Навіщо Іран допомагає Росії? Через ядерні технології? Чи допоможе Україні Ізраїль? Заборона опитала двох експертів і відповідає на ці питання

Жовтень 2022 року увійде в історію російсько-української війни як один з нових витків збройного конфлікту. Вперше з початку війни Росія почала масово використовувати зброю іноземного виробництва — іранські дрони-камікадзе, що вже майже місяць ледь не щодня атакують критичну інфраструктуру України. Навіщо Ірану допомагати Росії, коли навіть російському політичному істеблішменту відомо, що війну не виграти? Чи справа в грошах, чи, може, в переданні Ірану ядерних технологій — Заборона поговорила з двома військовими експертами і описала можливі варіанти мотивацій іранського уряду. 

Які іранські безпілотники вже використовуються в Україні?

Відомо про постачання щонайменше двох різновидів іранських безпілотних літальних апаратів, які застосовуються армією Росії — це Shahed 136 та Qods Mohajer-6. 

Shahed 136 — це дрон-камікадзе, здатний нести на своєму борту вибухову частину вагою до 50 кілограмів. Суттєва перевага дрона — дальність польоту, що може сягати 2500 кілометрів. Shahed 136 був представлений лише у 2020 році. 

Qods Mohajer-6 — ще один іранський дрон, який російська армія активно застосовує у війні проти України. На відміну від Shahed 136, цей дрон багатофункціональний. Mohajer-6 здатен вести розвідку, спостереження або захоплення цілей. Окрім того, він може нести на собі 100 кілограмів корисного навантаження (у тому числі й високоточні ракети). Згідно з характеристиками, на дрон можна одночасно повісити до чотирьох таких боєприпасів. Наприклад, на дроні, збитому Повітряними силами України над Чорним морем, було знайдено авіабомби Ghaem-5 з бойовою частиною 8,5 кілограмів. Серед інших характеристик можна відмітити дальність польоту до 200 кілометрів і безперервне перебування у повітрі до 12 годин на максимальній висоті до 5500 метрів. 

Навіщо Іран погодився допомагати Росії?

Ці дві країни вже давно співпрацюють у багатьох, в тому числі й військових, форматах. До прикладу, коаліція РСІІ, куди входять Росія, Сирія, Іран та Ірак, була створена ще у 2015 році та передбачала співпрацю у збиранні інформації про терористичне угруповання «Ісламська держава».

Більше про співпрацю Ірану та Росії Забороні розповів ізраїльський військовий експерт Давід Гендельман:

«З 2015 року, з моменту прямого російського втручання в сирійську війну, у Росії з Іраном вже йшло досить широке оборонне співробітництво. Саме в Сирії різноманітні іранські проксі та безпосередні діячі з Корпусу вартових Ісламської революції воювали пліч-о-пліч з російськими військами. Шлях уже було прокладено тоді. Зараз відбувається продовження розвитку цієї оборонної, політичної та стратегічної співпраці. В Ірану було що дати Росії у галузі безпілотників, а сьогодні це розширюється і на ракети класу “земля — земля”».

За словами експерта, співпраця Росії та Ірану нагадує співпрацю між Ізраїлем та ПАР у 1970-х. Тоді ПАР перебувала під міжнародними санкціями через політику апартеїду щодо чорношкірого населення. 

«Вони співпрацювали не стільки від великої любові, скільки як союз відторгнутих [через окупацію Синаю і Західного берегу Іордана дипломатичні стосунки африканських держав з Ізраїлем значно погіршилися. Втім, політики ПАР захоплювалися ізраїльскою військовою моделлю]. Те саме і зараз. У певному сенсі це такий самий союз відторгнутих: обидві країни — Росія та Іран — перебувають під санкціями Заходу», — додає Давід Гендельман. 

Ще однією причиною переходу Ірану на російську сторону міг стати зрив чергових переговорів стосовно ядерної угоди. У серпні 2022 року з’явилися чутки про відновлення переговорів щодо іранської ядерної угоди — домовленості між Іраном та США, Великою Британією, Росією, Францією, Китаєм і Німеччиною стосовно обмеження амбіцій іранської ядерної програми. Пожвавлення перемовин пояснювалося необхідністю зниження ціни на нафту після початку російсько-української війни та зменшення впливу Росії на ринок. Іран володіє чималими запасами «чорного золота», і якби ядерна угода була підписана, то частину санкцій з Ірану було б знято, а нафту звідти можна було б продавати на міжнародних ринках.

Однак через вплив Ізраїлю та Росії ці переговори, як і всі попередні, провалилися. Повідомлялося, що Ізраїль виступав категорично проти зняття санкцій з Ірану та наполягав на цьому у перемовинах зі США. Росія ж, своєю чергою, тиснула на Тегеран та запевняла, що Іран може вимагати для себе більшого від угоди, і що США будуть змушені погодитись. Втім, цього не сталося.

«Перспективи зняття санкцій з Ірану були зав’язані на підписанні ядерної угоди, яка передбачала зобов’язання не розробляти ядерну зброю та інспекції МАГАТЕ [щодо дотримання країною угоди]. Ці переговори вкотре зайшли в глухий кут, і зараз європейці та американці вкрай скептичні щодо того, що угоду вдасться підписати. Мабуть, іранці зі свого боку знають це краще, ніж будь-хто інший, і оскільки перспектив у цьому напрямі немає, вони вирішили продовжувати [співпрацю] з Росією», — розповідає Гендельман.

