Депутат Волошин пропонує ув’язнювати чайлдфрі, тому що через них «менше народжують». Пояснюємо, чому це не так і чим такі ідеї небезпечні
У Верховній Раді України зареєстрували законопроект із пропозицією ввести кримінальну відповідальність за «руйнування інституту сім’ї». Такі ініціативи періодично виникають в українському парламенті, зазвичай їх навіть не розглядають. Пояснюємо, чому до таких законопроектів варто ставитися серйозно й чим вони загрожують.
Про що йдеться в законопроекті?
Проект пропонує криміналізувати пропаганду «одностатевих стосунків, відмови від дітей і руйнування інституту сім’ї». Якщо коротко, то майже до кожної статті Кримінального кодексу автор законопроекту Олег Волошин пропонує додати поправку «з мотивів нетерпимості до інституту сім’ї». Також він хоче додати до кодексу статтю, яка забороняє пропагувати одностатеві стосунки, «розпусту» і відмову від дітей. Такі дії можуть каратися строком до трьох років тюремного ув’язнення.
Олег Волошин – депутат від фракції «Опозиційна платформа – За життя». У січні цього року він, разом із ще 307 депутатами парламенту, увійшов в об’єднання «За традиційні цінності». Його члени пообіцяли, що будуть більше уваги приділяти законопроектам та ініціативам, які спрямовані на «збереження традиційної сім’ї».
А як зараз?
Зараз в Україні не передбачено кримінальної чи навіть адміністративної відповідальності для геїв чи чайлдфрі – це люди, які свідомо відмовляються народжувати дітей. Заборона на «пропаганду нетрадиційних стосунків» – калька з відповідного російського закону. Він передбачає штраф до мільйона рублів.
Як автор пояснює необхідність цього законопроекту?
У пояснювальній записці Волошин пише, що за останні п’ять років в Україні сильно впала народжуваність. Якщо у 2013 році в країні народились 503 тисячі дітей, то вже у 2019 – 300 тисяч. На думку Волошина, це пов’язано з тим, що в Україні пропагують відмову від дітей, «розпусту, нетрадиційні стосунки» й позашлюбні стосунки.
А як насправді?
Народжуваність в Україні справді падає, але зовсім з інших причин. По-перше, цифри після 2014 року некоректні, оскільки вони не враховують окупований Крим і територію самопроголошених «республік» у Донецькій та Луганській областях. По-друге, на показник народжуваності впливає також і міграція – з країни їдуть жінки репродуктивного віку. Зрештою, зниження народжуваності – це світова тенденція, а не тільки українська. Якщо в 1950 році в кожної жінки упродовж життя народжувалися в середньому 4,7 дитини, то вже у 2017 році цей показник був удвічі нижчий – 2,4. Це має кілька пояснень. Завдяки покращенню медицини дитяча смертність у світі сильно зменшилася, тому жінки почали народжувати менше. Окрім того, змінився і статус жінок – вони отримали кращий доступ до освіти та ринку праці. Зрештою, доступність та різноманіття засобів контрацепції також впливають на рівень народжуваності. Тому не дивно, що найвищий коефіцієнт у бідних країнах, як-от Нігерія, а найнижчий – у розвинутих, як Великобританія.
Цей законопроект ухвалять?
Досвід попередніх років каже, що ні. Схожі заборони виникали в парламенті ще з 2012 року, але максимум, до чого доходило – проект ухвалювали в першому читанні і згодом про нього забували.
Навіщо тоді ми взагалі про це говоримо, якщо законопроект не ухвалять?
Тому що поява в публічному обговоренні таких ініціатив – це вже дуже небезпечно. «Такі проекти негативно впливають на суспільну думку, знову утверджуються стереотипи, що жінка – це лише матір, а сім’я може бути тільки «традиційною», – пояснює Забороні юристка Асоціації жінок-юристок «Юрфем» Катерина Шуневич. В Україні й досі не ратифікували Стамбульську конвенцію щодо запобігання домашньому насильству й насильству щодо жінок. Ідеї Олега Волошина, зареєстровані в парламенті, додатково нівелюють успіх правозахисників у сфері захисту прав людини, каже Шуневич.
Директорка «Amnesty International Україна» Оксана Покальчук додає, що схожі законопроекти – це популізм, тому важливо роз’яснювати виборцю, що так депутати відволікають суспільство від справді важливих проблем.
Забороняти видимість геїв в Україні намагаються постійно й не лише в парламенті. У 2017 році міськрада Івано-Франківська звернулася до депутатів, Кабінету міністрів і президента з проханням «заборонити пропаганду ЛГБТ». А у 2019 році мерія Чернівців намагалася заборонити провести в місті Марш рівності, але мер ветував це рішення.
Чи можна якось заборонити депутатам таке пропонувати?
Ні. Конституція України не обмежує право депутата подавати законопроекти й не регулює їх змісту. «Можна подати альтернативний законопроект. Громадські організації, інші зацікавлені особи можуть спрямовувати свої рекомендації до профільних комітетів, але чи будуть вони враховані – це риторичне запитання», – підсумовує Катерина Шуневич.
