20 жовтня Ліз Трасс вийшла до преси на Даунінг-стріт і заявила, що покидає пост прем’єр-міністерки. Вона очолювала уряд Великобританії всього 45 днів, увійшовши в історію як прем’єр із найкоротшим строком правління. Чи правда, що це найнекомпетентніший лідер Консервативної партії, у чому вона припустилася помилок та хто може стати новим прем’єром, розповідає політологиня Єлизавета Павленко.
«Я визнаю… враховуючи ситуацію, я не можу виконати повноваження, на які мене обрала Консервативна партія», — сказала Трасс, заявивши, що прийшла на посаду в часи «великої економічної та міжнародної нестабільності».
Дежавю. У 2019-му схожу промову виголосила Тереза Мей, яка не змогла вивести країну з ЄС без відчутної кризи. І, як зразковий демократичний політик, пішла з посади. Мей не була хорошою прем’єр-міністеркою. Не була і Трасс, рейтинг підтримки якої зараз ледь дотягує до 15%. З цим погоджуються і британці, і парламент, і партія. Міністри урядів обох жінок залишали свої посади, протестуючи проти їхніх спірних рішень.
Так само як і Мей, Трасс прийшла на пост прем’єрки після того, як очолювала Міністерство закордонних справ. Їх однаково порівнювали із «залізною леді» Маргарет Тетчер — першою жінкою на посаді прем’єр-міністра Великобританії (на це порівняння приречені всі її наступниці). Обидві прийшли до влади в кризові часи й обидві за короткий строк поглибили політичну кризу та економічну нестабільність. Останнє у випадку Трасс стало вирішальним.
Місія: зруйнувати економіку за 45 днів
Подейкують, Трасс установила рекорд в історії британської політики, зруйнувавши економіку за такий короткий строк. Головною передвиборчою обіцянкою було зменшення податків — найсуттєвіше з 1972 року. Вона планувала стабілізувати ціни на комунальні послуги і залишити їх незмінними упродовж наступних двох років. Трасс не вдавалася до пояснень, чим саме заповниться дірка в бюджеті. Проєкт, створений прем’єр-міністеркою разом із міністром фінансів Квасі Квартенґом, називається mini-budget — це низка економічних заходів, запропонованих між повними річними бюджетами з метою вирішити поточні економічні проблеми. Звідси й скромна назва. Інфляція та збільшення цін на енергоносії внаслідок російської агресії спричинили суттєву кризу, яка потребувала радикальних рішень.
Як може відбуватися економічне зростання, якщо знижувати податки? Де взяти чверть трильйона фунтів, необхідних для реалізації бюджетного плану? Ще до впровадження «мінібюджету» фунт стерлінгів упав до найнижчого рівня щодо долара, а на ринках почався справжній хаос. Квартенґ, усвідомлюючи провальність цієї історії, пішов у відставку. Те саме зробила Суелла Браверман, міністерка внутрішніх справ, яка не поділяла необдуманих рішень прем’єрки. Уряд Трасс розвалювався так швидко, що її власна відставка була питанням часу. Буквально: газета Daily Star розпочала пряму трансляцію з латуком, щоб порівняти, що триватиме довше — перебування прем’єрки на своєму посту чи свіжість салату. Як бачимо, латук переміг.
Політична драма
Британські політичні інститути історично вирізнялися своєю стабільністю у кризові часи. Те, що відбувається зараз, — безпрецедентний кейс.
Політична драма у Великобританії триває вже не один рік. Але таку глибоку турбулентність країна переживає вперше. «Вау. Моя тримісячна донька незабаром побачить свого третього прем’єр-міністра», — пише політична журналістка Люсі Фішер.
За цей же період у країні змінилося чотири міністри фінансів. У Британії міністр фінансів, або канцлер скарбниці, вважається правою рукою прем’єра. Навіть їхні офіси розташовані по сусідству — на Даунінг-стріт, 10 та 11, — щоби максимально координувати дії в економічній політиці.
Бюджетний план Трасс не був таким руйнівним, як його уявляли її опоненти й преса. Схожу економічну політику Маргарет Тетчер пропонувала у 1980-х: сенс у зниженні податків великому бізнесу, аби він не підвищував цін на свою продукцію та створював нові робочі місця. На початку тетчеризм посилив проблеми в економічному й соціальному секторі, але згодом зміцнив Британію.
Серйозної шкоди економіці «мінібюджет» Трасс не приніс би, хоч і був менш продуманим за економічну політику Тетчер і через те більш провальним. А от рейтингу Консервативної партії він завдав суттєвих збитків. Саме це стало причиною відставки Трасс — намагання зберегти обличчя партії. Рішення Трасс стали загрозою не так британській економіці, як залишкам довіри до консерваторів.
Чи є тут російський слід?
Це факт: газові маніпуляції Путіна та його вторгнення в Україну спричинили зростання цін у Європі й поглиблення економічної кризи. Цей фактор став вагомим для британської економіки, яка не встигла оговтатися від наслідків брекзиту та пандемії.
