Крим та мутанти, що їдять диктатори і біографія Сюзан Зонтаґ — книжкові новинки цієї весни

Український книжковий ринок продовжує тішити різноманіттям жанрів. На прохання Заборони літературна критикиня Тетяна Петренко зібрала найцікавіші, на її думку, новинки широкого жанрового спектра — від науrової фантастики в Криму до мемуарів про дисфункціональне дитинство.

Євгенія Кузнєцова. Драбина

Львів: Видавництво Старого Лева, 2023. — 280 с.

Євгенія Кузнєцова створила дуже гарний текст, що описує переживання українських переселенців удалині від дому. Про те, хай як відрізняються між собою українці, в них таки є спільний досвід війни й розуміння одне одного без слів.

Толік усе життя мріяв про життя далеко від родичів і їхнього токсичного впливу. Він дістався аж до Іспанії та купив там омріяний будинок. Але з початком повномасштабної війни чоловік забирає до себе всю свою родину й опиняється в трагікомічному кошмарі. Толік знову відчуває себе маленьким хлопчиком, якого критикують дорослі й за якого намагаються вирішити, що йому вдягати на урочисту подію чи скільки кави йому пити. 

З відчаю він приставляє до балкона своєї кімнати драбину, яка дозволяє йому уникати нової реальності. Але війна простягає свої мацаки і в його безпечний іспанський будиночок. Толік не може сконцентруватися на роботі — натомість просиджує години, вивчаючи особливості всіх видів зброї, та переживає сором за те, що він у безпеці за кордоном, а не на передовій. 

Попри складність теми, книжка позбавлена надмірного драматизму, водночас у ньому є лагідна самоіронія авторки. 

Бенджамін Мозер. Зонтаґ: життя і творчість

переклад Наталії Климчук. — Київ: Видавництво Анетти Антоненко, 2023. — 688 с.

Сюзан Зонтаґ — одна з головних законодавців інтелектуальних мод ХХ століття. Філософиня, письменниця, авторка блискучих есеїв про фотографію, літературу, чутливість і хворобу.

Як говорила сама Зонтаґ, вона починала як критикиня мистецтва, але потім сама стала мистецьким об’єктом. Як критикиня вона бунтувала проти інтерпретації художніх творів і стояла за їх чуттєве переживання, за еротику мистецтва. Але Зонтаґ цікава не лише своїм письмом. Вона була феноменом інтелектуального шоубізнесу — не просто розумною жінкою, а й екстравагантною людиною. Цей аспект особистості Зонтаґ і розкривається в її біографії.

За цю книжку журналіст Бенджамін Мозер був відзначений багатьма престижними нагородами, зокрема Пулітцерівською премією в номінації «Біографія». 

Світлана Тараторіна. Дім солі

Харків: Віват, 2023. — 560 с. 

Якісна фантастика на українському матеріалі — нечастий гість на видавничому ринку. Таким є новий роман Тараторіної, світ якого збудований на засолених уламках реального Кримського півострова. «Дім солі» описує фантастичну реальність після невідомої катастрофи. Люди, яким удалося вижити, стали мутантами. А згори на цей постапокаліптичний світ дивляться мешканці летючої станції «Мати Вітрів», військово-релігійний орден Старших Братів. Головний герой вирушає на завдання, на якому він має торкнутися стопами старого світу, знайти таємну зброю та розгадати причини катастрофи.

Світлана Тараторіна написала фантастичний роман, що базується на кримських легендах і рефлексіях письменниці про анексію півострова. Тож у книзі є нагоди відчитати сліди реального Криму за характерними назвами й деталями. 

Вітольд Шабловський. Кухня терору

переклад Андрiя Бондаря. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2023. — 376 с.

Польський репортажист Вітольд Шабловський знайшов цікаву оптику для розмови про диктаторів і тоталітаризм — він говорить про них через призму їжі та кулінарні звички людей, для яких приготовано спеціальний котел у пеклі. 

«Кухні терору» — це другий після «Як нагодувати диктатора» репортаж Шабловського про поєднання їжі, історії та політики. Для написання «Кухні терору» репортажист пішов по сліду кухарів російських царів і диктаторів. Тож із цієї книжки ми дізнаємося, що їли Енвер Ходжа, Микола II, Ленін, Сталін, Брежнєв і Путін. А ще — що відчували їхні залякані кухарі (наприклад, тут є трагікомічний епізод про кухаря албанського автократа Ходжа, який навіть у найкращі робочі дні не міг бути собою задоволеним, бо його радість могла викликати підозру спецслужб). Звичайно, книжка не лише розкриває гастрономічні вподобання диктаторів, а й розповідає історію російсько-радянської імперії крізь призму їжі.

У цій книзі ми маємо змогу прочитати, що їли під час блокади Ленінграда, яким було харчування першої людини в космосі чи хто готував для ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. А одна з глав книжки торкається питання їжі часів Голодомору. Шабловський дає слово свідкам найважливіших подій, які приречені перебувати в затінку історії, — кухарям і відповідальним за постачання й приготування їжі.

Емілі Генрі. Пляжне чтиво

переклад Дар’ї Беззадіної. — Київ: Артбукс, 2023. — 392 с.

Коли головними героями роману виявляються письменники, торговці книжками чи затяті читачі, книголюби одразу нашорошують вуха. У «Пляжному чтиві» таких героїв одразу двоє. Він пише фантастику з похмурими кінцівками й мріє створити Великий Американський Роман (так, усе з великої літери). Вона — авторка романтичних бестселерів, яка переживає непростий період у житті. Вони зустрічаються на озері Мічиган, де займають сусідні будинки, та влаштовують справжню письменницьку дуель, коли вирішують помінятися жанрами. 

Разом з тим «Пляжне чтиво» — не просто гіперпопулярний американський любовний роман; це така лайт-версія лекції з письменницької майстерності, яка відкриває деякі секрети творчого цеху. 

Джаннетт Воллс. Скляний замок

переклад Ольги Лобастової. — Київ: BookChef, 2023. — 416 с.

«Скляний замок» — це книжка мемуарів письменниці й журналістки Джаннетт Воллс про життя в дисфункціональній родині. Письменницю виховував батько, що мав проблеми з алкоголем, і мати, яка не вміла забезпечити дітям відповідного догляду. Скляний замок у цій книзі — це метафора затишного дому, який тато Джаннетт обіцяв побудувати, проте так цього і не зробив.

Родина Джаннетт — типові кочівники. Журналістка описує життя в трейлері, скепсис дорослих до медицини (і відсутність грошей на медичні послуги), епізоди недбалого ставлення до дітей, які призводили до укусу сестри скорпіоном та серйозних опіків самої Джаннетт. У своєму житті дівчинка зіштовхується з голодом, булінгом і сексуальним насиллям.

У рецензії The New York Times мемуари Воллс порівнювали з казками братів Грімм. Як і в казках, у житті героїні довелося пройти безліч страшних та з літературного погляду химерних випробувань, щоб вижити. Але це в казках добра мама і зла мачуха — дві різні особи, в житті ж батьки бувають амбівалентними, у них трапляються кращі й гірші періоди. Воллс не описує своє життя однозначно негативно — трейлер теж може стати місцем, де відбуваються щасливі епізоди.