Попри те, що українськими військовими та спеціальними службами вже неодноразово були надані докази присутності іранських дронів на території України, офіційний Тегеран, як і Москва, продовжують на всіх дипломатичних рівнях заперечувати будь-яку співпрацю з російською армією. Давід Гендельман бачить просте пояснення для цього:

«Для Ірану це постійний modus operandi (образ дії). Єменські хусити давно використовують безпілотники, ракети та інше озброєння іранського виробництва. Іран це постійно заперечує, хоча всім все зрозуміло. Це багаторічна політика Ірану у всіх його діях на Ближньому Сході. І з Росією вони просто продовжують робити те, що вже робили».

Навряд чи Іран продає дрони за гроші. Тоді яку плату вони очікують від Росії? Нафту? А, може, ядерну зброю?

Наразі немає жодної підтвердженої інформації стосовно того, що саме Путін пообіцяв Ірану за безпілотники (та, потенційно, балістичні ракети). Військові експерти і політологи припускають, що Росія може допомогти Ірану з ядерною програмою. 

Але є й інша гіпотеза. На думку експертів, набагато більш реалістичною виглядає версія про те, що Росія передасть Ірану літаки СУ-35, від яких раніше відмовився Єгипет через тиск США. 

«Іран має великі проблеми в галузі сучасної авіації. Одна з причин, чому вони так посилено розробляють безпілотники і балістичні ракети, — тому що є велике відставання в плані пілотованої авіації. В умовах санкцій іранцям складно діставати компоненти на міжнародному ринку. Авіація у них застаріла, і тому їм було б добре отримати СУ-35», — зазначає Давід Гендельман.

Ще один реальний варіант плати Росії за дрони — розвиток іранської нафтової промисловості. Нещодавно стало відомо про те, що Росія та Іран підписали угоду у нафтогазовій сфері. 

«Ми підписали меморандум про взаєморозуміння з Росією вартістю $4 млрд на розроблення родовищ, а також угоду щодо будівництва ниток газопроводу та установок для виробництва зрідженого природного газу (ЗПГ) на суму $40 млрд», — заявив міністр нафти Ірану Джавад Оуджі.

Що стосується ядерних технологій, то такий варіант також можливий. Військовий експерт Ігаль Левін у коментарі Забороні розповів, що саме може зацікавити Іран:

«Іранцям необхідні технології, які можуть мінімізувати бомбу. Річ у тім, що зробити величезну бомбу, як у Другій світовій війні, — не проблема. Але питання в її доставленні. Щоб встановити бомбу на ракету, треба зробити її компактною, а це складно, для цього потрібні спеціальні технології. У Росії такі технології є. З нуля придумувати такі технології — це заново вигадувати велосипед».

Однак варіант з переданням ядерних технологій лишається лише теоретичним. Давід Гендельман скептичний щодо цього:

«Необов’язково відразу залазити на найвищий рівень і на найзаповітніше бажання іранців — ядерні технології. Не факт, що Росія піде на збудування ядерного Ірану, тому що це невигідно самій Росії».

Чи допоможе Україні головний ворог Ірану — Ізраїль?

Після масового використання Shahed-136 українська влада вчергове публічно звернулася до затятого ворога Ірану, Ізраїлю, з закликом приєднатися до західних партнерів та почати постачати зброю Україні. 

«Сьогодні Україна надішле офіційну ноту уряду Ізраїлю з проханням невідкладно надати Україні системи ППО та розпочати якісну співпрацю щодо отримання відповідних технологій», — зазначав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Наразі офіційний Ізраїль не оголошував про те, що збирається постачати зброю Україні. На думку експертів, шукати у цьому зраду стосовно українського народу не зовсім правильно, адже ситуація Ізраїлю кардинально відрізняється від інших західних партнерів України:

«В інших країн Заходу зараз немає активних фронтів, окрім Росії, тому вони за бажання можуть допомагати Україні. Ізраїль, на відміну від них, веде постійні бойові дії тієї чи іншої інтенсивності на кількох фронтах: у Сирії та проти Ірану, періодично проти палестинських терористичних організацій. Якщо уявити ті самі Англію, Францію чи Німеччину, якби зараз вони на якомусь іншому фронті мали такі ж бойові дії, то теж далеко не факт, що вони постачали б зброю Україні», — розповідає Гендельман.

Не менш важливий чинник — кількісні показники зброї, яка є в Ізраїлю. Як розповів Забороні Ігаль Левін, кількість установок ППО «Залізний купол», що є в Ізраїля та про які так багато говорять в Україні, недостатня навіть для того, щоб повністю закрити власне небо. Окрім того, за словами експерта, «Залізний купол» не допомагає проти крилатих ракет, які використовує Росія, а радіус дії цього ППО доволі малий:

«Ізраїль — дуже маленька країна. Як Київська область, а то і менше. При цьому Ізраїлю не вистачає систем, щоб прикрити половину Київської області», — зазначає Левін.

Не менш вразлива для Ізраїлю і можлива втрата технологій. Відомо, що «Залізний купол» — унікальна ізраїльська розробка. Потенційна участь цих установок у російсько-українській війні загрожує захопленням однієї з таких систем росіянами, що в майбутньому може погано позначитись на обороноздатності самого Ізраїлю, адже якщо подібна технологія потрапить до росіян, то вона з великою ймовірністю потрапить і до Ірану.

«В Ізраїлі багато тих, хто не згоден з лінією уряду і вважає, що Ізраїль має постачати зброю Україні. Однак багато таких критиків [ізраїльського уряду] говорять, що “мегафонна” політика українського керівництва неконструктивна. Набагато ефективнішим було б посилення таємних контактів з Ізраїлем, і такі речі бажано робити в тиші. Гучні заяви Кулеби, президента Зеленського та українського посла в Ізраїлі малопродуктивні й переважно окрім заголовків та взаємних звинувачень жодних позитивних результатів не дають», — констатує Давід Гендельман.