Ротація, відстрочка, ухилянти: що народні депутати планують змінити в законі про мобілізацію

Svitlana Hudkova

У Верховній Раді до другого читання готують скандальний законопроєкт про мобілізацію. Правки продовжують надходити — і, судячи з відгуків народних обранців, їх буде чимало. Через це зсуваються строки: голосування можуть провести на початку березня замість кінця лютого.

Тож які норми законопроєкту стали неприйнятними для депутатів і на яких змінах вони наполягають, розбиралася редакторка Заборони Світлана Гудкова.


Демобілізація за рішенням Ставки

Найперше від нового документа очікували чітко прописаних строків демобілізації. Це дуже важливо: багато українців стоять на захисті держави з перших днів повномасштабного вторгнення. Військові виснажені, особливо ті, що виконують завдання безпосередньо в зоні бойових дій.

Під час підготовки документа і політики, і військові озвучували своє бачення, який строк буде оптимальним. Ішлося про 18, 24 або 36 місяців служби. З останнім військовослужбовці не згодні. 

Однак в ухваленому в першому читанні законопроєкті збереглася саме норма про тривалість служби впродовж 36 місяців. Пояснення — потрібен час на те, щоб механізми демобілізації запрацювали, а також щоб держава забезпечила заміну. Якщо ж, скажімо, прописувати строк 24 місяці, то велика частина військових уже має готуватися до звільнення.

Читати більше новин в Telegram
Ірина Фріз. Фото: Facebook / Ірина Фріз

Депутатів збентежило, що до цієї норми прописали пункт, згідно з яким рішення про демобілізацію ухвалюватимуть на Ставці верховного головнокомандувача. Та в документі не встановлено строку, протягом якого Ставка має ухвалити це рішення, розповідає Забороні народна депутатка від партії «Європейська солідарність», членкиня Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз.

«Норму про демобілізацію за рішенням Ставки потрібно, безумовно, прибирати, якщо ми налаштовані запропонувати дійсно чесний алгоритм звільнення з військової служби під час воєнного стану. Рішення Ставки не обмежується жодними термінами та не пропонує чіткої визначеності механізмів його ухвалення. Щобільше, в положенні про Ставку немає такого функціоналу, який би надавав право Ставці це ухвалювати. Тому ми наполягаємо на тому, щоб прибрати цю норму», — наголошує вона.

Зокрема, народна депутатка пропонує, щоб до 36 місяців безперервної військової служби застосували диференціацію. Наприклад, 12 чи 18 місяців — у зоні бойових дій і 18 місяців — у тилу. «Це буде цілком справедливо та чесно стосовно військовослужбовців. І вважаємо, що облік безперервної військової служби в зоні бойових дій має зараховуватися як день за два», — додала Фріз.

Ротація військових

Підстави та особливості ротації під час воєнного стану не закріплені в жодному законі. Строки й порядок ротації встановлює командування на свій розсуд. Тому в першому варіанті законопроєкту, який пізніше повернули на доопрацювання Кабміну, було запропоновано законодавчо закріпити зобов’язання проводити ротацію на передовій що шість місяців. Але вже в другому варіанті законопроєкту ця норма зникла — і, найімовірніше, не повернеться.

«Закласти в закон норму про ротацію можна лише тоді, коли в нас у наявності буде мобілізаційний резерв з навчених і підготовлених військових, які матимуть амуніцію, зброю та відповідний боєкомплект. Тобто спочатку держава має дати відповідь: як і в яких обсягах вона готова забезпечити підготовку мобілізаційного резерву, яку кількість людей буде здатне підготувати військове командування. І лише після того ми можемо зобов’язувати військових влаштовувати планові ротації. Ротація можлива тільки тоді, коли для цього є ресурс», — пояснює Ірина Фріз.

Посилення повноважень ТЦК та обмеження прав ухилянтів

Дискусійними виявилися положення про можливість обмеження прав так званих ухилянтів, які не з’явилися в ТЦК протягом 10 днів з моменту отримання повістки. 

Законопроєкт передбачає такі обмеження:

  • накладення арешту на банківські рахунки;
  • на виїзд за кордон;
  • право на керування автомобілем.

Раніше пропонували накладати обмеження за рішенням глави ТЦК. У новому законопроєкті норму виправили, щоб усі заходи застосовували лише за рішенням суду після звернення ТЦК. 

Ірина Фріз вважає, що надмірні повноваження ТЦК, які дозволяють їм застосовувати новітні заходи впливу щодо ухилянтів, є антиконституційними.

«Не можуть представники ТЦК використовувати механізми застосування таких примусових заходів щодо громадян України. В ідеалі бажано взагалі прибрати всі формати заходів впливу. Якщо потрібно, то зробити більш жорсткою адміністративну відповідальність, але для цього достатньо окремим законом внести зміни та збільшити розмір штрафу. І закласти механізми застосування цих штрафів у кодекс адміністративного судочинства, а не намагатися вигадати якийсь канделябр, яким розмахуватимуть представники ТЦК», — каже народна депутатка.

