За підрахунками міжнародних екологічних організацій, в Україні людина споживає майже вдвічі більше ресурсів, ніж є у планети. Це означає, що за пів року ми витрачаємо весь річний запас природних ресурсів, а потім живемо в борг. Наслідком такого способу життя будуть непоправні кліматичні зміни та брак ресурсів для людства. Разом із екоконсультанткою Юлією Маклюк розповідаємо, як можна зменшити свій вплив на екосистему — та що робити, коли ти доклав максимальних зусиль, а проблеми клімату не зникають.
Як дізнатися, наскільки спосіб твого життя згубний для планети?
Екологічний слід — це показник, за яким обраховують ресурси, що споживає людина чи країна. Це щось на кшталт мірила потреб. Кожна людина щось їсть, щось одягає, користується ґаджетами, переміщується містом та викидає сміття. Але як часто і в яких обсягах — це індивідуально. Екологічний слід залежить від того, який спосіб життя веде людина, де вона мешкає, куди та як подорожує, скільки дітей має та що їсть.
У мережі є з десяток різних тестів, які дають змогу виміряти власний екологічний слід на планеті. Наприклад, оцінити свій вплив на довкілля можна на сайті Всесвітнього фонду дикої природи. Там враховують спосіб життя в чотирьох сферах: харчування, подорожі, речі та дім.
У харчуванні оцінюють, чи їсть людина м’ясо, особливо яловичину (якщо ні, екослід менший, тут ми писали, як промислове тваринництво забруднює довкілля), як часто відвідує ресторани чи замовляє доставку їжі, скільки зайвої та зіпсованої викидає, і як багато продуктів купує в локальних виробників. Враховують також, скільки ґаджетів та одягу людина купує і скільки викидає. У подорожах на рівень екологічного сліду впливає, яким транспортом людина їздить містом (машина — найбільш неекологічний спосіб), як часто користується громадським транспортом, скільки літає.
Літаки — одні з найбільших забруднювачів довкілля, надто в епоху лоукостів: «Ціни на авіаквитки абсолютно не враховують екологічних впливів літаків. Приємно, коли в Європу можна злітати за десять доларів, але насправді так не можна», — каже екоконсультантка Юлія Маклюк. Ціна в будь-якому разі значно вища, але її платить не покупець квитка. Зараз авіакомпанії не зобов’язані сплачувати податок на СО2 — коли його введуть, пояснює експертка, ціни будуть вищі. Люди обирають дешеві польоти, оскільки вони вигідніші за поїзди — але екологічну ціну доводиться платити високу.
«Один трансатлантичний переліт вичерпує вуглецевий бюджет людини на весь рік», — пояснює екоконсультантка.
Компенсувати викиди від власних польотів можна самостійно, каже Юлія Маклюк: «Є спеціальні сервіси, які допомагають компенсувати ці викиди. Наприклад, платиш 10 % від вартості квитків, а організація за ці гроші висаджує дерева чи фінансує зелену електростанцію у віддаленому індійському селі. Звісно, це трошки індульгенція — мовляв, я заплатила і тепер хороша, але це хоча б щось».
У глобальному розрахунку екологічного сліду власні ініціативи на кшталт сортування чи повторного використання ресурсів — важливі, але не можуть змінити ситуацію докорінно, зауважує експертка: «Я не хочу применшувати важливість таких ініціатив. Втім, якщо я сортую сміття, але їм яловичину та регулярно користуюся літаками — то сортування не дуже швидко зменшує мій вплив. Хіба що дозволяє трошки більше зрозуміти про сміття та економічні зв’язки».
Крім подорожей та харчування, на рівень екологічного сліду впливає також будинок, у якому мешкає людина. Тобто з яких матеріалів зроблені меблі всередині, скільки вона споживає води та енергії, а також звідки саме ця енергія походить. Не на всі ці речі людина може впливати самостійно — енергія в Україні здебільшого все ще не зелена. У приватному будинку, наприклад, будь-хто теоретично може поставити сонячні панелі, але це потребує грошей. Якщо ж людина живе в квартирі, то вибір зроблено за неї.
Результат, тобто обсяг екологічного сліду, найчастіше вимірюють у планетах — скільки їх було би потрібно, якби всі люди жили так, як ти. Зараз у середньому йдеться про 1,75 планети — тобто людство в цілому використовує майже вдвічі більше ресурсів, ніж Земля може відновити.
«Це число вираховують, зважаючи на гектари землі, які потрібні, щоб ці ресурси видобути, розмістити на території відходи, відновити їх», — пояснює Юлія.
Чи можуть розрахунки власного екосліду зупинити кліматичні зміни
Розрахунки власного екологічного сліду, каже екоконсультантка, — це радше просвітницький інструмент: «Людина пройшла тест і думає, що їй, можливо, варто трохи підкоригувати свій спосіб життя. Або, якщо вона вже і так живе максимально екологічно, а слід лишається великим, то треба змінювати щось системно. Наприклад, ми не можемо самотужки змінити те, що електроенергію в Україні видобувають із вугілля. Але можемо вплинути на це на рівні держави».
Екологічну кризу можна вирішити лише спільно з державами та великими корпораціями, уточнює екоконсультантка. Сучасна економіка, зауважує вона, побудована на постійному збільшенні виробництва та споживання: «Ми ставимося до природи як до ресурсу, який використовуємо та за рахунок якого збільшуємо ВВП. Проте природа не безкінечна, і зараз ми вже прийшли до етапу, коли треба змінювати споживацьке ставлення в умовах обмежених ресурсів. І тому тут потрібні системні зміни на рівні управління».
