Брейншторм: Чому під час сексу мені сумно і хочеться плакати?
Двічі на місяць у рубриці «Брейншторм» наукова журналістка Настя Травкіна розглядатиме листи читачів Заборони, у яких вони пишуть про цікаві (або дошкульні) для них ментальні, психологічні чи просто побутові проблеми, і відповідатиме на запитання через призму нейронаук.
«Брейншторм» не має характеру медичного висновку чи діагнозу спеціаліста.
— Дорога Настю, чому під час сексу мені іноді хочеться плакати? Це не стосується самого процесу чи негативних емоцій щодо партнера, бо їх немає. Просто ніби накриває хвилею суму і сльози самі починають литися. При тому, що секс приніс задоволення і я його хотіла.
Анонімка
— Дорога анонімко,
Сум та сльози під час або після сексу за згодою — не рідкісне явище, а нормальна реакція, з якою стикаються багато людей.
Іноді смуток, а також зневіру, дратівливість, тривожність і почуття незадоволеності та пригніченість під час або після приємного сексу за згодою називають посткоїтальною дисфорією або посткоїтальною депресією. Хоча б раз у житті її відчували 46% жінок і 41% чоловіків! Всупереч поширеним припущенням, наявність такої реакції на секс не корелює з якістю стосунків: можна мати близькі довірчі стосунки — і все одно засмутитися після кунілінгусу!
«Посткоїтальна дисфорія» — це парасольковий термін для опису негативних почуттів, але, на жаль, сам собою він нічого не пояснює щодо їхнього походження. Тому ось кілька можливих причин посткоїтального блюзу:
Непропрацьована психологічна травма та досвід аб’юзу
Якщо у вашому минулому є історія травматичних стосунків або насильства, а ви ще не завершили опрацювання цього досвіду, секс може викликати пов’язані з цим почуття. Особливо якщо ви пригнічуєте спогади про минуле і ще не починали працювати з профільним фахівцем.
Якщо в минулому ви зазнавали сексуалізованого насильства, то можете відчувати негатив щодо сексу в цілому або відчувати, що це зона, в якій ви не маєте контролю і змушені бути об’єктом, а не суб’єктом (навіть якщо вам подобається сам процес). Ви можете відчувати не тільки сум, а й занепокоєння, незручність та дисоціацію (наче все відбувається не з вами).
Потім може приходити бажання відстоювати свої бажання та потреби: ви можете поводитися активно, впевнено та розкуто — а потім відчувати, що це награна вистава.
Якщо вам здається, що це ваш випадок, поговоріть про свої переживання з психотерапевтом, який спеціалізується на роботі з насильством, навіть якщо вам здається, що те, що сталося з вами — «дрібниця» чи не вважається «справжнім» насильством.
Непроговорені почуття
У будь-яких стосунках може виникати недомовленість: відчуття різниці в очікуваннях одне від одного, невизначеність спільного майбутнього або надмірний тиск від відчуття обов’язку. Під час сексу мозок та гормональна система переживають активізацію, і це може підняти на поверхню те, що ми намагаємось ігнорувати. Якщо це ваш випадок — постарайтеся частіше розповідати близькій людині про те, як ви почуваєтеся, що вас турбує і які ваші потреби залишилися незадоволеними.
Почуття провини чи сорому
У нашому суспільстві є і нездорові уявлення про секс. Навіть після численних секс-революцій ця тема оточена ореолом порочності. Часто про неї говорять із засудженням чи не говорять зовсім. Якщо у вашому середовищі курсує ідея про ганебність сексу, він може викликати у вас почуття провини або сорому.
Якщо ви відчуваєте подібні емоції, ймовірно, вам може допомогти психотерапевт-сексолог. А написані з феміністських позицій книги про секс і тіло (наприклад, «Як бажає жінка» Емілі Наґоскі чи «Заборонений плід» Лів Стрьомквіст) допоможуть зарядитися секс-позитивністю.
Ментальні розлади
Депресія та тривожний розлад можуть викликати відчуття пригніченості та емоційної виснаженості. Сенсорна чутливість, властива деяким ментальним станам, може призводити до сенсорного навантаження, тоді як сльози — це спосіб організму зняти напругу. Якщо ваші відчуття видаються вам нетиповими та надмірними для вас, можливо, варто проконсультуватися з психіатром.
Деякі люди (від 9% до 25% чоловіків і від 6% до 16% жінок) страждають на тривогу сексуальної активності, через яку можуть плакати під час сексу. Водночас іншим це приємне заняття навпаки може допомогти впоратися з тривогою, збільшуючи рівень ендорфінів і окситоцину в мозку — ці речовини знижують рівень стресу і підвищують рівень щастя.
