Рада розширила перелік осіб, які підлягають мобілізації, — тепер до військової служби придатні й опікуни людей з інвалідністю. Пояснюємо, що це значить

28 червня Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 9342, чим запровадила низку змін щодо мобілізації та проходження військової служби. Зокрема, врегульовано питання виплат військовослужбовцям і відпусток. За день до голосування законопроєкту в парламенті в документ додалася поправка № 146, яка розширює перелік осіб, що підпадають під мобілізацію та не матимуть відстрочки від служби: зміни торкнулися українців, під опікою яких перебувають родичі з інвалідністю I та II груп. Разом з юристами й народними депутатами Заборона проаналізувала нововведення і чому вони сформульовані некоректно.

Що відомо?

30 червня президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт № 9342, який передбачає зміни до статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зміни стосуються питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану, зокрема відпусток та виплат військовослужбовцям, а також переліку осіб, які мають право на відстрочку від мобілізації. 

Кого насамперед стосуються зміни?

Закон передбачає виплату додаткових винагород для військовослужбовців у розмірі 30–100 тисяч гривень, які беруть безпосередню участь у бойових діях (доплати не стосуються тилових підрозділів).

Законом також передбачені виплати:

• військовим, які у звʼязку з пораненням зараховані в розпорядження відповідного командира, — 20 100 гривень;
• строковикам — 6 тисяч гривень;
• курсантам — 2350 гривень;
• інструкторам у військових частинах — від 15 тисяч до 30 тисяч гривень.

Відповідно до ухвалених змін, військовослужбовцям збільшують тривалість щорічної основної відпустки в період воєнного стану до 30 календарних днів на рік. 

Відповідно до запроваджених норм закону № 9342, до бойових дій не допускаються військовослужбовці з-поміж мобілізованих, які не пройшли курс базової військової підготовки (або не мають бойового досвіду). 

Строковики, які закінчили службу під час воєнного стану та служили не менш як шість місяців, за власним бажанням можуть бути переведені на військову службу за мобілізацією та вступити на контракт до ЗСУ.

До того ж у закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» парламентарі внесли зміни, що стосуються переліку осіб, які мають відстрочку від мобілізації. Новою редакцією закону передбачено, що на військову службу під час мобілізації можуть призиватися військовозобовʼязані, які мають на утриманні дружину (чоловіка) з інвалідністю І, ІІ, ІІІ групи або власних батьків чи батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І, ІІ групи, за умови якщо в сім’ї є інші працездатні особи, які зобов’язані утримувати рідних з інвалідністю. Військовозобовʼязана особа може бути звільнена від призову лише «в разі, коли особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати».

Як народні депутати ВР пояснюють необхідність розширення переліку осіб для мобілізації?

Поправку № 146, що вносить зміни до відстрочки за умови догляду за родичем з інвалідністю, внесла парламентарка Марʼяна Безугла. Прокоментувати її вміст Забороні погодилася народна депутатка України Анна Скороход. За її словами, поправка має встановити справедливість між тими, хто воює, та тими, хто переховується від мобілізації за родичами з інвалідністю. 

«На одну людину з інвалідністю було кілька доглядальників. Цією правкою ми змінили норму, — пояснює Анна Скороход, — тепер одну особу з інвалідністю має утримувати лише один родич. До цього було багато зловживань, і люди навіть не встановлювали факт проживання разом з родичем [з інвалідністю]. Наприклад, особа користувалася правом догляду за бабусею з інвалідністю, однак на практиці жила в іншому місті».

Скороход пояснює: немає обов’язкової умови, що всіх, хто не є доглядальником за родичем з інвалідністю, одразу мобілізують. Адже придатність військовозобов’язаного ще мають встановити у ВЛК (про порушення прав людини ВЛК та військкоматами Заборона писала тут).

Людина з інвалідністю зможе обирати, хто буде її утримувати, говорить Скороход. Через управління соціальної служби захисту особа з інвалідністю може оформити факт опіки чи утримання від одного з родичів. Хоча наразі в законі немає додаткових умов про те, що саме одна особа має утримувати родича з інвалідністю. Депутати обіцяють, що внесуть оновлення в підзаконних нормативних актах. 

Правозахисники вбачають недосконалість у поправці. Ось чому

Адвокат Олександр Пересоляк у коментарі Забороні пояснює, що поправка ускладнює спосіб встановлення особи, яка має піклуватися про родича з інвалідністю. Згідно з новою редакцією закону, усіх, хто отримав відстрочку через «наявність» батьків чи дружини з інвалідністю, можуть викликати до ТЦК і вони, ймовірно, будуть мобілізовані, якщо в родині є інші працездатні особи, які можуть утримувати людей з інвалідністю.

«Якщо особа пішла до внесення поправки у військкомат та оформила своє право відстрочки, їй поклали відповідний папірець у військовий документ, поставили печатку та відмітку, що вона користується правом за такої-то умови, тоді дія нової поправки на неї не поширюється, — наголошує Пересоляк. — Однак є ймовірність, що ТЦК та СП викликатимуть таких осіб для звірки облікових даних передусім. Й ось тоді треба буде доводити, що ви єдиний, хто може утримувати людину з інвалідністю».

За словами Пересоляка, за старою редакцією закону факт того, що працездатна людина може утримувати особу з інвалідністю, не потрібно доводити. Відповідно до нової поправки, тепер військовозобовʼязаному потрібно довести, що він єдина працездатна особа в родині. У разі якщо є ще принаймні один працездатний родич, який може доглядати за особою з інвалідністю, з військовослужбовця знімають право на відстрочку. 

Пересоляк пояснює, що наразі поправка не пояснює, як діятиме процес визначення працездатності особи, яка буде утримувати родичів з інвалідністю. Однак припускає: у випадку, коли є працездатні родичі за кордоном, їм потрібно буде їхати в Україну й доводити, що вони не можуть доглядати за особою з інвалідністю. 

За словами Пересоляка, найперше мають бути враховані права людей з інвалідністю. Вони мають обрати, хто буде їх утримувати. Особа з інвалідністю має звертатися із заявою до органів соціальної підтримки, але цього не вказано в змінах до закону. Також Пересоляк пояснює, що для уникнення непорозумінь людина з інвалідністю може оформити нотаріальний договір на одну конкретну особу, що підтвердить факт утримання.

Аналітик ГО «Правозахисна група “СІЧ”» Віктор Філатов пояснює в коментарі Забороні, що найдискусійнішими є зміни, які стосуються обмеження права на отримання відстрочки від мобілізації під час воєнного стану.

«Зміни дозволять мобілізувати певну кількість громадян України, однак запропоновані норми сформульовано некоректно. Зокрема, працездатна особа, яка за законом може доглядати особу з інвалідністю, може не мати для цього фізичних можливостей, — пояснює Філатов. — Наприклад, мати пересувається в інвалідному візку. Син, з ухваленням закону, втрачає право на відстрочку від мобілізації та відправляється на службу. З матір’ю залишається донька, однак їй складно або навіть неможливо перенести матір або підіймати інвалідний візок на п’ятий поверх».

На думку Філатова, держава має гарантувати сім’ям соціального працівника. Хоча конструктивнішим рішенням було б не обмежувати право на відстрочку, коли воно безпосередньо пов’язане з функціями опікуна.

«Необхідно звернути увагу на правовий статус та гарантії для осіб з інвалідністю, які закріплені в чинному законодавстві. Дуже важливо з’ясувати, чи не обмежує новий закон права людей з інвалідністю. Зокрема, стаття 46 Конституції гарантує, що всі громадяни “мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності”».