ЄС затвердив 11-й пакет санкцій, направлений проти паралельного імпорту і країн-посередників РФ. В ЄС його назвали ударом по військовій машині. Розбираємося, чи це так

В ЄС ухвалили 11-й пакет санкцій проти РФ. Насамперед він має стосуватися паралельного імпорту і країн-посередників, через які РФ отримує необхідну для виготовлення зброї електроніку. Заборона розповідає, що входить до нового пакета та що може очікувати компанії, які допомагають РФ.

Що відомо про 11-й пакет санкцій?

21 червня посли ЄС погодили 11-й пакет санкцій проти РФ. Про це повідомила Швеція, яка цьогоріч головує в ЄС.

На початку травня Європейська комісія висунула низку пропозицій щодо боротьби з обходом Росією санкцій. Завдяки третім країнам і так званому паралельному імпорту РФ отримує імпортні товари технологічного спрямування (переважно з ЄС). Це допомагає російському оборонпрому виробляти зброю для продовження війни в Україні. 

У червні цього року спецпредставник ЄС з питань санкцій Девід О’Салліван зустрівся з представниками уряду та адміністрації президента України та обговорив можливості посилення санкційного тиску проти РФ та притягнення третіх країн до відповідальності за реекспорт товарів подвійного призначення. Таким чином ЄС зможе тиснути на російську військову машину та на економіку в цілому. 

Які треті країни допомагають РФ обходити санкції?

Видання Politico стверджує, що за минулий рік експорт товарів з Вірменії, Грузії та Казахстану до Росії збільшився в декілька разів. Згідно з митними записами компанії Trade Data Monitor, обсяг торгівлі Грузії з РФ збільшився майже на 22%, а з Казахстаном — на 57%. За даними Світового банку, експорт з Вірменії до РФ зріс майже втричі — до $2,4 мільярда за рік. У звітах йдеться про недоступну РФ продовольчу продукцію з ЄС, а також про товари подвійного призначення — наприклад, побутову техніку і вживлені в неї мікрочипи, які можуть бути використані для виготовлення зброї.

Європейський Союз буде відстежувати торговельну статистику країн, які можуть реекспортувати підсанкційні товари до Росії. Про це заявив спецпредставник ЄС з питань санкцій Девід О’Салліван: «Це завдання, яке нам надалі доведеться виконувати щодня, щотижня і щомісяця: перевіряти статистику, дивитися, де може відбуватися паралельна торгівля або реекспорт підсанкційних товарів, і намагатися це зупинити».

Окрім країн Кавказу та Центральної Азії, у продажі підсанкційних товарів були помічені китайські компанії. У розслідуванні Financial Times йдеться про те, що ПВК «Вагнер» придбала 20 тисяч шоломів у Китаю наприкінці 2022 року через підставну компанію. А у січні телеканал CNN повідомив, що західні спецслужби стурбовані тим, що китайські компанії регулярно поставляють до Росії бронежилети та шоломи. За даними китайської митниці, за 2022 рік імпорт товарів до Росії зріс на 17,5% у порівнянні з 2021 роком. Загальний товарообіг між країнами зріс на 28%, до рекордних $190 мільярдів.

Також РФ використовує ще одну лазівку, щоб отримувати необхідні товари. Згідно з Trade Data Monitor, лише половина санкційних товарів подвійного призначення, що прямували транзитом через Росію, дійшла до пункту призначення. У митних деклараціях, які надаються ЄС, вказувалося, що товар їде до Вірменії, Казахстану та Киргизстану, але продукція на суму понад $1 мільярд «зникла» на території Росії, зазначає Financial Time.

Девід О’Салліван відвідав низку країн, помічених у збільшенні торгівлі з РФ, та отримав відповідь, що влада третіх країн буде більш жорстко контролювати експорт їхніх компаній до Росії. Щоправда, О’Салліван не уточнив, про які країни йде мова.

