В Україні змінили вік для служби в армії: це вплине на мобілізацію

• В Україні є два військові обліки: призовників та військовозобов’язаних. Людина може перебувати тільки на одному з них.
• Нині чоловіки можуть бути призвані на строкову службу з 18 до 27 років, якщо не мають відстрочки. 
• Рада ухвалили законопроєкт щодо зниження віку служби в армії.

Граничний вік для призову на строкову службу в Україні зменшили до 25 років. Серед причин називають зайві фінансові витрати. Крім того, під час дії воєнного стану такий призов взагалі не проводиться, хоча мобілізувати на війну людей, які підлягають строковій службі, не можуть. Тож зміна автоматично знизить і вік призову на фронт.

Заборона розповідає про ініціативу уряду. 

Призовний вік в України: що пропонує уряд

У Верховній Раді 30 травня 2023 року ухвалили закон №9281 щодо зміни військового обліку і служби в армії. Ініціював документ Кабінет міністрів України з подачі Міністерства оборони. 

Граничний призовний вік для проходження строкової служби зменшили з 27 до 25 років. 

«Нині, відповідно до статті 15 ЗУ “Про військовий обов’язок і військову службу”, на строкову службу призиваються придатні для цього за станом здоров’я чоловіки, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та ті, хто не досяг 27-річного віку і не має права на звільнення або відстрочку. Під час дії у державі правового режиму воєнного стану необхідності в такому тривалому перебуванні громадян на військовому обліку призовників не має», — йдеться у пояснювальній записці.

Серед причин називають такі:

• більшість призовників у 18-19 років мають відстрочку для навчання у вишах, але навіть якщо знизити граничний призовний вік, вони встигають пройти службу після навчання;
• щороку чоловіки призовного віку зобов’язані приходити до військкоматів, щоб підтвердити право на відстрочку та проходити медкомісію — це призводить до значних фінансово-матеріальних витрат;
• під час дії воєнного стану призов на строкову службу не проводиться;
• чоловіки призивного віку не мають статусу військовозобов’язаних, тож не можуть бути залучені до військової служби як мобілізовані.

Річ у тім, що в Україні є два військові обліки:

• призовників;
• військовозобов’язаних.

Людина могла перебувати тільки на одному з них: з 18 до 27 років — на обліку призовників, після — військовозобов’язаних. Мобілізують тих, хто стоїть саме на військовому обліку. Тобто тепер до 25 років чоловіків не можуть призвати на фронт (виняток — якщо йдуть добровольцями).

Загальна мобілізація: кому можуть вручати повістки

В Україні загальна мобілізація розпочалася 24 лютого 2022 року. Кожні 90 днів її продовжують. Вона проводиться одночасно на всій території України.

Відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», такому призову підлягають військовозобов’язані та резервісти від 18 до 60 років, але є винятки.

Так, не підлягають мобілізації чоловіки, які:

• виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні захворювання, онкологію, психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
• виховують дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа чи паліативної допомоги;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною/чоловіком/дитиною/батьками одного з подружжя;
• мають дружину/чоловіка з інвалідністю, або своїх батьків чи батьків дружини/чоловіка з-поміж осіб з інвалідністю І чи II групи;
• зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи;
• зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка потребує постійного догляду;
• є непридатним до військової служби за станом здоров’я (обмежено придатні підлягають);
• утримують трьох і більше дітей до 18 років;
• має неповнолітню дитину, якщо партнер чи партнерка проходить військову службу;
• має близьких родичів, які загинули або зникли безвісти під час війни (включно з АТО/JJC) — чоловіка, дружину, сина, доньку, батька, матір, діда, бабу або рідних брата чи сестру;
• здобуває фахову передвищу та вищу освіту, є науково-педагогічним працівником вишу;
• заброньовані працівники (тільки на період дії броні);
• народні депутати України.

Взагалі визначено чотири хвилі мобілізації:

1. перша — оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО/ООС; 
2. друга — резервісти, які не потрапили до першої хвилі мобілізації та військовослужбовці, які проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом;
3. третя — офіцери запасу та військовозобов’язані, які закінчили військові кафедри вишів;
4. четверта —  всі громадяни, які не мають обмежень за віком і станом здоров’я.

У Міністерстві оборони ще у грудні 2022 року уточнили, що хвиль мобілізації не застосовують, хоч деяких принципів такої черги дотримуються. Тож першими призивали тих, хто вже має досвід служби, особливо у зоні АТО/ООС. 

Загалом кількість та кого саме призивають залежить від обстановки на фронті, тож мобілізаційні плани прораховує Генштаб. Так визначається чисельність людей, які мають бути призвані кожної спеціальності: скільки треба танкістів, артилеристів, піхотинців тощо. Ці плани розсилаються регіональним центрам комплектування (військкоматам) і ті вручають повістки тій кількості людей, що визначена для цієї області. Потім їх розподіляють на навчання відповідно до необхідних спеціальностей.

Раніше Заборона розповідала про оформлення бронювання для військовозобов’язаних, а також про внесені урядом зміни у процедуру. Основні етапи суттєво пришвидшили.