Що відбувається з крипторинком? А що — з Силіконовою долиною? Чи технокриза спричинена війною в Україні? Відповідає філософ технологій

Тільки за 2022 рік найвідоміші техноолігархи, серед яких Ілон Маск та Джеф Безос, втратили мільярди статків, а крипторинок збіднів на третину. Частково спричинені війною в Україні, енергетична і продовольча кризи доламали те, що залишилося від світових виробничих ланцюжків після ковіду. Через це світ технокорпорацій накрила найбільша за всю історію криза. Заборона попросила філософа технологій Сергія Жданова розповісти, що відбувається в техносекторі, чому Марк Цукерберг звільнив 11 тисяч працівників, та чому ми не пограємо в симулятори війни в метаверсі, поки не закінчиться реальна війна. 

З початком пандемії коронавірусу у 2020 році світова економіка вступила в період потрясінь і тотальної невизначеності. Уряди країн, дрібний, середній та великий бізнеси — усі з різним ступенем успішності два роки намагалися адаптуватися до локдаунів, віддаленої роботи та руйнування економічних зв’язків.

Але для технокорпорацій пандемія стала часом тріумфу. Локдаун занурив нас у віртуальні офіси та світ онлайн-розваг. Представники індустрії повторювали, що пандемія прискорила цифровізацію світу щонайменше на десятиліття. Фінансовий ринок дотримувався тієї ж думки, і 2020–2021 роки стали золотими для і без того прибуткової техноіндустрії.

Статки топових техноолігархів перевалили за $200 млрд, їхні компанії стали коштувати один, два, а то й три трильйони доларів, а квартальні звіти про прибуток били один рекорд за іншим. Техностартапи, які до пандемії коштували мільярд, за рік локдаунів збільшили свою вартість до десятків мільярдів доларів. Великі й малі компанії хотіли долучитися до цифрового авангарду, виводили гроші з бізнесів старого типу та несли їх технопідприємцям.

Однак 24 лютого 2022 року частково стало причиною турбулентного періоду і для техноіндустрії.

Війна як антиковід

Одним із найважливіших наслідків війни в Україні стало різке посилення загрози війни КНР із Тайванем — серцем індустрії мікрочипів для процесорів. Поки що тайванські виробники справно постачають напівпровідники для машин, смартфонів і data-центрів. Проте випадання Тайваню зі світових ланцюжків постачання на тлі проблем, що вже існують, може спричинити техноапокаліпсис, а сама можливість такої події впевнено позбавляє технобізнес мільярдів доларів.

Проте гроші втрачаються вже зараз. У 2022 році Джефф Безос втратив $58 млрд, а статки Ілона Маска зменшилися на $100 млрд. Засновник криптобіржі Binance Чанпен Чжао (також відомий як CZ) втратив 75 % своїх статків (понад $70 млрд), а батько Meta Марк Цукерберг — більш ніж 70 % капіталу (близько $100 млрд).

На те є специфічні причини. Російське вторгнення спричинило перебої в постачанні продукції, зростання цін на енергоносії та загалом підвищило вартість купівельної корзини, скажімо, пересічного американця. Зв’язок успіху технопродукції та війни може нагадати екосистему, де функціонування (чи перебої в ньому) окремих біомів взаємопов’язане. Так події в Європі призводять до глобальних негативних процесів. Наприклад, Apple має проблеми з продажем нових iPhone, тому що у світі, де війна з кожним днем ​​наближає глобальну економічну рецесію, нікому не потрібен черговий iPhone (принаймні, про це пишуть профільні європейські та американські медіа, які не так активно стежать за війною в Україні). Meta та Alphabet втрачають гроші від того, що в центрі Європи щодня літають ракети. 

Фінансовий відтік у світі технокорпорацій наочно проглядається на прикладі Марка Цукерберга та його корпорації Meta. Під час пандемії він перейменував корпорацію Facebook у Meta і заявив, що тепер метаверс — головний продукт компанії. Візії Цукерберга про паралельний цифровий світ здавалися втіленням майбутнього, і вартість Meta побила всі рекорди. Але перехід людини у віртуальний світ поки що скасовується (чи, точніше, надовго відкладається) на тлі дуже реальних воєнних подій в Україні та світових проблем з енергетикою і продовольством.

Криптозима

Ідеологія зростання технологічного бізнесу породила такі культові корпорації як Netflix і Amazon, зіркових CEO на кшталт Джобса і Маска і тверду віру інвесторів у те, що ці дивні інженери в худі та окулярах вміють швидко і кратно множити кожен вкладений у них долар. Їх необов’язково розуміти. Головне — дати їм гроші у потрібний момент, і вони зроблять свою справу.

