Краще телефонуйте адвокату: шлюбний договір — це звичайна угода чи недовіра в стосунках?

Що робити, якщо вас примушують підписувати документи? Як оформити розлучення, коли ви фізично не в Україні? Чи можна виїхати за кордон без згоди батька дитини? Раз на два тижні в цій рубриці ми відповідатимемо на запити читачів стосовно юридичних питань — і поширюватимемо культуру розуміння права.

— Дорогий адвокате, шлюбний договір — це звичайна угода чи недовіра в стосунках?

Анонім

— Дорогий аноніме!

Шлюбний договір — нове явище для України. Багатьох лякає сама його назва, яка ніби натякає, що є компроміс між коханням та грошима чи, ще гірше, треба робити вибір на користь або кохання, або договору. Ці міфи породила необізнаність у питанні, і завдяки вам, аноніме, ми їх розвіємо.

Говорячи юридичною мовою, шлюбний договір — лише фіксація домовленостей самої пари. На жаль, закон, який зазначає положення договору, не дозволяє вписувати в нього покарання за зраду чи насилля, тому він стосується тільки грошей, майна й утримання подружжя та дітей. Це не добре і не погано, але мушу констатувати непрогресивність нашого законодавства. Тож наразі можемо помріяти, що колись його розширять, як у Європі та США.

На Заході є значно більше опцій, які, якщо є бажання, можна додати до документа. Наприклад, шлюбний договір Анджеліни Джолі та Бреда Пітта мав понад 50 сторінок. У ньому було передбачено опіку над дітьми; саме тому суд не міг ухвалити рішення щодо цього питання, а чекав, поки пара домовиться. А в шлюбному договорі Білла Ґейтса була прописана одна зрада на рік, за яку він не сплачує компенсацію дружині Мелінді. З цих прикладів видно, що на Заході це прогресивні й унікальні договори, які відображують особливість пари та її вподобання. В Україні це (поки що) документ про статки, борги й фінансові зобов’язання.

Думати, що договори — це найперше про недовіру, не зовсім правильно. Перед одруженням пара має провести серйозну розмову: де вони житимуть, за чиї кошти буде утримуватись родина, чи є в когось із них борги, хто забезпечуватиме дітей, що буде у випадку смерті одного з партнерів тощо. Такі обговорення не мають лякати; навпаки, дуже добре, коли пара веде відвертий та дорослий діалог про важливі питання життєдіяльності сім’ї. Асоціації про шлюбний договір як про документ недовіри, очевидно, зумовлені суспільними упередженнями. Насправді ж шлюбний договір — про близькість і відвертість у стосунках, а також про відповідальне ставлення та захист одне одного. Це готовність юридично підтвердити спільні домовленості. Уявіть, що ці розмови просто покладено на папір і підписано в нотаріуса. Погодьтеся, шлюбний договір уже не настільки лякає, адже пара і так усе проговорила й погодила.

В Україні через згадану упередженість лише приблизно 2% пар укладають шлюбні договори. На мою думку, цей документ свідчить про доросле ставлення до життя та, скажімо так, стратегічне мислення: ми розуміємо, що інколи люди розлучаються, і це нормально. Тому ще однією метою шлюбного договору є збереження нормальних взаємин після розлучення. А якщо розлучення не буде, договір виконуватиме роль страховки, якою не скористалися. Не секрет, що розірвання шлюбів під час пандемії COVID-19 і вторгнення РФ в Україну має масовий характер. Однак схожа ситуація не тільки в Україні. Досліджуючи статистику останніх семи років, можу так описати світові тенденції: менше шлюбів, більше розлучень. Життя показує, що ми маємо бути готові. Тому договори особливо популярні серед пар, які вже мали попередній негативний досвід розставання.

Дуже часто люди не знають, що такий договір може вберегти в шлюбі від сторонніх чинників. Уявімо, що на чоловіка відкрили карну справу й конфіскували майно: родина втратить усе, тоді як з прописаним договором дружина вберегла б свою частку. Якщо помирає дружина, у спадок вступлять її батьки та не спільні з чоловіком діти. Якщо бізнес когось із пари збанкрутів за кредити й іпотеки, відповідати доведеться спільним майном, а це — знову втрати. Якщо хтось пішов у нові стосунки й не дбає про дітей, отримати гарні аліменти складно, а якщо вони вже вписані в шлюбний договір — питання вирішено.

Отже, дорогий аноніме, шлюбний договір підійде не всім. Якщо ви відчуваєте, ніби цей документ — прояв недовіри, то він тільки підсилить її та створить розлом у стосунках. Але для тих, хто готовий домовитися на березі, збалансувати фінансові ризики та брати на себе відповідальність, договір може стати запасним парашутом у кризових ситуаціях і, головне, не дасть розійтися ворогами.