Стрес
Якщо ваше життя — суцільний стрес, то смуток і сльози, хоч як парадоксально це звучить, можуть бути викликані відчуттям полегшення та безпеки. Це означає, що ви нарешті перебуваєте в безпеці й можете дозволити собі почуття, які намагаєтеся стримувати.
Гормональні зміни
Дофамін та окситоцин — гормони, що виділяються під час сексу та оргазму, — розслаблюють та викликають почуття щастя. Але організм може інакше реагувати на різкі викиди гормонів, якщо сам перебуває у зміненому ендокринологічному стані. Приготуйтеся, далі буде велииикий перелік того, чому гормональний фон може бути в альтернативному стані: якщо ви вагітні або лікуєте безпліддя, переживаєте менопаузу або страждаєте на передменструальний синдром чи передменструальний дисфоричний розлад, якщо ви нещодавно народили дитину, якщо у вас є післяпологова депресія або якщо ваша вагітність з якихось причин була перервана — сльози та смуток після сексу можуть бути гормональною реакцією.
Оргазм
Можливо, ви плачете, бо пережили оргазм! Сльози можуть бути свідченням емоцій, що переповнюють вас, адже вони не завжди говорять про негативні переживання: люди здатні плакати від будь-яких сильних емоцій — навіть від покупки цуценяти, що вже там казати про вершину насолоди.
Під час пікового задоволення активність десятків зон жіночого мозку на сканері фМРТ підстрибує в 3–4 рази: від гіпоталамуса (відповідає за загальну емоційну регуляцію) до кутової звивини тім’яної зони, яку пов’язують із позатілесними переживаннями. Ви можете реагувати на змінені оргазмом стани свідомості!
Але в деяких людей сам пік задоволення може виглядати нетипово. У дослідженні 2017 року вчені дослідили рідкісні реакції, пов’язані з оргазмом: катаплексію (слабкість), плач, дисфорію, біль в обличчі та/або вухах, біль у ногах, головний біль, свербіж, сміх, панічну атаку, синдром посторгазмічного захворювання, судоми й навіть чхання!
Відсутність оргазму
Наше уявлення про секс може містити суперечливі установки. З одного боку, у розумінні багатьох людей секс оргазмоцентричний: взаємодії, що не призводять до піку, можуть знецінюватись і вважатися «несправжнім» сексом. З іншого боку, чоловіки можуть вважати жіночий оргазм чимось необов’язковим, заскладним для досягнення чи взагалі «не таким природним», як чоловічий — тоді замість задоволення приходить фрустрація.
Orgazm gap — англомовна назва розриву в статистиці оргазмування чоловіків і жінок. Дослідження показують: 95% гетеросексуальних чоловіків і лише 65% гетеросексуальних жінок повідомляють, що останнього разу мали оргазм. 20% жінок кажуть, що не досягають піку взагалі чи досягають дуже рідко, і лише 7% чоловіків не досягають оргазму. І тільки у жінок у гомосексуальних парах частоту оргазму можна порівняти з чоловічою.
Звісно, може стати сумно, що ваш пік задоволення — заскладна інженерія, яка відкладається на безвік (є від чого засумувати, чесно кажучи).
Як реагувати, якщо партнер плаче під час або після сексу?
Як бачите, є десятки причин поплакати у розпал пристрасті. Тому насамперед не сприймайте сльози партнера особисто: справа, швидше за все, не в вас (звичайно, якщо секс стався за взаємною активною згодою). Людина, яка плаче, особливо вразлива, і недбайлива реакція може порушити довіру між вами. Тому головне правило — спочатку втішити, а потім робити висновки.
Насамперед краще зупинити секс. Це не означає, що треба відмовитися від будь-якої фізичної взаємодії: людина може не хотіти сексу, але хотіти фізичної близькості. Запитайте, що відчуває партнер_ка і чи готовий_а поділитися, звідки з’являються такі емоції. Запитайте, чого він/вона чекає від вас: обійняти, сказати щось чи просто мовчки посидіти поруч.
Не всі люди під час емоційної хвилі можуть чітко висловлюватися, тому звертайте увагу на невербальні сигнали: якщо людина щулиться — вкрийте чимось; якщо відштовхує вас — не чіпайте і т.д. Скажіть, що ви не злякалися і не засуджуєте, що ви готові поговорити, коли партнер_ка буде готовий_а.
І головне: не бійтеся емоцій близьких людей.