Нацбанк перевірятиме рахунки громадян. Головні питання: навіщо і чиї саме рахунки перевірятимуть? Заборона відповідає

5 червня в українських медіа зʼявилися повідомлення, що Національний банк України (НБУ) нібито вимагатиме від банківських установ надавати інформацію про безготівкові платежі українців по карткових рахунках. Це викликало резонанс серед населення, а рішення НБУ не могли зрозуміти навіть економісти та юристи. Разом з економістом Заборона розібралася, чиї рахунки буде моніторити регулятор та як це допоможе у боротьбі з відмиванням брудних грошей.

Що сталося?

1 червня банківські установи отримали лист, надісланий та підписаний директоркою Департаменту фінансового моніторингу Анною Липською. У ньому йшлося, що банки мають щопонеділка до 16:00 звітувати НБУ про безготівкові платежі, здійснені в інтернеті. А саме:

Навіщо це Нацбанку? 

5 червня пресслужба НБУ опублікувала спростування: «Інформація про те, що Національний банк збиратиме дані про всі платежі фізичних осіб, не відповідає дійсності». У регуляторі пояснили, що у листі мова йшла виключно про звітування щодо рахунків субʼєктів господарської діяльності.

«Національний банк з метою посилення нагляду з грудня 2022 року на періодичній основі отримує узагальнену інформацію від банків-еквайрів виключно щодо суб’єктів господарської діяльності, надавачів платіжних послуг — юридичних осіб, які користуються послугами банків з електронної комерції», — заявили в НБУ.

У відомстві підкреслили, що Нацбанк використовує зазначену інформацію виключно в наглядових цілях з метою посилення контролю за дотриманням банками вимог законодавства України. Регулятор фінансового ринку також наголосив, що моніторинг та аналіз виявив проблему, пов’язану з використанням банківських послуг задля обслуговування тіньового ринку (зокрема обслуговуванням діяльності нелегального грального бізнесу).

«Мільярди гривень у гральному бізнесі обходили оподаткування. Регулятор давно моніторить ситуацію в цій галузі, — розповідає Забороні виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. — Завдяки різним операціям представники азартних ігор навчилися обходити оподаткування. Нацбанк розцінює це як ухилення від сплати податків». 

На думку Пендзина, мова йде про схему, за якої представники ігрового бізнесу перераховували гроші у вигляді виграшів «переможцям».

«Юридичні особи перераховували надзвичайно великі суми на картки фізичних осіб, і таким чином ховали кошти від оподаткування. Оскільки людина, отримавши велику суму у вигляді виграшу, жодним чином не сплачувала податків, у фінансового моніторингу виникло питання: чи може це бути відмиванням грошей, отриманих злочинним шляхом? — Підсумовує Пендзин. — Тому НБУ зобовʼязав банківські установи інформувати регулятор про будь-які операції, що здійснюються на карткових рахунках фізичних осіб, куди надходять гроші від юридичних осіб грального бізнесу. Цей моніторинг проводиться від початку 2023 року».

За підрахунками Міністерства фінансів України, посилення контролю за гральним бізнесом сприяє збільшенню податкових надходжень до бюджету. Так, за перші п’ять місяців 2023 року від грального бізнесу до бюджету було перераховано 2 мільярди 378 мільйонів гривень. Тоді як за весь 2022 рік — лише 731 мільйон гривень (з них 220 мільйонів гривень надійшли у грудні, з моменту початку посиленого нагляду з боку НБУ), а за 2021 рік — лише 205 мільйонів гривень.

Чи зможуть українці безперешкодно перераховувати та отримувати гроші на банківську картку?

Так.

Пензин зазначає, що українці й надалі зможуть здійснювати необмежену кількість безготівкових переказів у будь-якому розмірі. Однак якщо сума транзакції перевищує 400 тисяч гривень, банк вимагатиме від отримувача коштів підтвердження походження грошей на рахунку згідно з Законом «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» (однак тільки у тому випадку, коли фізична особа отримає транзакцію від юридичної). На вимогу ЄС та відповідно до міжнародних норм FATF, закон передбачає здійснення фінансового моніторингу для боротьби з відмиванням грошей в Україні. Виявлення неоподаткованих грошей дозволить збільшити надходження до державного бюджету.

«Якщо протягом місяця особа має операції на карткових рахунках до 30 тисяч гривень, фінансовий моніторинг не здійснює перевірок таких коштів. Операції від 30 до 400 тисяч гривень можуть підпасти під вибірковий контроль, зокрема якщо власник картки раніше не отримував значні суми на рахунок. — наголосив Пендзин. — Банківський співробітник звʼязується з отримувачем коштів і просить надати документи, які підтверджують походження цих коштів».