В Києві з 20 до 26 жовтня вже вшосте відбудеться Київський тиждень критики — міжнародний кінофестиваль, лайнап якого формує команда українських кінокритиків. Цього року програма фестивалю складається з пʼяти тематичних секцій: «Історія української комедії», українські гала-премʼєри, «Фокус: Україна — Велика Британія», Gamechangers та міжнародна програма. Покази вже традиційно пройдуть у столичному кінотеатрі «Жовтень». Напередодні Київського тижня критики редакторка Заборони Марія Педоренко розповідає про найочікуваніші кінопокази фестивалю. А з повною програмою можна ознайомитися тут.
«Клондайк». Режисерка Марина Ер Горбач
Луганщина. 2014 рік. Подружжя Ірки й Толіка очікує первістка, катає консервацію на зиму та латає дах після прильоту ракети. Незабаром у село Грабове прийдуть російські окупанти, з неба на землю звалиться збитий малайзійський «Боїнг», а Ірці й Толіку доведеться вирішувати, як врятувати себе й ненароджену дитину з пастки війни. Прем’єра «Клондайку» відбулася на цьогорічному фестивалі «Санденс» в США. Фільм здобув чимало нагород по всьому світу і став претендентом на здобуття премії «Оскар» від України. Детальніше про стрічку та її постановницю читайте на Забороні незабаром.
«Цензорка» (Cenzorka). Режисер Петер Керекеш
Драма в одеській виправній колонії. За сюжетом, молода жінка Олеся потрапляє до в’язниці за вбивство власного чоловіка. Вона щойно народила дитину і може провести з малюком тільки перші три роки — далі на дитину чекає сиротинець. Фільм зняли у копродукції України, Чехії та Словаччини. Остання висувала «Цензорку» на здобуття премії «Оскар» у номінації «Найкращий міжнародний художній фільм», але фільм не увійшов у шорт-лист.
«Бачення метелика». Режисер Максим Наконечний
«Метелик» — позивний аеророзвідниці українського добробату. Після двох місяців полону її нарешті чекає обмін. Вже по поверненні військова дізнається, що вагітна від наглядача, який її зґвалтував. Дебютний фільм молодого режисера Максима Наконечного цьогоріч презентували в програмі «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю. Співсценаристкою «Бачення метелика» виступила Ірина Цілик, авторка документального фільму «Земля блакитна, ніби апельсин» та стрічки «Я і Фелікс», яку також можна буде побачити на Київському тижні критики.
«Відблиск». Режисер Валентин Васянович
Ще одна стрічка про полон та його наслідки від автора «Рівня чорного» та «Атлантиди». Військовий хірург Сергій стає одним з багатьох вʼязнів російської армії і за проведений у полоні час на власні очі бачить, які знущання окупанти вчиняють над українцями. Обмін дарує чоловікові порятунок, та повернення до цивільного життя виявляється надзвичайно складним. Серед акторів «Відблиску» можна, зокрема, впізнати українського журналіста Станіслава Асєєва, який провів у російському полоні два роки. На екрані він зобразив офіцера ФСБ Росії, що влаштовує допити вʼязням на окупованому Донбасі.
«Памфір». Режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук
Біблійний сюжет про Авраама, поставлений за канонами грецької трагедії на тлі українського національного карнавалу Маланка. Памфір хоче бути хорошим сім’янином, але через помилки сина потребує грошей, внаслідок чого звертає з чесного шляху. Фільм створено у копродукції України, Польщі та Франції. На цьогорічній національній премії кінокритиків «Кіноколо», вручення якої відбудеться 20 жовтня в межах фестивалю, «Памфір» представлений одразу в шістьох номінаціях.
«Я і Фелікс». Режисерка Ірина Цілик
Екранізація роману Артема Чеха «Хто ти такий?» з поетом і прозаїком Юрієм Іздриком у головній ролі. Він грає Фелікса — колишнього контррозвідника, ветерана Афганістану з ПТСР. Одного дня він приходить в дім до юного Тимофія як новий бойфренд бабусі хлопчика. Між двома зовсім різними людьми спалахує дружба, якій, здається, в родині не радий ніхто, крім самих Тимофія й Фелікса. Ірина Цілик зняла драматично-комедійну історію дорослішання на тлі буремних 90-х, де головним мотивом стає вміння прощати.
«За двома зайцями». Режисер Віктор Іванов
Класика української комедії, що не потребує представлення. Від премʼєри у Дарницькому клубі залізничників у Києві минув 61 рік — і «За двома зайцями» знову виходить на великий екран. В центрі історії — пригоди киянина Свирида Голохвостого, цирульника та гульвіси, який хоче врятуватися від банкрутства завдяки шлюбу з донькою місцевого багатія. Та його планам починає заважати справжня закоханість, і не факт, що взаємна.
«Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди». Режисер Михайло Іллєнко
Абсолютно унікальна історія — емігрантська комедія, заміксована з українським поетичним кінематографом. Нащадка українських емігрантів Ореста життя ганяє між селами на Дніпрі, узбережжям Флориди та Бермудським трикутником. На цьому хитросплетеному шляху він раптово втрачає свою кохану Катерину. Втім, Орест має намір воззʼєднатися з найдорожчою людиною, і з головою кидається у вир дивовижних пригод.