«Мушу сказати, що я отримав від них досить позитивну відповідь, тому що навіть ті держави, які не бажають приєднуватися до наших санкцій, не хочуть, щоб їх розглядали як майданчики для обходу [санкцій проти РФ], особливо там, де це може мати військове застосування. Вони [керівництво країн] не хочуть нести відповідальність за експорт товарів, які потенційно можуть вбивати українців», — зауважив О’Салліван.

Які товари РФ отримує через країни-посередники?

Західні обмеження сильно вдарили по російському промисловому сектору. Там відчувається значний дефіцит автомобільних та авіакомплектувальних, а також чипів та мікросхем. Російське імпортозаміщення не здатне наповнити ринок стратегічними товарами, тому через країни-посередники активно скуповує високотехнологічні товари, яких не вистачає. До прикладу, за перший квартал 2023 року експорт автомобілів та запчастин з Німеччини у Киргизстан (один з майданчиків обходу санкцій) зріс більш ніж на 4129% (до €84 мільйонів), повідомляє Reuters.

«У зв’язку з обмеженнями ЄС та виходом міжнародних автомобілебудівних компаній з РФ у 2022 році автомобільне виробництво в Росії скоротилося практично вдвічі. Росія відчуває дефіцит обладнання для нафтовидобутку та нафтоперероблення», — наголошує у розмові з Забороною голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. — Переважна частина авіаційного парку РФ — це літаки імпортного виробництва, які працювали в лізингу. Деякі з них були куплені безпосередньо. На сьогодні російські літаки не отримують запасні частини та ремонтні комплекти, а для оборонпрому потрібна електроніка. Велика кількість обладнання, завдяки якому виготовляються танки та озброєння, — це обладнання імпортного походження».

Затвердження нового пакету гальмували (традиційно) Угорщина та Греція. Чому?

Очікувалося, що 11-й пакет санкцій затвердять під час саміту G7, який відбувся у травні цього року в Хіросімі. Однак його прийняття затягнулося через позицію Угорщині та Греції, пише Bloomberg. 

П’ять дипломатів ЄС на умовах анонімності повідомили Politico, що Будапешт отримав підтримку з боку Афін. Аби загальмувати посилення санкцій, країни наполягають на виключенні угорських та грецьких компаній зі списку «міжнародних спонсорів війни», який оприлюднив Київ. Наразі деталі того, як ЄС вдалося подолати опір Угорщини та Греції, невідомі.

Чи ЄС запровадить санкції проти країн-посередників РФ?

Як керівництво ЄС боротиметься з реекспортом товарів в Росію із третіх країн, наразі достеменно невідомо. Однак у кабінетах вищого керівництва ЄС йшли обговорення стосовно санкцій проти окремих компаній-порушниць, стверджує Бураковський. За його словами, ухвалення 11-го пакету санкцій дійсно матиме потужний ефект, адже компанії-посередники навряд чи захочуть мати справу із західними санкціями.

«В Європейському союзі йшла жвава дискусія стосовно того, як покарати компанії, які допомагають обходити санкції. Юридичні особи знаходять різного роду схеми або продовжують прямо, незважаючи ні на що, вести фінансові та торговельні операції, які підпадають під обмеження ЄС, — розповідає Бураковський. — Були пропозиції карати компанії. Обговорювався стандартний набір санкцій: арештовувати активи, обмежувати присутність на ринках тих країн, де ЄС може до них дотягнутися, заморожувати активи та рахунки». 

Один з варіантів, який розглядався членами ЄС, — це запровадження санкцій проти країн, в яких працюють компанії-порушники.

«В ЄС не відкидали варіантів, щоб карати не компанію, а запроваджувати санкції проти всієї країни. Ідея полягає в тому, щоб уряд країн наводив у себе порядок для того, щоб не постраждали інші, тому влада країни теоретично буде карати відповідних порушників. Важко сказати, який саме підхід застосують».