Екологи просять не заповнювати Каховське водосховище: це може стати екоцидом

• Російські війська підірвали греблю Каховської ГЕС 6 червня 2023 року. Сотні будинків було затоплено, загинуло тисячі тварин. Водосховище повністю висохло за кілька тижнів. 
• Кабмін у липні-2023 ухвалив постанову, яка передбачає відновлення гідроелектростанції, а отже і штучної водойми.
• Екологи вважають, що мінусів буде більше, ніж плюсів.

На дні Каховського водосховища вже почалося відновлення природної рослинності, а з часом повернеться багато видів тварин. Тож штучне повторне заповнення призведе до другого екоциду. Крім того, можуть бути назавжди втрачені історичні пам’ятки часів Січі.

Заборона розповідає про звіт авторитетної української природоохоронної організації.

Великий Луг: звіт UNCG

Внаслідок підриву російськими військовими греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року почалося обміління водосховища. Воно повністю висохло за кілька тижнів. 

A video showing the Kakhovskaya HPP blown up by the dam. There was probably an explosion arranged by the Russian armed forces pic.twitter.com/1wsgG0zc5x

— monitor (@war_monitor_ua) June 6, 2023

Кабінет міністрів України 18 липня 2023 ухвалив постанову, яка передбачає відновлення гідроелектростанції, а також самої греблі, яка й утримувала воду у межах Каховського моря. Тобто йдеться про повторне заповнення водойми.

«Постанова ухвалена без належних екологічних експертиз і оцінок та необхідних детальних економічних розрахунків. Лобісти відновлення Каховського водосховища позиціонують його як безальтернативний та єдино можливий варіант вирішення ряду проблем: зрошення, логістики, енергетики тощо. Але це абсолютно не відповідає дійсності, а окремі аргументи відверто маніпулюють громадською думкою», — йдеться у дослідженні Української природоохоронної групи (UNCG).

Екологи переконані, що відбудова водойми принесе більше шкоди, ніж користі. Річ у тім, що до затоплення водосховища територія мала назву Великий Луг. Це був один з найбільш важливих природних і історичних ландшафтів України. З 1920-х років наукові та державні інституції добивались створення там заповідника, але землі таки затопили через 30 років.

Таким чином були знищені родючі чорноземи, сільськогосподарські угіддя, ліси, луки, болота й стариці, де зустрічалося багато рідкісних рослин і тварин. Для розуміння, було виведено з сільськогосподарського використання понад 500 000 га родючих земель, а ще 100 000 потрапили в зону підтоплення.

Крім того, через помилки та прорахунки проєктувальників водосховища, у Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області в окремих місцях рівень води піднявся на 2-3 метри, землі засолювалися. Повільне підтоплення регіону продовжувалось до 2023 року. Серед інших негативних факторів також називають забруднення Дніпра — водоочисні системи не справлялися з об’ємами речовин, що потрапляли у воду внаслідок роботи ГЕС.

«Попри значний резонанс, господарське значення водосховища в 2023 було незначним. Вилов штучно заселених видів риб, виробництво незначного обсягу електрики. Інші аргументи, що звучать від прибічників відновлення, цілком можна компенсувати звичайним руслом Дніпра: відкачування води та зрошення здійснювалось за допомогою помп, а для водного транспорту зручніше без шлюзів. Щодо кліматичного ефекту, то тези дуже сумнівні. Зрозуміло, що вода має визначальний ефект, однак його аналогічно забезпечують зрошувані сільськогосподарські угіддя. Останні безпосередньо залежні від Дніпра, а не водосховища», — кажуть експерти.

Стале функціонування Запорізької АЕС залежить не від наявності водосховища, а від ставка-охолоджувача, який поки залишається неушкодженим. Закачка води в нього також можлива з рукава Дніпра, що підходить прямо під водойму.

Каховське море: чому не варто заповнювати

Екологи називають два ключові аргументи на користь збереження земель на території водойми осушеними.

По-перше, це відновлення природної екосистеми. Водосховище було джерелом випаровування, а отже втрат води у регіоні. Крім цього, воно не було природною екосистемою і протягом 70 років залишалось штучною технологічною спорудою, створеною шляхом затоплення вкрай багатих динамічних екосистем долини Дніпра. Експерти прогнозують, що уже найближчим часом осушене дно заросте природною рослинністю і перетвориться на найбільшу територію дикої природи в усій степовій зоні України. Так, вже за місяць після теракту на деяких ділянках оголеного дна почала відновлюватись рослинність. Є навіть проростки аборигенних видів, серед яких рідкісна верба біла Salix alba.

Це матиме багато позитивних наслідків:

• суттєво зросте різноманіття природних екосистем: замість майже однотипного біотопу штучних водойм, що займав понад 90% площі, з’являться десятки інших біотопів, зокрема, болотних, лучних, степових, чагарникових, лісових, галофітних;
• суттєво зросте поглинання основного парникового газу;
• збільшаться популяції багатьох рідкісних видів, що включені до природоохоронних списків через загрозу зникнення. Зокрема, вдасться запобігти майже неминучому зникненню волошки великопридаткової Centaurea appendicata та волошки конки Centaurea konkae;
• збільшаться площі пасовищ, сіножатей;
• збільшаться доступні запаси цінних дикорослих рослин та тварин;
• відновиться нерест, що суттєво збагатить рибне населення Пониззя Дніпра і зробить непотрібними витрати на утримання декількох рибоводних заводів, які забезпечували штучне поновлення рибних ресурсів;
• зменшаться втрати прісної води, через зменшення відкритого водного дзеркала;
• покращиться якість води, відповідно, покращиться стан водних екосистем; 
• суттєво зросте різноманіття водойм.
• поліпшиться функціональність пан’європейського Дніпровського меридіонального екологічного коридору.

Водночас експерти зазначають: якщо водосховище таки відновлять, це призведе до чергового екоциду, адже поки греблю будуватимуть територію заповнять різноманітні рослини та тварини.

Другий аргумент — Великий Луг має вкрай важливе історичне значення. На його території розміщувалася Запорізька Січ. Тобто там була частково знищена колосальна історична та археологічна спадщина, але більшість артефактів могли зберегтися. Тож територію можна досліджувати.

Для місцевих, підкреслюють науковці, існує низка альтернатив, які б знівелювали втрату водосховища.

Раніше Заборона розповідала про воєнні злочини держави-терористки на території Херсонської області за даними, зібраними авторитетною правозахисною організацією.