впливала на статус об’єкта як цивільного. З точки зору МГП присутність поліції чи інших угруповань, призначених для дотримання суспільного порядку, не робить об’єкт військовою ціллю».
Чи відомо, хто віддав наказ?
Так. Документалісти зібрали інформацію з відкритих баз даних про склад та кількість військових на кораблях, які 29 березня 2022 року перебували в акваторії Чорного моря. Мова про чотири судна, що входять до складу Чорноморського флоту ВМС РФ та є носіями «Калібрів»: це фрегати «Адмірал Макаров» та «Адмірал Ессен», а також малі ракетні кораблі «Інгушетія» і «Вишній Волочок».
У Truth Hounds вважають, що пусковою платформою для запуску ракети був саме «Адмірал Ессен»: «Цей висновок базується на інформації про розташування фрегата у морі відносно цілі, а також підтверджується свідченнями очевидиці, яка чула проліт ракети та вибух в Миколаєві, що послідував одразу за цим. Якщо з’єднати орієнтовні координати розташування фрегата з місцезнаходженням свідкині на той момент і продовжити лінію далі, то, з урахуванням маневру, який ракета здійснила на підльоті до цілі, можна точно вийти на будівлю ОДА в Миколаєві».
Це також підтверджують і розрахунки, засновані на інформації про швидкість ракети, відстань від будинку свідкині до постраждалої адмінбудівлі тощо. Втім, дослідники зазначають, що для більш точних розрахунків потрібно мати також точні дані про час, відстань, погодні умови, температуру тощо.
До складу командування фрегата «Адмірал Ессен» входять капітан 2-го рангу Олександр Смірнов і командир ракетно-артилерійської бойової частини корабля, капітан-лейтенант Анатолій Перетятько. Крім них на кораблі перебував екіпаж з 16 військових та матросів.
Дослідникам також відомо, хто командував фрегатом «Адмірал Макаров» — це капітан 2-го рангу Сергій Романенко. До керівництва корвета [малого ракетного катера] «Вишній Волочок» належать капітан 3-го рангу Дмитро Сухар, який наразі перебуває під слідством за статтею 408 Кримінального кодексу України («дезертирство»), а також старші лейтенанти Станіслав Походощук і Павло Гущин. Корветом «Інгушетія» командував капітан 3-го рангу Олександр Єрмоленко.