«Трикутник смутку» (Triangle of Sadness). Режисер Рубен Естлунд
Фільм-відкриття Київського тижня критики. Здобувач одразу двох «Золотих пальмових гілок» Каннського кінофестивалю Рубен Естлунд знову жартує з проблем першого світу. Після успіху «Квадрату» (2017) — сатири на бобо (богемну буржуазію) — режисер продовжив бавитися з геометрією в назвах і випустив «Трикутник печалі». Це історія про багатіїв, для яких вишуканий морський круїз обертається грою на виживання. В Каннах стрічку нагородили головним призом, втім, реакція глядачів виявилася доволі полярною. Саме час переконатися в перевагах і недоліках фільму на власні очі.
«Корсет» (Corsage). Режисерка Марі Крютцер
Криза середнього віку в декораціях Австрійської імперії. «Корсаж» — це нестандартний байопік Єлизавети Баварської, яку ви точно знаєте під інфантильним прізвиськом Сісі. У сучасній Австрії вона — людина-символ, обличчя якої можна побачити в кожній сувенірній крамниці. Натомість в минулому це людина поза часом, якій було затісно не лише в обовʼязкових для тієї моди корсетах, а й у своїй епосі загалом. Роль імператриці виконала люксембурзька акторка Вікі Кріпс, яка пʼять років тому сяяла в «Примарній нитці» Пола Томаса Андерсона, і саме з цією потужною роллю критики сьогодні порівнюють гру акторки в «Корсеті». Підтвердження цьому — нагорода «Найкраща акторка» в програмі «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю.
«Час армагеддону» (Armageddon Time). Режисер Джеймс Ґрей
Після стрічки «До зірок» — трагедії батьків і дітей, розіграної в космосі, — Джеймс Ґрей презентує двогодинну історію дорослішання у Нью-Йорку часів Рональда Рейгана. Пол і Джонні — однокласники та найкращі друзі. Один темношкірий, інший — нащадок єврейських мігрантів з України. Вони проживають свої найкращі юнацькі роки, але оточення має інший погляд на дружбу юнаків, яка не зовсім вписується в стандарти білого американського життя. Крім двох молодих акторів, каст стрічки багатий на голлівудських зірок: від Ентоні Гопкінса та Енн Гетевей до Джеремі Стронґа та Джесіки Честейн.
«Тигр, що підкрадається, дракон, що зачаївся» (Wo hu cang long). Режисер Енґ Лі
Вже культова стрічка 2000-го знову на великому екрані, що пасує її розмаху якнайкраще. Історія розгортається у Китаї часів династії Цін: легендарний майстер бойових мистецтв Лі Мубай живе відлюдником в горах, та одного дня буде змушений залишити своє спокійне життя. Попереду на Мубая чекає поєдинок з убивцею його вчителя — і він обіцяє бути епічним. Свого часу «Тигр, що підкрадається, дракон, що зачаївся» став відкриттям для Голлівуду. Фільм поєднує екскурс в історію з фентезійними бійками, над якими не владні закони гравітації.
«4 місяці, 3 тижні і 2 дні» (4 luni, 3 saptamâni si 2 zile). Режисер Крістіан Мунджіу
Режим Чаушеску приніс Румунії чимало страждань, одне з яких — повна заборона абортів. Диктаторський закон навіть спричинив сумнозвісний феномен «дітей аборту», які народилися попри спроби жінок припинити вагітність. Героїня стрічки сучасного класика румунської «нової хвилі» — вагітна студентка Габіце, яка готова піти на нелегальний аборт. Допомагає їй сусідка по гуртожитку Олівія, для якої це стає хіба не більшим випробуванням, ніж для самої Габіце. Гранично незручна картина, сповнена оголених емоцій та натуралізму, під час якої вам не вдасться спокійно всидіти в кріслі.
«Свято» (Festen). Режисер Томас Вінтерберґ
Четвірка данських режисерів, серед яких, зокрема, були Томас Вінтерберґ і Ларс фон Трієр, 1995 року започаткувала авангардистський напрям кінематографа під назвою «Догма 95». Вони сповідували радикальний реалізм і сюжети, максимально наближені до сьогодення. «Свято» Вінтерберґа — перший фільм в межах «Догми 95». Це камерна, майже пʼєсова історія, що охоплює один вечір у шикарному заміському маєтку. У голови родини ювілей, і за столом збирається вся родина, крім однієї людини — доньки, яка нещодавно скоїла суїцид. Обставини її загадкової смерті вистрілять тоді, коли ніхто з гостей не чекатиме, і «свято» запамʼятається всім надовго.
«Піаніно» (The Piano). Режисерка Джейн Кемпіон
Ада — мати-одиначка з німотою. Неспроможність говорити їй замінює гра на піаніно, але її новому чоловікові громіздкий музичний інструмент не до душі. Піаніно забирає сусід і обіцяє повернути його жінці, якщо та навчить його грати. Ада погоджується і швидко стає заручницею палких стосунків. Драма, що грає на найтонших емоціях, 1993 року принесла новозеландській режисерці Джейн Кемпіон головну нагороду Каннського кінофестивалю і зробила її першою жінкою, яка отримала «Золоту пальмову гілку» за режисуру. А виконавиці головних ролей Голлі Гантер і на той момент 11-річна Анна Паквін здобули за свою акторську гру по «Оскару».
