«Кумир» — свято сексплуатації без натяку на сенс. Чому потенційний хіт HBO не виправдав сподівань? Рецензія Заборони 

На HBO закінчився пʼятисерійник «Кумир» — нова робота режисера «Ейфорії» Сема Левінсона, де як шоураннер дебютував Ейбел The Weeknd Тесфає. Серіал про молоду зірку попсцени, яка намагається будувати карʼєру після смерті матері, а потрапляє в обійми сумнівного власника клубу, від самого анонсу сприймали як новий хіт HBO. Перші два епізоди «Кумира» в Каннах зірвали стоячі овації, проте профільні медіа серіал не оцінили, а ще до премʼєри навколо нього розгортався один скандал за іншим.

Редакторка Заборони Марія Педоренко після перегляду «Кумира» хотіла б написати в рецензії тільки одне: сексплуатаційний сором. Однак все-таки розповідає (зі спойлерами), чому серіал, який добирався до екранів кілька років, краще б не виходив взагалі.

З чого складається «Кумир»? Спойлер: з еротоманії

Джоселін (Лілі-Роуз Депп) позує для обкладинки свого нового альбому. Фотосет в самому розпалі: «Покажи сміх, — скандує фотограф. — Тепер невинність (спалах камери), чистий секс (ще один спалах), вразливість (спалах), а тепер сльози».

У фаворитах зрештою опиняється кадр з її оголеним соском, проте з першими слізьми Джоселін не перестає плакати. Протягом останнього року їй було не до зіркового життя: мати співачки вмирала від раку, і дівчина досі не оговталася від пережитого. А лейбл тим часом підганяє: замість горювання Джоселін мала їхати в тур. Що не місто — солдаут, але квитки довелося повернути.

Розчаровані продюсери роблять ставки на її новий сингл, який має вийти через лічені дні. Та Джоселін сумнівається: чи дійсно вона хоче повертатися після всього пережитого з піснею про те, як вона щовихідних шукає собі нового коханця для БДСМ-утіх?

Лейблу не потрібні сумніви, тим паче що в мережу злили селфі Джоселін зі спермою на обличчі. Потрібен терміновий damage control, але дівчина обирає розвіятися на танцполі. Вона їде в найпопулярніший клуб Лос-Анджелеса, яким володіє харизматичний Тедрос (The Weeknd). В першу ж ніч разом він запевняє: тільки вона сама вирішує, якою може бути на сцені та в піснях. А він підтримає: засуне кубик льоду між ніг, в міру придушить та, само собою, візьме її так, як забажає сам.

І це лише верхівка айсберга.

Премʼєра «Кумиру» затрималася на рік. Чому так сталося?

Перші звістки про майбутній серіал зʼявилися ще влітку 2021 року. Співак The Weeknd (Ейбл Тесфає) анонсував, що не лише зіграє в «Кумирі» головну чоловічу роль, але й виступить шоураннером, виконавчим продюсером та співавтором сценарію разом із Семом Левінсоном — творцем вже культової «Ейфорії». Тесфає — не новачок в кіноіндустрії. 2019 року він дебютував на великих екранах у стрічці братів Сефді «Неограновані коштовності» в ролі самого себе. 

Того ж року Тесфає повернувся з новим альбомом After Hours, що відсилає до однойменної стрічки Мартіна Скорсезе «Позаурочний час» (1985). Ліричний герой The Weeknd у серії відеокліпів, які співак режисував сам, постає в кадрі таким собі неврівноваженим гедоністом: він пускається в наркотичну нічну одіссею, неодноразово отримує по мармизі, фліртує з різними дамами та зрештою втрачає голову — буквально, щоб потім повернутися з мертвих з абсолютно невпізнаваним лицем.

В інтервʼю він розповідав, що надихався не лише фільмом Скорсезе, але й роботами Девіда Лінча, Девіда Кроненберга та Стенлі Кубрика. Та заразом кіноентузіасти знайшли в його відео візуальні цитування стрічок «Той, що біжить по лезу» Рідлі Скотта, «Гелловін» Джона Карпентера, «Неоновий демон» Ніколаса Віндінга Рефна і двох бенефісів Джокера — однойменної роботи Тодда Філіпса та «Темного лицаря» Крістофера Нолана.

У випадку з «Кумиром» за режисуру всього серіалу від самого початку мала відповідати Емі Сайметц. На її рахунку, зокрема, перші два сезони спродюсованого Стівеном Содерберґом серіалу «Дівчина за викликом» (критики одностайно хвалили його за багаторівневу оповідь, що справляла враження кількох серіалів в одному) і кілька епізодів «Атланти» Дональда Ґловера.

