У дверних проймах не рятуватися: що ми знаємо про землетруси і які міфи побутують

• Щорічно вчені помічають близько 1 млн підземних поштовхів, щонайменше 1000 спричиняють руйнування та смерті.
• Землетруси бувають природніми та техногенними. Перші у рази небезпечніші.
• Спрогнозувати, коли станеться поштовх і якої інтенсивності, неможливо. Але можна передбачити ймовірність на кілька років вперед.

Серед усіх стихійних лих землетруси займають перше місце у світі за кількістю загиблих та економічними збитками. Науковці навчилися відстежувати навіть найменші підземні поштовхи і спростували чимало міфів про це явище. Приміром, довгі роки вважалося, що людство не здатно спричинити змін сейсмічної активності. Багатьом вартувала життя думка, що небезпека зникає після найсильнішої хвилі, а найбезпечніше місце — у дверних проймах.

Заборона розповідає про природу землетрусів, а також про найпоширеніші міфи та факти, що їх спростовують. 

Як виникають підземні поштовхи

Однією з оболонок земної кулі є літосфера, яка складається з приблизно 15 гігантських тектонічних плит. Під ними лежить астеносфера — речовина, яка має властивості рідини. Через неї плити перебувають у постійному русі, що і вважається головною рушійною силою землетрусів, кажуть у Британській геологічній службі (BGS).

«Тектонічні плити рухаються одна відносно одної дуже повільно — як правило, на кілька сантиметрів на рік. Але це все одно викликає величезну кількість деформацій на кордонах плит. Коливання на поверхні Землі викликається раптовим ковзанням по розлому. Тектонічні плити застряють на своїх краях через тертя. Коли напруга долає тертя, відбувається поштовх, який вивільняє енергію у вигляді хвиль. Вони проходять крізь земну кору та викликають тремтіння, яке ми відчуваємо», — пояснюють сейсмологи.

Серед усіх стихійних лих землетруси займають перше місце у світі за економічною шкодою та кількістю загиблих. Щорічно вчені помічають близько мільйона сейсмічних і мікросейсмічних коливань. З них приблизно 100 000 відчуваються людьми, за статистикою ЮНЕСКО, а щонайменше 1000 спричинюють серйозні руйнування.

Топ-7 міфів про землетруси: спростування

Побутує багато помилкових суджень про це стихійне лихо та про правила безпеки. Ось кілька найбільш розповсюджених:

• землетруси виникають тільки природним шляхом;

Насправді у світі щороку відбуваються десятки підземних поштовхів, спричинених діяльністю людини. Наприклад, під час випробувань ядерної зброї в Радянському Союзі та США в 1950-1960 роках регулярно документувалися помірні поштовхи.

«Землетруси, спричинені діяльністю людини, були задокументовані в багатьох місцях у Сполучених Штатах та інших країнах світу. Вони можуть бути спричинені широким спектром причин, включаючи захоронення резервуарів, поверхневий і підземний видобуток корисних копалин, вилучення рідин і газу з надр і закачування рідин у підземні пласти», — зазначають науковці з Національної геологічної служби США (USGS).

Більшість таких явищ представляють невелику небезпеку, але є і потенційно руйнівні. Наприклад, в Колорадо, Огайо та Арканзасі скидання стічних вод у глибокі свердловини спричинили серію поступово наростаючих поштовхів. Коли зупинили закачку, зупинилася і сейсмічна активність. В іспанському місті Лорд у 2011 році виник землетрус через виснаження водоносного горизонту (видобуток води). Епіцентр був на глибині лише 3 км від поверхні землі, що непритаманно для природних явищ.

• землетрус неможливо передбачити;

Частково це правда. Вчені досліджують тектоніку плит, виявляють активні розломи і спостерігають, як плити рухаються і як накопичується в них енергія тертя. Тобто можна передбачити, яка імовірність землетрусу у певному регіоні на певний період часу, наприклад, на 10 років. Однак визначити, чи стануться вони таки та яка буде інтенсивність не можна, розказала BBC докторка фізико-математичних наук з Інституту геофізики НАН України Юлія Семенова.

