Де працювати журналістам у разі відключення електроенергії? (Спойлер — таких локацій майже немає)

Унаслідок обстрілів критичної інфраструктури України 10 та 11 жовтня міста на певний час опинилися без електроенергії, інтернету та води. Частково зникнення електроенергії зумовило затримки та незручності в роботі журналістів, які фіксують воєнні злочини Росії. У разі повторного або постійного зникнення електроенергії суттєво страждає робота як українських, так і іноземних медіа. Заборона розповідає, які установи в Україні облаштовані для роботи журналістів під час відключення електроенергії, а також які опції й за яких умов можуть отримати ЗМІ.

Саме завдяки журналістам порушення прав людини та воєнні злочини доводяться до відома громадськості. Опитуючи людей, перевіряючи факти, дублюючи новини, вони тримають повноцінний медійний фронт. Іноді журналісти, які висвітлюють конфлікти, також допомагають судам отримати важливі докази для притягнення до відповідальності воєнних злочинців. 

Однак у разі відключення електроенергії страждає робота журналістів в усій Україні, а не тільки в зоні бойових дій. Окрім керівництва засобів масової інформації, держава також має піклуватися про те, щоби надати журналістам захищені локації для роботи з безперебійним інтернетом та доступом до техніки.

Які опції надає держава журналістам?

Заборона надіслала запити до міських рад у 15 містах України, але на момент публікації матеріалу має відповіді від десяти. Ужгородська, Сумська, Кропивницька та Дніпровська міські ради не облаштовані приміщеннями для роботи журналістів у разі відключення електроенергії.

Харківська міська рада внаслідок ракетного удару 2 березня 2022 року зазнала значних пошкоджень, і до сьогодні всі приміщення в ній, зокрема і пресцентр, який був пристосований для роботи журналістів, зачинені. Крім того, оскільки Харків безпосередньо поруч із кордонами країни-агресора і постійно зазнає ударів ворога, в місті по можливості уникають навмисного скупчення у будь-яких місцях.

Львівська міська рада у відповіді на запит пояснила, що має напрацьований алгоритм дій, якщо в журналістів не буде можливості працювати через відключення електроенергії, але його деталі не може розголошувати з міркувань безпеки. Однак за потреби представники ЗМІ зможуть працювати в приміщенні з доступом до джерела електроживлення та безплатного інтернету (де саме ці приміщення, Забороні не відповіли). Проте про робочу техніку має подбати особисто журналіст чи редакція. Щоби скористатися допомогою Львівської міської ради, журналісти мають показати дійсне редакційне посвідчення та прескарту від ЗСУ.

Окремо журналісти можуть звернутися до пресслужби Львівської міської ради за телефонами: +380 32 297 59 04, +380 67 670 35 00 або за адресою: Львів, площа Ринок, 1.

У відповіді Забороні Запорізька міська рада пояснила, що у разі відключення електроенергії та надзвичайних ситуацій забезпечуватимуть передусім роботу критичної інфраструктури, об’єктів тепло- та водопостачання, медичних закладів та військові потреби. Міська влада у межах можливостей допомагатиме представникам ЗМІ, коли це буде необхідно. Однак, наприклад, якщо місто опиниться на тиждень без електроенергії, усі наявні потужності забезпечуватимуть саме роботу міста. Тож конкретна допомога залежить від конкретних ситуацій, які будуть на той момент. Міська рада не має можливості надати доступ до техніки працівникам ЗМІ й попередньо просить мати при собі енергоносії, які можуть полегшити роботу журналіста.

Миколаївська міська рада у відповіді зазначила, що в разі відключення електроенергії в Миколаєві підготовлено приміщення КП «Телерадіокомпанія «МАРТ». Там створено умови, необхідні для роботи масмедіа: встановлено електрогенератор та комп’ютерну техніку, яка під’єднана до мережі «Інтернет».

Крім того, журналісти можуть скористатися приміщеннями чотирьох територіальних центрів соціального обслуговування, які обладнані генераторами. Приміщення, де тепер розташоване КП «Телерадіокомпанія «МАРТ», перебуває в приватній власності. Приміщення територіальних центрів соціального обслуговування підпорядковані Миколаївській міській раді. Доступ представників ЗМІ до них відбуватиметься за службовим посвідченням.

У відповіді на запит Заборони Вінницька міська рада пояснила, що на період воєнного стану роботодавці журналістів зобов’язані самі піклуватися про організацію їхньої роботи в разі надзвичайних ситуацій, зокрема під час відключення електроенергії. Міська рада на випадок зникнення електроенергії додаткової допомоги надати не може.

