Від російських обстрілів боляче щодня. Ще є такі наслідки, які ми відчуватимемо роками

На переважно степовому сході України ліси мають дуже важливу функцію — рятують від піщаних бур, утримують вологу та зупиняють ерозію ґрунтів. Відчутні зміни клімату із сухою погодою та сильними вітрами, а також російські обстріли провокують масштабні пожежі. Атаки не припиняються, і за літо вогонь майже знищив парк «Святі гори» — легені Донеччини.

Загалом близько 60% усіх пожеж в Україні відбувається у межах 60-кілометрової зони бойових дій. Журналісти «Новин Донбасу» побували в майже знищених селі та національному парку.

Полум’я в селі Студенок

Село Студенок розташоване на кордоні Харківської та Донецької областей, неподалік національного природного парку «Святі Гори». 1 вересня у парку почалася лісова пожежа, яку не вдавалося загасити понад тиждень. Вогонь знищив понад 15% лісу та дійшов до населених пунктів.

Будинок місцевої вчительки Лідії загорівся на її ж день народження. Будинок збудував ще прадід жінки, пожежа знищила все, зокрема худобу і документи.

«На маму документи оформлені — вона власник. У мене будинок не приватизований, і там замкнене коло. У сільраді кажуть одне, юристи інше, а насправді третє. І скільки це буде коштувати, я не знаю. Юристи кажуть, що безплатно, а всюди гроші вимагають. Не будеш із диктофоном скрізь ходити і записувати», — розповідає Лідія.

Коли у Студенку зрозуміли, що пожежа наближається, розпочалася евакуація до сусідньої Яремівки. Це село знаходиться всього за два кілометри й захищене від вогню річкою. Секретарка національного парку «Святі Гори» Марина, чий будинок також згорів повністю, евакуювалася з дітьми однією з перших.

«Пожежа дуже швидко поширилася селом і буквально за півтори-дві години згоріла більша частина населеного пункту», — каже вона.

Пожежу було видно за 20 кілометрів

Артем працює будівельником. Помітив пожежу із самого Ізюма, який знаходиться за 20 кілометрів від Студенка. Тоді чоловік кинувся рятувати свій будинок.

«Мій будинок врятували два відра води, сокира та лопата. Загоряння почалося з трави, яка дуже сильно горіла. У мене загорівся паркан, у сусіда вже згорів паркан, згорів гараж, і вогонь пішов балкою до будинку. Я спочатку намагався збити вогонь піском, але не вийшло. Два відра води — і вдалося згасити, потім я остаточно впорався з вогнем за допомогою лопати. Зараз у нас у колодязях мало води, і це дуже велика проблема», — сказав він.

Артем також допомагав гасити пожежу і своїм сусідам, на жаль, не всюди вдалося подолати стихію: «Язики полум’я були настільки великими, що перекидалися з одного будинку через вулицю на інший бік. Це було пекло. Коли горять два будинки, між ними не пройдеш. Я був у дуже теплій кофті, виливав на себе воду і йшов гасити чужий будинок на моїй вулиці, але вона [кофта] одразу висихала», — розповідає чоловік.

Внаслідок цього лиха згоріло до 80% села Студенок: 300 будинків пошкоджено, а близько 100 — повністю зруйновано.

Вигоріли Святі гори

Штучному лісу близько 100 років. Тут ще довго не мешкатимуть ні тварини, ні птахи. Це стало екологічною катастрофою для Донецької області.

Пожежу було дуже важко загасити через сильний вітер і велику кількість вибухонебезпечних предметів, що залишилися в лісі, які не вибухнули. «Через бойові дії неможливо залучити авіацію для гасіння лісових пожеж. У мирний час лісову пожежу можна було ліквідувати набагато швидше», — зазначає старший лейтенант ДСНС Андрій Горобець.

Директор національного парку Сергій Приймачук каже, що надзвичайна ситуація майже добила і так понівечений у період окупації природний парк — втрачено 6000 гектарів. «За ці 14 років, що я працюю директором національного парку, це найбільша пожежа, яка призвела до екологічної катастрофи. З боку агресора це екоцид. Бо на ліквідацію наслідків підуть роки, величезні кошти, велика праця людей», — наголосив він.

«Отруєно ґрунт, отруєно повітря. Ви бачите це нагромадження, яке простоїть тут рік-два — усі ці дерева, які практично не відновляться і природні процеси не відбуватимуться», — констатує директор національного парку «Святі Гори».

Відновлення лісів на Донеччині

Значну частину як природних, так і штучних насаджень фактично знищено вздовж всієї лінії фронту. Що робити з територіями, на яких залишилися обгорілі дерева?

«Ми не маємо права без змін у законодавстві проводити будь-які роботи, крім санітарно-вибіркового рубання, але здоровий глузд підказує, що, звичайно, необхідно було б цю роботу розпочинати, — каже Сергій Приймачук. — Це тривалий процес — прибрати нагромадження, обробити ґрунт, підготувати саджанці. Проводити посадку, щоб на цьому місці могли вирости соснові насадження та відновити все, як було. Процес триватиме не один рік».

У лісників теж зв’язані руки. Насамперед вони не можуть врятувати ліс від розростання рослин, які не притаманні цій місцевості, а також використати обгорілу деревину для допомоги постраждалому населенню в обігріві. Наприклад, із одного гектара можна отримати до 300 кубічних метрів деревини. Проте в лісі досі можуть залишатися вибухонебезпечні предмети.

ДП «Ліси України» передали ранці та пожежні костюми», «Всеукраїнська екологічна ліга», фонд «Природи України» та «Схід SOS» допомогли з пожежними машинами, помпами для них та паливом. Однак всього цього недостатньо, щоб захистити ліс від майбутніх російських обстрілів і, головне — впоратися з екологічною катастрофою, в результаті якої вже згоріло понад 80% національного природного парку «Святі Гори».

Матеріал створено та опубліковано за підтримки «Медіамережі»