«Я жила наче в клітці, з якої не було виходу». Як це — зробити трансгендерний перехід в умовах війни?
«Я народилась хлопчиком», — ділиться із Забороною 27-річна Маргарита.
Відчувати себе жінкою вона почала ще в дитинстві, коли взувала підбори та мамині сукні. За таке отримувала на горіхи від рідних.
Дитину лупцювали й у школі: «Бувало таке, що навіть ніс мені зламали (мені його вирівнювали), і щелепу теж зламали. Вони казали, щоби я викинулася з мосту, щоби кинулася під поїзд, під колеса, що мені жити не потрібно».
Не розуміла свою дитину й мати: Маргариту запроторили до психіатричної лікарні, де вона неодноразово зазнала сексуалізованого насильства. Вже повнолітньою жінка зрештою пішла від матері.
Пів року тому Маргарита наважилася на корекцію статі, та в часи повномасштабної війни цей процес виявився справжнім челенджем. Однак попри численні випробування, трансгендерний перехід вдалося завершити.
Як в Україні зробити корекцію статі й чому це дозволено не всім — у сюжеті Заборони.
