Арифметика не сходиться: чому результати виборів у Грузії викликають все більше питань

• Британська компанія HarrisX, яка проводила екзит-пол, заявила, що офіційний результат правлячої партії статистично неможливий.
• Попри відмову опозиції від своїх мандатів та масштабні вуличні протести, влада вважає, що вибори пройшли чесно.
• Неурядові організації продовжують збирати факти численних порушень: тиску, підкупу, залякування, вилучення посвідчень особи, збору та обробки персональних даних тощо.

Одна з найбільших невідповідностей на виборах у Грузії — кількість людей, що голосували. Так, ЦВК нарахувала понад 3.5 млн виборців, однак в країні при населенні у майже 3.7 млн зареєстровано понад 800 000 неповнолітніх і ще майже 200 000 людей без паспорта. Також під питанням дотримання таємниці голосування. 

Медіамережа розповідає про результати виборчого процесу, а також про ймовірні порушення.

Парламентські вибори у Грузії 2024: висновки HarrisX

Британська компанія HarrisX, яка проводила екзит-пол, заявила, що офіційний результат правлячої партії на виборах у Грузії статистично неможливий. Згідно з її розрахунками, результат «Грузинської мрії» не може перевищувати 44.4%, тоді як ЦВК Грузії вважає, що керівна партія отримала 53.96%. У своєму звіті HarrisX говорить про невідповідності та незвичайні зрушення голосів порівняно з попередніми виборами до парламенту.

Багато невідповідностей видно неозброєним оком і без вивчення біг дати. Так, уже в день виборів користувачі соцмереж, які не полінувалися зіставити офіційні дані (державного департаменту статистики, державного агентства розвитку сервісів та Центральної виборчої комісії) постили такий ребус: 

• Чисельність населення Грузії — 3 694 600 осіб.
• Звідси треба відняти:

• неповнолітніх – 841 727;
• повнолітніх людей без паспорта (відповідно, і без права голосу) – 199 109;

• До отриманої цифри додати кількість виборців за кордоном – 95 910.
• Повинна вийти загальна кількість людей, які увійшли до виборчих списків: 2 712 532.

Однак ЦВК нарахувала понад 3.5 млн виборців. Більшість із яких, як відомо, проголосували за «Грузинську мрію».

Виборча статистика: ідея Георгія Гахарії

Як саме владі вдалося «мобілізувати» майже мільйон неіснуючих виборців, які одностайно проголосували за правлячу партію, поки що не зрозуміло. 

Один із опозиційних лідерів Георгій Гахарія ще кілька років тому був прем’єр-міністром Грузії, але потім посварився з правлячою верхівкою та створив власну партію «За Грузію». Політична сила нарівні з іншими трьома опозиційними об’єднаннями проходить до парламенту нового скликання. Днями він запропонував ЦВК доволі простий спосіб реабілітувати себе в очах виборців: доповнити виборчу статистику даними про те, чи проголосував виборець, і, якщо проголосував, то де саме. Ця інформація могла б заспокоїти, наприклад, людей, які перебувають за кордоном, але не стали на консульський облік, припустив Гахарія.

Попри відмову опозиції від своїх мандатів та масштабні вуличні протести, влада вважає, що вибори пройшли чисто. Прем’єр-міністр Іраклі Кобахідзе назвав численні заяви про порушення «дурістю». Він заявив, що фактів фальсифікації не існує і що влада абсолютно відкрита до будь-яких перевірок — але тільки в тому випадку, якщо їх очолюватимуть державні інститути.

Опозиція, яка вимагає нових виборів, зі зрозумілих причин наполягає на розслідуванні міжнародними організаціями. 

Тим часом неурядові організації продовжують збирати факти численних порушень: тиску на виборців, їхнього підкупу, залякування, вилучення у них посвідчень особи, збору та обробки їх персональних даних тощо.

Таємниця голосування: як у Грузії могли порушити

Одне з питань, яке найактивніше обговорюється у суспільстві останнім часом — порушення таємниці голосування. У день голосування багато виборців були неприємно здивовані тим, що бюлетені були надруковані на недостатньо щільному папері. Через нього просвічував позначений фломастером вибір. 

Через те, що правляча партія була прописана останнім рядком, у самому низу бюлетеня, а опозиція навпаки, у верхній частині, вибір, зроблений виборцем, часто виявлявся очевидним. Наприклад, по знімку президентки Саломе Зурабішвілі можна без особливих труднощів визначити, за кого вона проголосувала.

Авторитетна неурядова організація «Асоціація молодих юристів Грузії» вимагає анулювати результати з усіх дільниць, на яких голосування проходило електронно, тобто з використанням «прозорих» бюлетенів. НУО вимагає анулювати результати на більшості дільниць – 2 263 із 3 111. Задоволення цієї вимоги могло б означати автоматичне призначення повторних виборів.

Але ЦВК, звісно, відказує — папір був стандартно високої якості, а виборцеві треба було не позіхати, а правильно вкладати бюлетень у апарат, щоб зберегти свій голос у таємниці.

Раніше Заборона розповідала про спільні риси та відмінності парламентських виборів у Грузії 2024 року з попередніми.