Проти щонайменше одного з обмежень виступив і голова фракції «Слуги народу» в парламенті Давид Арахамія. У своєму Telegram-каналі він написав: «Точно неприйнятними є норми щодо блокування особистих рахунків громадян. Не бачу в Раді тих, хто б таке підтримував». Це при тому, що його фракція дала більшість голосів «за». 

Олексій Гетьман. Фото: Facebook / Олексій Гетьман

Та попри запевнення депутатів, що цю норму приберуть, її поява в першому читанні вже негативно вплинула на банківську систему. Як ідеться у звіті Національного банку, за січень 2024 року українці зняли з депозитних рахунків 27 млрд грн. Це рекордне зняття заощаджень з моменту запровадження воєнного стану. В коментарі Забороні економіст Олексій Гетьман пояснив, що зняті суми наразі не є критичними, але удар буде значним, якщо норма про блокування рахунків залишиться.

«Суми значні, але поки що це дрібниці, ніяких негативних наслідків зараз немає. Але якщо ця норма збережеться у фінальній редакції, то відтік з банківської системи буде вже значним і вимірюватиметься в сотнях мільйонів гривень. На депозитах у людей зберігається близько 1,5 трлн грн, у доларах — близько трильйона. Навіть якщо знімуть 10–20% від цих сум, банківська система та економіка загалом зазнають суттєвої шкоди, — це значні кошти. Залишається сподіватися, що фінальна редакція тексту вийде в більш-менш прийнятному вигляді, де буде баланс між необхідністю підсилювати нашу оборону та збереженням бізнесу й економічної активності», — зауважує експерт.

Ще одна норма, яка привертає увагу, — наділення представників ТЦК правом перевіряти документи громадян України без поліції. Виникає запитання, чи відкриває це можливості для ТЦК затримувати громадян у разі відсутності документів. На думку депутатки Фріз, така норма є антиконституційною та може поглибити конфлікт між представниками ТЦК і громадянами.

«Навіть без цих норм людей хапають на вулицях, дискредитуючи сам факт мобілізації й порушуючи чинне законодавство. Норма ж так само суперечить Конституції та порушує права громадян. Тому ми вважаємо, що її потрібно або редакційно виправляти, або прибирати», — наголошує народна депутатка.

Позбавлення права на відстрочку здобувачів освіти

У попередньому варіанті законопроєкту дискусійним було питання про відстрочку від мобілізації для здобувачів другої вищої освіти. Вступ до вишів став для чоловіків призовного віку легальним способом отримати відстрочку. Так, у 2022 році кількість нових студентів платної форми навчання зросла майже на 40% проти 2021-го. А якщо виокремити лише чоловіків, то на 82%. У деяких університетах кількість нових студентів-чоловіків зросла вдесятеро і більше.

Нова редакція позбавляє такого права. Але не всіх. Воно залишається у студентів, які пішли здобувати рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти в послідовності, визначеній Законом України «Про освіту». Водночас це право втрачається, якщо здобувач освіти розпочав навчання після досягнення 30-ліття або в рік, йому мало б виповнитися тридцять.

Тобто фактично військовозобов’язані чоловіки 29–30 років і старші не матимуть права на отримання відстрочки від мобілізації у зв’язку з навчанням.

Друга норма законопроєкту, яка бентежить освітян і яка, найімовірніше, буде виправлена, — це обмеження прав аспірантів-контрактників. У комітеті ВР з питань освіти, науки та інновацій уже рекомендували вилучити цей пункт. 

Юрій Гаврилечко. Фото: Facebook / Юрій Гаврилечко.

У тому, що аспіранти мають мати право на відстрочку, переконаний доцент кафедри національної безпеки, менеджменту та публічного адміністрування Чернігівського інституту інформації, бізнесу та права Юрій Гаврилечко. Науковець пояснює, якщо норма збережеться, то незабаром посиплеться вся система вищої освіти в Україні.

«Саме контрактники становлять левову частку всіх аспірантів, оскільки наша держава зацікавлена в науковцях. Люди навчаються власним коштом, і таких близько 90%. Вони зникають — і зникають аспірантури як такі. Бо викладачам треба платити зарплату, а вона йде переважно з коштів контрактників. Не буде грошей — не буде викладачів. Відповідно, ті, хто вчиться на бюджеті, теж не зможуть довчитися. Знову ж, через те, що держава цей процес повністю не фінансує. Виходить, що через брак коштів у нас просто зникне аспірантура. А як зникне вона, то ми фактично повністю втрачаємо майбутнє вітчизняної науки: якщо сьогодні не буде аспірантів, завтра не буде докторантів. Не буде кандидатів та докторів наук, зникнуть незабаром викладачі. У такому разі з вищою системою освіти Україна може попрощатися», — зазначив науковець.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій