Як вижити у креативній індустрії: корисні інсайти з книжки «Смерть митця»
Цифрова економіка загрожує життю й роботі митців — музикантів, письменників, художників. І це не перебільшення: літературний критик і знавець сучасної культури Вільям Дерезевіц викладає непримиримі факти у книзі «Смерть митця. Як творчі люди виживають у часи мільярдерів і технологічних гігантів», що вийшла українською у видавництві Yakaboo Publishing.
Книжковий блогер і засновник телеграм-каналу in book we trust Олексій Сімончук підготував бриф книги, в якому переповідає запропоновані Дерезевіцем виходи зі, здається, безвихідної ситуації.
Творчість як головне джерело доходу
Дерезевіц пише, якщо митцям жилося непросто завжди, то чи справді їм стало складніше тепер? Коротка відповідь: так. Доходи впали, витрати зросли. Раніше «голодний художник» мало заробляв і майже нічого не міг собі дозволити. Тепер вони заробляють ще менше, а «майже нічого» перетворилося на «нічого взагалі».
Переважна більшість людей, які намагаються стати професійними митцями, не досягають успіху. Переважна більшість тих, хто все-таки заробляє творчістю, отримують крихти. Все це так само працювало не одне десятиліття, навіть століття. Але з’явилося дещо нове: митці, які все ж добиваються успіху, у яких творчість — головне джерело доходу, які регулярно щось створюють\видаються\виставляють\випускають\виступають\мають хоч якесь визнання, — вони не можуть забезпечувати собі рівень життя середнього класу. Можливість жити краще зникає зі світу мистецтва — її отримують лише ті, хто досягає абсолютно всього.
Майже всі, з ким спілкувався Дерезевіц, — зокрема з тими, хто попри все вірить, що зараз ідеальний час бути митцем, — розповідали, що багато їхніх друзів живуть у скруті, що молодим митцям зараз складніше, ніж було 20-30 років тому, і що про середній рівень доходу вони можуть тільки мріяти. Таммі Кім, журналістка з величезними зв’язками в індустрії мистецтва, надіслала йому список із двадцяти можливих респондентів. Декому з них уже було за сорок. «Усі в цьому списку живуть у скруті», — сказала вона.
Старше покоління митців, яке пережило зміни останніх двадцяти років, — ніби група з якогось контрольованого експерименту. У дослідженні Гільдії авторів пов’язаний з письменництвом дохід у людей з 20-25 роками досвіду впав на 47%, а у людей з 25-40 роками за плечима — аж на 67%. Письменники, які лише на початку століття могли раз на пару років випустити книжку й жити з надходжень, по суті, втратили роботу, сказала виконавча директорка Гільдії Мері Разенберґ. Коли Дерезевіц спитав Кім Діл, легенду індіроку, яка порівнювала себе зі сталеваром, чим вона зараз заробляє, вона секунд 20 нерішуче м’ялася. «Ну, дещо ще падає», — промовила нарешті, маючи на увазі виплату роялті за ті старі пісні. Одна річ — знати, що поки ти шукатимеш себе й зростатимеш як професіонал, ти будеш жити так собі. Зовсім інша — знати, що так собі ти житимеш до кінця своїх днів.
Як митцям заробляти більше
Автор виділяє три основні напрямки — трансформація мистецьких навчальних закладів, боротьба з піратством та самоорганізація митців.
Трансформація мистецьких шкіл. Один з варіантів — навчання мистецтва перетворити на навчання широкого профілю, де тебе готують до успіху в кар’єрі й щасливого життя. тобто засвоюють гнучкі навички (soft skills).
«На підтримку цього є багато праць, — говорить декан школи мистецтв Університету долини Юта Стівен Пуллен. — Креативність, уява, вміння співпрацювати, управління проєктами, підприємницьке мислення: студенти мистецьких факультетів чотири роки працюють над проєктами, в які це все вбудовано. Вони репетирують і ставлять спектаклі, організовують концерти, декламації, виставки».
Тож вони засвоюють ці навички, навіть цього не розуміючи.
Боротьба з піратством. Тут всі аргументи зрозумілі: від нього страждають мільйони людей з різних індустрій. І цей злочин невидимий. Бо, наприклад, піратство найбільше шкодить фільмам, які не знімаються. Якщо ви втрачаєте гроші на одному фільмі, у вас відчутно падають шанси зняти наступний. І так з усіма іншими видами мистецтва.
«Основний аргумент за авторське право не змінився. Річ не в тому, що люди мають отримувати гроші за те, що створюють, бо це справедливо (хоча так і є). З авторського права користь усім. Воно створює хороші умови для інновацій, тому що з ним креатори можуть отримати винагороду за свою працю. Приберіть авторське право — і в креаторів зникне можливість повернути свої інвестиції, хай то мільярди доларів, які HBO витрачає на оригінальний контент, чи роки, що письменник присвячує написанню роману», — пише Вільям Дерезевіц.
Самоорганізація митців. Існує перелік американських організацій і рухів, які вже працюють. Але страйк акторів та сценаристів 2023 року лише довів необхідність об’єднань заради сили. Мета — зробити так, щоб голоси митців почули в законодавчому процесі.
Закінчує Дерезевіц книгу простим і зрозумілим закликом: «Гроші циркулюють всередині спільнот, але тільки тоді, коли вони там є в принципі. Не потрібно, щоб за мистецтво платила держава чи багатії з їхньою благодійністю. Платити маємо ми самі».