Так само неможливо запобігти виникненню, але можна пом’якшити наслідки. Для цього у небезпечних зонах забороняють глибинний видобуток копалин та встановлюють жорсткі норми для будівництва, особливо багатоповерхівок, зазначають у USGS.

• сильні землетруси відбуваються рано вранці;

Теорія довго побутувала навіть серед вчених, однак багаторічні спостереження її остаточно спростували. 

«Землетрусам байдужа погода, так само вони не можуть визначити час. Для прикладу, у Імперській долині 1940 року стався о 21:36, поштовхи у Лома-Прієта 1989 року — о 17:02 [райони штату Каліфорнія]. Люди, які увічнюють міфи про час і погоду, як правило, пам’ятають катаклізми, які відповідають шаблону, і забувають про ті, які не відповідають йому, — пояснили у Каліфорнійському університеті (CSUSM).

• коли поштовхи припинилися, я у безпеці;

Після піку, тобто сильного поштовху, сейсмічна активність не припиняється одразу. Існує поняття афтершоків — це менші землетруси, які відбуваються після головного вздовж довжин розломів до відновлення фонового рівня сейсмічності. Вони можуть бути впродовж кількох днів, місяців та навіть років. Деякі з них, особливо перші, здатні спричинити серйозні руйнування. Цікаво, що глибокі землетруси (епіцентр залягає на понад 30 км) набагато рідше супроводжуються афтершоками, ніж неглибокі.

• найбезпечніше місце у дверному пройомі;

Правило, яке ми всі вчили ще на уроках ОБЖ у школі, справді може спрацювати, але тільки у  випадку, якщо ви живете в неармованому (не з панелей, не на залізних опорах тощо) глинобитному будинку.

«У сучасній конструкції дверна арка не міцніша за інші частини будівлі. Насправді ви, швидше за все, отримаєте травму через шалене хитання дверей та падіння частин стін та інших предметів. А в громадських будівлях вам може загрожувати небезпека через людей, які намагаються поспішити на вулицю. Якщо ви всередині, залізьте під стіл або парту і тримайтеся за нього», — наголошують у CSUSM.

• землетруси стають частішими;

Дослідження показують, що поштовхи магнітудою 7.0 або більше залишалися досить постійними протягом століття, але за останні роки зменшилися за останні роки. Збільшення невеликих поштовхів пов’язане лише з тим, що технології для визначення стали у рази чутливішими, ніж були ще 10 років тому, тому сейсмологи помічають навіть найменші коливання.

• бувають землетруси магнітудою у 10 балів;

Інтенсивність поштовхів прийнято класифікувати за шкалою Ріхтера де один — слабкий, який не відчувається людьми, а 10 — мегаземлетрус, який може спричинити колосальні руйнування. Однак за всю історію спостережень таких, які б відповідали 10 категорії, не траплялося. За словами вчених, це практично неможливо, принаймні у XXI столітті.

Найсильніша сейсмічна активність з будь-коли задокументованих спостерігалася у Чилі 22 травня 1960 року. Його магнітуда була 9.5 бала за шкалою Ріхтера.

Магнітуда пов’язана з довжиною розлому, на якому він стався — чим довший розлом, тим сильніший поштовх. Приміром, розлом Сан-Андреас — один з найдовших у світі — має довжину 1287 кілометрів. Щоб спричинити катаклізм магнітудою у 10.5, знадобиться розрив розлому, який у багато разів перевищує Сан-Андреас (найбільш відомими є землетрус у Сан-Франциско 1906 року та землетрус Лома-Прієта 1989року). Тож не існує розлому, достатнього для того, щоб спричинити таке стихійне лихо.

Раніше Заборона розповідала про потужні землетруси та афтершоки 6-7 лютого 2023 року, які нанесли найбільше шкоди провінціям в Туреччині та Сирії.