Російський слід у відставці Трасс міг би стати непоганою теорією змови, якщо згадати підозри її опонента Ріші Сунака у зв’язках із Росією. Його дружина — Акшата Мурті, донька індійського мільярдера Нараяна Мурті, який не раз особисто зустрічався з Путіним. Він заснував індійську IT-компанію Infosys, яка відмовилася покидати російський ринок після вторгнення в Україну. Акшата володіє часткою акцій компанії, приносячи в сімейний бюджет «криваві гроші». Цікаво, що сам Сунак у лютому закликав міжнародні компанії припинити співпрацю з Росією, аби не фінансувати вбивства українців. На запитання про Infosys він не дає чітких відповідей. А от за крісло прем’єра готовий боротися знову.
Прямих доказів російської причетності немає. Британія сама добре справляється з жонглюванням політичними лідерами: все завдяки системній кризі, спричиненій розірванням відносин із ЄС.
В усьому винен брекзит
На початку 1970-х років вступ до ЄС був єдиним для Британії рішенням зберегти економічну стабільність та зовнішньополітичну силу. 50 років тому це спрацювало. У 2016 році Британія відчула сили вийти з ЄС — але найвагомішою тому причиною стала не економічна сила, а поширення популістичних настроїв та міграційна криза.
Брекзит не вперше перекреслює кар’єру британських політиків — спочатку був Девід Кемерон, який організував референдум, зробивши помилкову ставку на проєвропейські настрої британців. Три роки тому брекзит знищив Терезу Мей — або радше її кар’єру. Сьогодні ця історія продовжується з Ліз Трасс. Адже повна картина її відставки складається тоді, коли ми згадуємо важливий момент: економіка Британії зазнала суттєвої руйнації ще до її приходу.
Вийти з ЄС, позбутися всіх економічних переваг єврозони та водночас не зробити країну біднішою — завдання, непосильне жодному прем’єру. Додати до цього енергетичну й безпекову кризу, спричинену вторгненням РФ до України, — і кар’єра Ліз Трасс, якій довелося бути не в тому місці не в той час, завершена.
То що, Джонсонюк повертається?
Окрім Ріші Сунака, ексміністра фінансів та опонента Ліз Трасс, імовірним кандидатом називають Бориса Джонсона: він залишається одним із найбільш впливових політиків Британії та спробує повернути своє крісло. Політичні букмекери роблять на це високі ставки, однак перевагу надають Сунаку. Ще одна кандидатка — Пенні Мордонт, ексміністерка збройних сил і оборони, яка бореться за гендерну рівність та інклюзивність. Є ймовірність, що на зміну прийде і маловідомий політик, який не побоїться очолити країну в кризовий час.
Не виключено, що відставка Трасс наблизить дату наступних парламентських виборів, які мають відбутися не пізніше як у січні 2025 року. Лідер лейбористів Кір Стармер закликав провести їх негайно: «Після 12 років провалу торі британський народ заслуговує набагато кращого, ніж цей безперервний хаос».
Консерватори втратять більшість у парламенті, поступившись Лейбористській партії вперше за 12 років. За цей час торі пережили фінансову кризу 2008 року, позитивну відповідь на вихід із ЄС, пандемію коронавірусу та апогей путінської тиранії. Сказати, що вони впоралися добре, було б помилкою.
Озброїти Україну, чого б це не коштувало
Британія переозброюється та змінює оборонну політику, збільшуючи видатки на неї до 3% ВВП. Підтримка України в цей «кризовий пакет» теж входить. Для Британії це стратегічний курс, а не політичні рішення. Прихід до влади нового прем’єра не змінить ситуації, адже документами, які визначають стратегічну політику Британії (зокрема щодо підтримки України), займаються держслужбовці, а не виборні політики. Хоча призначення Ріші Сунака, якого підозрюють у зв’язках із Росією, може вплинути на українсько-британські відносини.
Зростання, зростання, колапс
Головна помилка Ліз — у самовпевнених обіцянках економічного процвітання за цілковитого усвідомлення, що цього не станеться. Це усвідомлювали і пересічні британці. Її рейтинг найнижчий в історії країни — як на час обрання на посаду прем’єрки, так і після відставки. Від Трасс очікували потужних рішень, тому вона вирішила ризикнути, не розрахувавши потенційних наслідків. Сподіваючись здобути підтримку уряду і населення, вона втратила все.
Чого потребують британці зараз? Перше — сильного лідера і вмілого ризик-менеджера, друге — стабілізації економіки. Є ймовірність, що жоден із запитів не буде реалізовано.
Новий міністр фінансів Джеремі Гант планує підвищити податки (найбільше з 1993 року), а фіксацію цін на комунальні послуги скасувати. 75 000 гривень на рік — сума, яку британці в середньому платять за комунальні послуги, — може зрости до безпрецедентних 200 000. Якість життя відчутно знизиться, адже видатки на охорону здоров’я, освіту та соціальні виплати суттєво скоротяться.
Свій глобальний економічний план Гант оголосить 31 жовтня. До того самого часу Британія обіцяє обрати нового лідера — і черговий новий курс подолання кризи.