Київська міська рада також наголосила, що власники засобів масової інформації мають гарантувати своїм працівникам умови для роботи. Вимог щодо забезпечення журналістів необхідним перед містом не стоїть, але практично всі столичні сховища в метро обладнані інтернетом та можливістю зарядити техніку. Тож якщо власники засобів масової інформації не створили окремого сховища чи простору для своїх працівників, КМДА радить, як і всім іншим громадянам міста, подбати про свою безпеку та скористатися найближчим доступним укриттям.

Куди ще може звернутися журналіст по допомогу в критичній ситуації?

Media Development Foundation (MDF) допомагає із релокацією медіа до безпечніших місць. Організація покриває витрати на транспорт, зв’язок і страховку. Також вона допомагає з орендою житла чи офісу, юридичними консультаціями, заміною втраченого чи зламаного обладнання, яке необхідне для роботи. Щоб отримати допомогу, треба заповнити форму.

Крім цього, у Чернівцях команда MDF створила простір для всіх медійників, які вимушені їхати в тил країни через війну. Журналістський хаб розташований у центрі міста, де журналістів забезпечують робочим місцем та кімнатою для зумів й інтервʼю. По допомогу можна звернутися за поштою mdfoundation2014@gmail.com або написавши менеджерці хабу.

Починаючи з квітня Національна спілка журналістів у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів створила мережу центрів журналістської солідарності для підтримки медійників під час війни. Центри являють собою невеликі офіси. Загалом їх шість. Вони розташовані у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі та Дніпрі.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко пояснює в розмові із Забороною, що нині організація залучає міжнародних партнерів і надає журналістам відеокамери, фотоапарати, ноутбуки та іншу професійну техніку. У самих офісах НСЖУ в усіх шести центрах може забезпечити до п’яти журналістів ноутбуками для роботи на місці. 

НСЖУ в центрах надає в оренду працівникам ЗМІ засоби захисту, бронежилети, шоломи, тактичні аптечки. Сприяє з релокацією за кордон, проводить тренінги та інші навчальні заходи, щоби допомогти журналістам у їхній роботі під час воєнного стану.

«Зараз ми, щоб підстрахуватися, розглядаємо можливість використання центрів солідарності як невеликого офісного простору в разі різноманітних енергетичних проблем. Але з іншого боку, сьогодні ми, так само як і всі колеги, не захищені від перебоїв у мережі. Оскільки вирішити проблему зі зв’язком, електроенергією та безпекою медійним організаціям надзвичайно складно, тепер ми обмінюємося досвідом та ведемо перемовини з партнерами, щоби придбати необхідне оснащення, батареї чи засоби для підтримки постійного зв’язку. Можливо, в окремих регіонах скооперуємося зі спеціальними службами та їхніми захищеними просторами. Наприклад, ми маємо гарні зв’язки в Запоріжжі зі службою ДСНС і, ймовірно, зможемо у їхньому більш захищеному та оснащеному просторі забезпечити роботу для українських та іноземних колег», — пояснює Сергій Томіленко. 

Крім цього, за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів НСЖУ виплачує разову екстрену матеріальну допомогу для журналістів, які виїхали з окупованих територій, гарячих точок чи постраждали в процесі роботи. Ця допомога становить 3400 грн, станом на жовтень таку допомогу від НСЖУ отримало близько 200 працівників.

Якщо вам необхідно отримати в безоплатне тимчасове користування засоби захисту від НСЖУ, заповніть цю форму. Якщо цікавить інша допомога, можна подати таку форму.

Чи має редакція сама забезпечувати журналістів?

Забезпечення роботи журналіста передбачає передусім налагодження редакцією процесів для роботи свого медіа. Центр прав людини ZMINA радить визначити заздалегідь, хто з працівників редакції залишиться працювати в зонах конфлікту, всім іншим пропонує переміститися у захищеніші місця. Тим, хто залишається, краще працювати в офісі, а не віддалено, оскільки там легше забезпечити всім одразу електроенергію, зв’язок, доступ до інтернету.

На випадок утрати зв’язку або відключення мобільних веж (їхні генератори можуть працювати щонайбільше дві доби) має бути щонайменше два телефони із супутниковим зв’язком. Проте супутникові телефони не дають можливості передавати великі обсяги даних, тож варто розглянути варіант установлення в редакції супутникової тарілки.

На випадок ускладненого доступу до сайту важливо створити на іноземних серверах резервну копію — так зване дзеркало — свого медіаресурсу, а також заздалегідь повідомити про це читачів.