Дані біометрики. В Україні з’явиться велика база громадян та іноземців

• В Раді зареєстрували ініціативу щодо обов’язкової ідентифікації українських громадян та іноземців.
• ДНК-зразки злочинців внесуть у спеціальний реєстр.
• Відцифрований образ обличчя дитини будуть робити у віці 5 років.

В Україні буде створено кілька окремих баз даних, об’єднаних у мережу. Тут зберігатимуться зразки відбитків пальців рук та образів облич: окремо українців та іноземців. Дані допоможуть шукати злочинців і зниклих безвісти, а також прискоряти деякі судові процеси.

Заборона розповідає про законопроєкт у ВРУ.

В українців з 12 років братимуть відбитки пальців

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону №8151 щодо ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Ініціатором виступив 21 народний депутат від партій «Слуга народу», «Голос» та «За майбутнє».

Якщо документ ухвалять, всі громадяни держави, а також люди, які хочуть вийти з громадянства або ж навпаки, отримати український паспорт будуть зобов’язані подати свої біометричні дані. Фактично буде створено кілька окремих баз даних, доступ до яких буде у правоохоронних органів. У них зберігатимуться шаблони відцифрованих відбитків пальців рук та образу обличчя: окремо українців та іноземців.

База громадян поповнюватиметься постійно. Так, наприклад, після досягнення 5-річного віку у обов’язковому порядку робитимуть відцифрований образ обличчя, а з 12 років — братимуть відбитки пальців рук.

Для чого використовуватимуть дані:

• ідентифікація особи під час перетину державного кордону;
• під час розслідувань кримінальних правопорушень;
• розшуку злочинців, які переховуються;
• пошук зниклих безвісти;
• відновлення документів у разі викрадення;
• винесення термінових заборонних приписів, наприклад, стосовно людей, які вчинили домашнє насильство.

Реєстр геномної інформації в Україні: для чого створили

Український парламент 9 липня 2022 року ухвалила закон «Про державну реєстрацію геномної інформації людини». Документ передбачає створення єдиної бази ДНК.

«Одним з ефективних засобів під час доказування причетності підозрюваного до вчиненого злочину є ДНК-аналіз. Досвід зарубіжних країн свідчить про те, що найбільша ефективність методу молекулярно-генетичних досліджень забезпечується в поєднанні з веденням автоматизованої бази даних ДНК. Без бази молекулярно-генетична експертиза є лише сліпим інструментом», — йдеться у пояснювальній записці.

Для чого ДНК-реєстр:

• ідентифікація злочинців;
• розшук зниклих безвісти;
• ідентифікація невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла;
• ідентифікація осіб, які не здатні через стан здоров’я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе.

Чиї дані обов’язково внесуть у базу:

• притягнутих до кримінальної відповідальності за злочини проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи;
• ті, хто знаходиться на примусовому лікуванні за вищеперераховані злочини;
• біологічний матеріал невідомих осіб, вилучений під час слідчих дій; 
• невпізнаних трупів;
• зниклих безвісти (тільки за рішенням суду).

В Україні вже існує база даних ДНК. У ній знаходиться близько 45 000 ДНК-профілів, понад половина з яких встановлені зі слідів, вилучених з місць скоєння злочинів, і лише одна четверта профілів — це зразки підозрюваних осіб. Тобто зразки можливих злочинців у правоохоронців є, а от з чим їх порівнювати — ні.

Повноцінний електронний реєстр дозволить криміналістам отримати інструмент для ідентифікації людей, що значно підвищить ефективність розкриття злочинів, кажуть у МВС.

Раніше Заборона розповідала про створення в Україні реєстру зниклих безвісти, а також про інститут омбудсмена з цих питань та які конкретно у нього обов’язки.