ЗСУ продовжують обороняти Авдіївку та утримують контроль на лівобережжі Дніпра на Херсонщині

Раз на тиждень Заборона аналізує, що відбувалося на фронті та чого, ймовірно, слід очікувати далі. Редакція аналізує публічно доступну інформацію та звіряє її зі зведеннями аналітичних центрів і нашими постійними військовими експертами. 

Південний напрямок

• Однією з найбільш активних ділянок на Півдні України залишається Херсонсько-Кримський напрямок, де ЗСУ продовжують контролювати частину лівобережжя Дніпра. На початку тижня російські «військкори» почали повідомляти про те, що у населений пункт Кринки зайшли військові з підрозділу «Кракен», який називають одним з найбільш боєздатних підрозділів у лавах ЗСУ.
  
  За повідомленнями російських «військкорів», на цьому напрямку найбільш активні бої тривали біля населеного пункту Піщанівка, що розташований північніше Антонівського мосту, та у Кринках, де, за повідомленнями росіян, вже перебувають підрозділи ЗСУ.
  
  Попри заяви російських пропагандистів про те, що ЗСУ контролюють село Кринки, ані офіційні представники ЗСУ, ані ресурс deepstatemap цю інформацію не підтверджують.
  
  Постійний військовий експерт Роман Світан зазначає, що на цій ділянці наразі важко оцінювати розвиток ситуації через невідомість кінцевих цілей ЗСУ:

«Все буде залежати від поставлених завдань. Поки є завдання закріпитися і воно виконане, а завдання про розширення самого плацдарму виконуватиметься, якщо воно стоятиме».

• Продовжуються бої на напрямку Роботине — Токмак. Весь минулий тиждень російські «військкори» повідомляли про активні бої на цій ділянці фронту. Зокрема, 21 жовтня мова йшла про активну роботу української артилерії по російських військах у населеному пункті Вербове. Також росіяни почали повідомляти про те, що українські війська застосовують дистанційне мінування, аби ускладнити російську логістику на цьому напрямку та заблокувати шляхи підвозу особового складу та боєприпасів.
  
  Також повідомлялось про те, що ЗСУ вдалося просунутись західніше від Новофедорівки, і наразі відстань від села до позицій українських військ складає близько 6 кілометрів.
  
  Роман Світан попереджає, що поки не варто чекати суттєвих просувань від ЗСУ на цьому напрямку. На переконання експерта, на цю ділянку фронту росіянами були перекинуті чималі резерви, що унеможливлює швидке просування:
  
  «Щоб рухатися, треба знищити ворога. Не можна рухатися на незачищені позиції. Наразі ворог туди підтягує резерви, тому ми працюємо над знищенням їхніх резервів за допомогою артилерії. Коли в РФ не буде звідки брати резерви, то тоді можна рухатися далі. Руху не буде, поки не перемолотимо всі російські сили, які туди перекинули. Зараз ми перейшли в режим контрбатарейної боротьби, оскільки є по чому стріляти. Вони підтягуються вперед, тому ми працюємо по них і чекаємо».

Східний напрямок

• На Сході найгарячішою ділянкою залишається Авдіївський напрямок. Попри гігантські втрати, російське командування продовжує кидати на штурми нові підрозділи. На цьому тижні вся увага була прикута до терикона, що розташований на півночі від Авдіївки. Російські війська намагалися захопити висоту поруч з містом, одна ЗСУ вдавалося одразу завдавати вогневого ураження окупаційним військам. Станом на 27 жовтня територія, де розташований терикон, позначається ресурсом deepstatemap як така, що контролюється військами РФ, однак, на думку військового експерта Романа Світана, цей контроль формальний:
  
  «Росіяни на териконі не можуть закріпитися, тому що в цьому немає сенсу. Терикон — це дуже хороша ціль для нашої артилерії, бо як тільки вони туди підіймаються, туди прилітають міни та снаряди, які їх усіх перемелюють. Туди можна прибігти, встромити прапор і втекти».

Як зазначає Роман Світан, основна битва на цій ділянці фронту наразі проходить вздовж залізничної колії, яку ЗСУ використовують як оборонний рубіж. Вона розділяє терикон, розташований північніше на окупованій території, та Авдіївський коксохімічний завод, який лежить південніше і контролюється Україною.

«Залізниця прикриває Авдіївку з півночі і використовується нашими військами при наступальних діях РФ. Як тільки вони починають рухатися, наші відходять за цю залізницю і її утримують як оборонний рубіж. Росіяни проходять через неї, але, переходячи залізницю, потрапляють під прямий вогонь наших батарей», — розповідає Світан.