За пʼять місяців роботи над «Кумиром» Сайметц зняла половину матеріалу. Вона чекала, коли до знімального процесу приєднається The Weeknd — співак якраз відкатав світове турне. Та коли він зрештою підключився, вся робота режисерки полетіла в смітник, а її саму звільнили.

Рік по тому видання Rolling Stone випустило величезне розслідування про те, що пішло не так в роботі над «Кумиром». І виявилося, що приблизно все. За свідченнями творчої команди серіалу, Сайметц отримала абсолютно сиру чернетку сценарію. Їй доводилося самостійно доробляти сценарій посеред роботи з акторами. Залучені в знімання працівники крутилися на майданчику понаднормово, щоб закінчити серіал в оговорені терміни.

Вже відзнятий матеріал, за свідченнями джерел Rolling Stone, не сподобався Тесфає. Мовляв, через те, що він фокусувався суто на героїні Лілі-Роуз Депп і був «занадто феміністичним». Оригінальна ідея полягала в тому, щоб показати сувору (але з нотками сатири) реальність сходження молодої зірки у тваринному світі музичної індустрії. Втім, коли серіал зрештою дебютував за рік від заявленої раніше премʼєри (переробляв його як режисер вже особисто Левінсон), виявилося, що історія з цілком серйозною міною малює той світ, який мала б висміювати. Не говорячи про сексуалізовано-насильницькі фантазії, які тепер зʼявлялися в кожній серії.

Зараз користувачі соцмереж масово просять HBO випустити версію Емі Сайметц, бо переконані: її серіал був би набагато кращим.

Яким вийшов «Кумир» очима Левінсона?

Вкрай дивним.

Це — безумовно — бенефіс Тесфає. Його Тедрос, той самий власник клубу, виявляється кимось на кшталт лідера культу: він збирає навколо себе музикантів з унікальними голосами, що живуть комуною, говорять «так» на будь-яку сумнівну авантюру (бо будь-який, навіть травматичний, досвід — це насамперед натхнення) та нерідко вдаються до насильства.

Сам Тедрос — дитя вулиць з оком на таланти — позиціюється як self-made man, який, попри життя в чорному гетто та купу кримінальних авантюр, здобуває вагу у ворожому суспільстві. Все, що треба — тільки пробитися до джерела грошей, яким він бачить Джоселін, а заразом і навчити її жити за власними законами: тотальна покірність, жодних «ні» та секс за будь-якої потреби.

Героя Тесфає на екрані не раз порівнювали із Чарльзом Менсоном, але «Кумир» переходить межу насильства тільки сексуалізованого. При цьому автори одразу займають позицію, згідно з якою Джоселін завжди не проти. Не проти, щоби її відфінгерили на очах у десятка людей просто в студії звукозапису (бо для треку потрібна її «справжня сексуальність»), не проти, щоб перед сексом її випороли деревʼяним гребінцем — знову ж таки на очах у мовчазних глядачів (бо тільки так можна позбутися дитячих травм і стати нарешті вільною).

Новий сценарій, за яким Левінсон знімав «Кумира», за інформацією знімальної команди, мав включати й екстремальніші сцени. Наприклад, куряче яйце у вагіні Джоселін, що мало залишитися цілим — інакше Тедрос відмовиться взяти її силою, знову ж таки щоб досягти потрібного звучання на альбомі. Сцену відкинули на стадії ідеї — команда серіалу не змогла зрозуміти, як відзняти її без того, щоб Лілі-Роуз Депп дійсно засунула собі у вагіну яйце.

При цьому «Кумир» відверто романтизує все, що відбувається на екрані. 90% екранного часу Депп світить сідницями в ультракороткому вбранні, нагинається так і отак, розсуває ноги, ходить в кадрі гола. Чи є в цьому нагальна потреба для історії? За логікою Левінсона, з яким акторки вже сперечалися щодо оголеності в кадрі, напевно є. І, в принципі, це могло бути доречним для сюжету — в жіночій сексуальності немає нічого поганого, і право відкрито заявляти про неї стало одним з важливих здобутків останніх років. Однак Левінсон показує Джоселін суто через призму male gaze, і ближче до фіналу влаштовує головний сюжетний твіст: пригнічена продюсерами зірка весь цей час була роковою хижачкою. Тоді як Тедрос з його непростою долею стає звабленою заради меркантильної мети жертвою.

Премʼєра «Джокера» 2019 року вкотре пробудила суперечки: чи дійсно титульний персонаж, негативний до нестями, заслуговує на співчуття? Автори «Кумира» чотири роки по тому дають свою відповідь: вочевидь натхненний, зокрема, і «Джокером» персонаж Тесфає — невинне ягня, яке, навіть у шкурі вовка, пало під тиском індустрії та стало її заручником назавжди.

Чи стають невинні ягнята заручниками системи? Так, постійно. Чи дійсно герой Ейбела Тесфає був невинним ягням? Ото вже точно ні!