Релігія забороняє воювати: юрист пояснив, що робити призовникам у такому випадку

• В Україні зареєстровано дев’ять релігійних організацій, прихильникам яких не можна брати до рук зброю.
• У Конституції вказано, що релігійні організації відокремлені від держави.
• За ухилення від служби передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

В українському законодавстві не передбачено ухилення від служби за релігійними переконаннями. Є можливість проходження альтернативної, але вона стосується тільки строковиків. Під час дії воєнного стану є три варіанти дій: перш за все, варто написати заяву у центр комплектування (військкомат).

Заборона розповідає про службу для людей, яким віра забороняє використовувати зброю.

Мобілізація віруючих: чи є альтернатива

В Україні офіційно зареєстровано дев’ять релігійних організацій, прихильникам яких заборонено не тільки використовувати, а навіть брати до рук зброю: 

• адвентисти-реформісти;
• адвентисти сьомого дня;
• євангельські християни;
• євангельські християни-баптисти;
• покутники;
• свідки Єгови;
• Товариство свідомості Крішни;
• харизматичні християнські церкви та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами;
• християни віри євангельської та церкви, прирівняні до них.

Ухилення від служби для них не передбачено. Так, у Конституції України (стаття 35) чітко вказано, що релігійні організації відокремлені від держави, тож ніхто не може бути звільнений від своїх обов’язків або відмовитися від виконання законів за мотивами таких переконань. Однак прописана альтернатива: виконання цього обов’язку має бути замінене невійськовою службою. Її проходження передбачене окремим законом «Про альтернативну службу».

Триває така служба майже вдвічі довше, але не включає військової підготовки та використання зброї. Її проходять на підприємствах, в установах, організаціях, діяльність яких пов’язана з соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі Товариства Червоного Хреста України.

«Ця норма діяла у мирний час і стосувалася строкової служби, якої під час воєнного стану немає. Стаття 35 Конституції юридично продовжує діяти, але законодавство не вирішує порядок проходження невійськової служби під час воєнного стану. Стаття 23 ЗУ про мобілізаційну підготовку про це мовчить», — каже адвокат Андрій Новак.

На практиці вихід все ж є, хоч працює метод не завжди, пояснює юрист Андрій Карпенко. Якщо повістка вже прийшла, він радить перш за все написати заяву до військкомату, з якого надійшов виклик, з проханням виконувати військовий обов’язок у формі альтернативної служби.

«Потрібно додати документ, що підтверджує істинність цих переконань, приміром, довідку від своєї релігійної громади, але вона має бути з переліку зареєстрованих організацій, які забороняють використання зброї (розписаний вище). У такому випадку людину можуть призначити на небойову посаду: кухарем, водієм, інженером тощо», — зазначив Карпенко.

Відмова від служби: у який суд звертатися

Теоретично, якщо людина, наприклад, є адвентистом-реформістом, написала заяву і додала відповідні документи, але військкомат відмовляє у її проханні, можна подавати в суд, посилаючись на статтю 35 КУ. Але, на думку юристів, це навряд спрацює.

Ще одним варіантом є звернення у Європейський суд з прав людини, вважають фахівці з адвокаційного проєкту JustTalk. 

Річ у тім, що право не діяти всупереч своїй совісті й переконанням є основоположним й захищається дев’ятою статтею Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Під дію норми підпадає в тому числі принципова відмова від військової служби. Україна цей договір ратифікувала і зобов’язалася виконувати.

ЄСПЛ вже висловлювався щодо права на свободу релігії в контексті відмови від військової служби. У таких справах, як “Баятан проти Арменії”, “Феті Демітраш проти Туреччини” ЄСПЛ аналізував ситуації притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від військової служби осіб, які відмовлялися виконувати військовий обов’язок через релігійні переконання, і встановив порушення державою статті 9 Конвенції. Усі справи цієї категорії, які розглядав ЄСПЛ, стосувалися свідків Єгови», — зазначили юристи із JustTalk.

Варто пам’ятати, що процес розгляду позову у міжнародному суді триватиме довгий час. На рішення може вплинути:

• тривалість сповідування релігії;
• характер і ступінь залученості до релігійних практик й обрядів;
• поведінка людини у звичайному житті;
• інші факти, які можуть поставити під сумнів щирість стверджуваних релігійних переконань.

Ухилення від призову: як карається в Україні

Якщо повістку вручили і все відбувалося відповідно до правил і людина підпадає під мобілізацію, ухилення від служби карається законом. Передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. 

Так, згідно зі статтею 210-1 КУпАП за неявку до військкомату під час воєнного стану за викликом по першій і другій повістці накладається штраф у розмірі від 1 700 до 3 400 гривень. 

Якщо ж потенційний призовник не з’явився по третьому та четвертому викликах — це кримінальна відповідальність, прописана у статті 336 ККУ. Вона передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Раніше Заборона розповідала про порядок дій після того, як виклик у ТЦК вже виписали. Отримання повістки не обов’язково означає призов — це залежить від її виду (їх є чотири).