ATACMS для України. Яку саме модифікацію передали і що ця ракета може

У ніч проти 17 жовтня ЗСУ завдали масованого удару по аеродромах Луганська та Бердянська. В результаті удару вдалося знищити чималу кількість авіаційної техніки та обладнання, що належали окупаційним військам. Удару було завдано за допомогою таємно переданих Україні американських балістичних ракет малої дальності ATACMS. Що це за ракети, яку саме модифікацію отримала Україна та чи зможе ця зброя стати game changer’ом у цій війні, розібралась Заборона.

Що це за ракета?

ATACMS — це сімейство американських балістичних ракет, розроблених у часи холодної війни. Вони проєктувались у рамках доктрини повітряно-наземної операції на випадок можливої агресії з боку більш чисельних військ Радянського блоку на території Європи. За цією доктриною, Повітряні сили США взяли на себе обов’язок забезпечити війська радіолокаційною станцією, що змогла б виявляти та ідентифікувати цілі у тилу противника, а сухопутні війська, зі свого боку, мали створити ракету та систему управління вогнем, аби цілі противника можна було знищувати.

Ракети ATACMS запускаються з пускових установок M270 та M142, які вже стоять на озброєнні в ЗСУ. Всього є 5 модифікацій цієї ракети:

• M39 (ATACMS Block I);
• M39A1 (ATACMS Block IA);
• M48 (ATACMS Quick Reaction Unitary [QRU]);
• M57 (ATACMS TACMS 2000);
• M57E1 (ATACMS Modification [MOD]).

Цікаво, що перші дві модифікації ATACMS були касетного типу. M39 мала 950 суббоєприпасів та дальність польоту близько 160 кілометрів. Модифікована версія M39A1 мала дальність польоту вже 300 кілометрів, але через більшу кількість палива кількість суббоєприпасів знизилася до трьохсот.

Україна отримала найпершу та найстарішу модифікацію ракети — M39 (ATACMS Block I), і саме нею були знищені цілі на окупованих аеродромах Бердянська та Луганська. Попри свій вік, ця ракета є досить ефективною зброєю та важкою ціллю для російської ППО. За словами військового експерта Романа Світана, її сила в системі прицілювання та можливості змінювати балістичну траєкторію:

«Це стара ракета, але вона зараз найефективніша, бо має інерційну систему наведення. Ворожа РЕБ на цю систему впливати не може. Ракета має певний режим зміни траєкторії, і тому вирахувати точку зустрічі через траєкторію практично неможливо. Тому на неї неможливо впливати РЕБом і перехопити протиракетою, оскільки всі системи ЗРК відправляють протиракету в точку зустрічі, вирахувану завчасно за параметрами балістичної траєкторії, яка у цієї ракети змінюється». 

Ще однією сильною стороною цієї зброї є її касетний тип. Ще до того, як стало відомо про передачу Україні ATACMS, багато іноземних експертів сходились у думці про те, що найкращим варіантом для України зараз були б саме касетні ракети типу M39 (дальність 165 кілометрів) та M39A1 (дальність 300 кілометрів). Ця зброя ідеально підходить для знищення великих цілей на кшталт аеродромів чи штабів, яких наразі у росіян досить багато на окупованій території України.

Як ракета ATACMS зможе змінити ситуацію на фронті?

Як і будь-яка інша зброя, ATACMS не зможе стати чарівною паличкою та розв’язати всі проблеми на полі бою. Однак поява балістичних ракет на озброєнні ЗСУ дійсно може відкрити українській армії чимало нових можливостей з погляду знищення цілей у тилу супротивника.

Касетний тип балістичної ракети, а також наявність у США таких ракет дальністю 300 кілометрів, роблять базування російської авіації на окупованій території України досить ризикованим рішенням. Фактично вся окупована територія, в тому числі південь Криму, потрапляє у радіус дії подібних ракет. В такому ж положенні опиняться і розгорнуті на окупованій території системи ППО. Зазвичай такі системи (пускові установки та інша допоміжна техніка) розгалужено розміщуються на відкритому просторі. Але навіть одна ракета з касетним боєзарядом здатна якщо не знищити, то суттєво пошкодити більшість складових такої системи.

«Ракеті потрібно долетіти кудись у район цілі та підірватися на висоті десь у кілометр залежно від того, яку висоту запрограмують перед пуском, та розсіяти 950 суббоєприпасів М-74, які накривають квадратний кілометр площі», — пояснює Роман Світан та зазначає, що окрім місць розміщення засобів ППО, ця ракета добре підходить і для інших цілей. «На бойовому радіусі десь у 150 кілометрів ми можемо знищувати великі цілі. Це аеродроми, склади боєприпасів, розташування частин росіян, ремонтні бази та логістика. Навіть той же сухопутний коридор: якщо буде достатня кількість ATACMS, ми можемо повністю контролювати пересування росіян сухопутним коридором і залізницею».

Головним і вирішальним питанням залишається кількість ракет ATACMS, яку США готові передати Україні. За інформацією The Warzone, компанія Lockheed Martin виготовила близько чотирьох тисяч ATACMS усіх модифікацій за останні двадцять років. Кількість ракет з касетною бойовою частиною M39/A1 точно невідома, оскільки США постійно їх переробляє та замінює касетну частину унітарною боєголовкою. 

«Вся справа в кількості, це дуже важливо. Якщо нам дали один чи два десятки, то вони нічого не змінять. А от якщо дадуть не десятки, а сотні, то це цілком може бути game changer’ом в цьому осінньому протистоянні з росіянами», — резюмує Роман Світан.