Крипторинок нагадує зростання технокорпорацій, але вже на стероїдах. Якщо у 2009 році ви купили кілька біткойнів на $100, то у 2021-му отримали $48 мільйонів. Зростання вартості криптовалют, клас криптомільйонерів і мільярдерів, що з’явився на цьому тлі, та селебриті, які приєдналися до ком’юніті, породили нову золоту лихоманку. Але за останній рік вартість біткойна опустилася з рекордних $68 000 до $18 000. Біткойн, як і другий за престижністю токен Ethereum, втратив понад 75 % своєї вартості за останній рік. Ще рік тому криптоіндустрія оцінювалася в $3 трильйони, а зараз — лише в $900 мільярдів. Частину грошей інвестори та трейдери вивели в «твердий долар» та цінні папери, а частина криптогрошей просто випарувалася. Найгучніше випаровування коштів сталося в середині листопада 2022 року, коли криптобіржа FTX, що оцінювалася в $32 мільярди, за два дні збанкрутувала, втративши більшу частину коштів своїх клієнтів.

Якщо не вдаватися в подробиці шахрайства CEO FTX Сема Бенкмана-Фріда (СБФ), причиною банкрутства криптобіржі стала абсолютна вседозволеність та безконтрольність, якими молодого афериста наділили жадібні до криптобагатств інвестори, бізнесмени й навіть політики. Останні кілька років медіа писали про СБФ як про нового Стіва Джобса: футболка й шорти, візіонерство й гіковість, підхід «гроші — не мета, а засіб». На дзвінку з одним з найбільших венчурних фондів Sequoia Capital СБФ не відривався від гри у League of Legends. Втім, банкірів не бентежило нахабство цього enfant terrible, адже він втілював мрії про технологічний клондайк, з якого клієнти та менеджери Sequoia хотіли викачати якнайбільше криптозолота.

11 листопада 2022 року, коли українські військові увійшли до Херсона, FTX Бенкмана-Фріда оголосила про своє банкрутство. 

Крах СБФ та його біржі може призвести до його тюремного ув’язнення і тягне за собою кризу в індустрії. Після криптолихоманки настає сувора криптозима — і до її найхолодніших днів ще далеко.

Кінець бонусам

Важливим наслідком технокризи стали масові звільнення у секторі, і особливо у топових компаніях. Amazon звільняє 10 000 працівників, Meta — 11 000, Маск звільнив понад 8 000 співробітників Twitter та кожного десятого працівника Tesla.

Це пов’язано з динамікою економіки талантів. Фахівці коштували дедалі більше, поки корпорації могли дозволити зростання витрат. З середини нульових зарплати та бонуси в компаніях техносектору невпинно збільшувалися: потреби технокорпорацій у кваліфікованих кадрах зростали, а університети не встигали навчати достатньо фахівців. Результатом стала величезна конкуренція за інженерів та програмістів.

Першими культуру «рай для працівників» запровадили Google. Співробітникам офісу Googleplex надавалися безплатні масажі та заняття спортом, харчування в ресторанах та медичне страхування, бонуси та оплачувані відпустки. Засновники Google Сергій Брін і Ларрі Пейдж підкреслювали, що таке середовище вони створюють насамперед для інженерів — найцінніших і рідкісних співробітників, а вже потім для ватаг маркетологів, продажників та рекламників, на яких тримався прибуток компанії, але не її суть.

Після Google схожі умови стали створювати й корпорації-конкуренти: перша справжня «війна бонусів» розгорілася, коли в середині нульових 20-річний Цукерберг почав масово переманювати інженерів Google до молодого та перспективного стартапу Facebook. Трохи раніше Google так само переманював інженерів із Microsoft. До середини 2010-х війна за кадри стала звичною практикою, а інженери та програмісти перетворилися на найпопулярніший професійний клас у світі.
Але у 2020-х правила гри стрімко змінюються — в тому числі завдяки десятиліттям роботи добре оплачуваних інженерів. Прогрес технокомпаній у сфері ШІ та нейромереж призвів до того, що роботи тепер можуть замінити не лише мільйони далекобійників, а й десятки тисяч фінансистів та рекламників — і самих інженерів із програмістами на додачу. Нейромережі, виховані інженерами Meta та Alphabet, за лічені години здійснюють наукові та інженерні відкриття, на які у людей пішли б роки.

На тлі війни на наших очах відбувається велике технологічне перезавантаження. Світ уже спостерігав подібне явище, але у меншому масштабі. На початку 2000-х Кремнієву долину накрив Dot-com bubble — хвиля банкрутств та розорень, що виникла через різке розчарування інвесторів у технологічному бізнесі та «інтернет-чуді», про яке говорили всю другу половину 1990-х після появи модемів та браузерів. Тоді безліч компаній не пережили кризи, а ті, що все-таки вижили (наприклад, молоді Amazon і Google), у результаті стали головними технокорпораціями. Звичайно, це вказує, що невдовзі ми побачимо народження нових компаній — питання в тому, яких.