Камала Гарріс VS Дональд Трамп: на що розраховувати Україні від кожного з кандидатів

Сполучені Штати обирають 47-го президента або першу президентку. І ці вибори визначать не лише майбутнє країни — їхній результат може кардинально вплинути на Україну.

Поки кандидати публічно демонструють протилежні позиції щодо подальшої підтримки Києва: від військової допомоги до перспектив членства в НАТО та шляхів завершення війни. Редакторка Заборони Світлана Гудкова разом з експертами аналізує, на що може розраховувати Україна за президентства кожного з кандидатів.

Що буде з військовою підтримкою України

Камала Гарріс неодноразово заявляла про намір продовжувати український курс Джо Байдена. Це означає збереження військової допомоги на поточному рівні, що має як позитивні, так і проблемні аспекти. Адміністрація Байдена відзначилася обережністю в постачанні критично важливого озброєння. Саме через позицію Вашингтона Україна місяцями чекала на сучасні танки, далекобійні ракети та винищувачі F-16. Тож, чи зможе потенційна адміністрація Гарріс діяти рішучіше в питаннях військової підтримки України?

«Гарріс необхідна потужна підтримка як всередині країни, так і серед союзників. У такому випадку вона зможе відновити позиції США у світі, що, звісно, позитивно відобразиться на підтримці України», — зазначає кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.

Експерт-міжнародник Максим Несвітайлов сподівається, що Камала Гарріс буде більш рішучою за Байдена. На його думку, стримана політика США значною мірою зумовлена позицією радника з безпекових питань Джейка Саллівана, прихильника «контрольованої ескалації».

«Головним стратегічним суперником США залишається Китай. Вашингтон розглядає Росію як потенційного партнера в стримуванні Пекіна. Або принаймні прагне не допустити її повного переходу під китайський вплив. До того ж у США побоюються можливого розпаду РФ», — пояснює експерт.

А з приходом команди Гарріс може змінитися і підхід до міжнародної політики. Вона відкрито заявляє про амбіції відновити глобальне лідерство США, а це неможливо без рішучих дій та готовності брати на себе відповідальність, додає Несвітайлов.

«Багато хто ставиться скептично до її лідерських якостей через брак досвіду та невиразне віцепрезидентство. Тому просте наслідування курсу Байдена навряд чи допоможе їй устаткуватися як сильній лідерці. Перед нею стоятимуть серйозні виклики, і це може підштовхнути до більш рішучих кроків», — підкреслює він.

Побоювання в разі перемоги Трампа ґрунтуються на його суперечливих ініціативах. «Головне питання — як Трамп хоче увійти в історію: як президент, який програв війну, або ефективний політик, який зіграє ключову роль у підсиленні України? Головним противником для нього є Китай, а Росія є союзником Пекіну, тож можна сподіватися, що він не залишить Україну без допомоги», — вважає Желіховський.

Натомість Несвітайлов налаштований песимістичніше: «Цілком ймовірно, що Трамп може здати Україну та Ізраїль у геополітичних торгах заради досягнення стратегічних цілей зі стримання Китаю. На жаль, наразі немає жодних підстав сподіватися на позитивний сценарій для України в разі його повернення до влади».

Бачення мирного врегулювання конфлікту в Україні

Мирні переговори — це прерогатива Києва, і лише Україні вирішувати, коли і як їх розпочинати, переконані в США. І навряд чи прихід у Білий дім демократки Гарріс змінить цю позицію. Навіть навпаки: якщо вона буде діяти рішучіше в наданні необхідної допомоги, це лише посилить позицію України в ймовірних переговорах.

Дональд Трамп має радикально іншу стратегію врегулювання конфлікту. Республіканець стверджує, що зможе закінчити війну протягом 24 годин після обрання президентом, змусивши сісти за стіл переговорів Україну та Росію. За версією Трампа, сценарій розвитку подій може бути двояким: якщо Україна відмовиться від діалогу — США припинять підтримку; якщо Росія не захоче домовлятися — Київ отримає повний пакет озброєння.

«Україна не проти переговорів, але не ціною власного суверенітету. Наше завдання — довести адміністрації Трампа, що саме Путін блокує діалог. Якщо Росія відмовляється сідати за стіл переговорів, може спрацювати формула надання Україні всього необхідного озброєння, щоб змусити Путіна шукати мирне рішення, — каже Станіслав Желіховський. — Тиск на Путіна з позиції сили може дати нам шанс повернути контроль принаймні над більшою частиною окупованих територій і посилити нашу переговорну позицію. Хоча заяви команди Трампа, зокрема від кандидата у віцепрезиденти Джей Ді Венса, натякають на бажанні заморозити конфлікт по нинішній лінії розмежування».

А це демонструє повне нерозуміння причини російсько-української війни, акцентує Несвітайлов. «Тобто вони кажуть про потужну лінію розмежування та побудову якоїсь демілітаризованої зони, щоб Росія знову не напала. І все це без гарантій безпеки США. Росія напала на Україну не через відсутність стіни, а її побудова ніяк не вплине на плани РФ захопити українську територію».

Перспективи членства в НАТО

На думку Максима Несвітайлова, у разі перемоги Камали Гарріс Україна може отримати запрошення ще до завершення каденції Байдена. За його словами, така можливість обговорювалась, але її реалізація призупинилась до кінця виборів. Та якщо переможе Трамп, то для України тут нема чого обговорювати.

Натомість Желіховський вважає, що членство України в НАТО можуть залишити як розмінну карту в майбутніх переговорах.

«Ми не знаємо, якими будуть ці переговори, остаточні умови можуть бути несподіваними. Оптимальний сценарій — отримання від США достатньої кількості зброї для повного звільнення окупованих територій. Але Захід стримують побоювання ескалації конфлікту та потенційного ядерного протистояння. І багато хто хоче закінчення цієї війни, — пояснює експерт. — Не варто перебувати в ілюзіях: далеко не всі країни-членкині НАТО однозначно бачать Україну в Альянсі. Тому членство, а також дозвіл бити далекобійною зброєю по території РФ, можуть використовуватися Заходом як торг та важелі тиску на РФ під час потенційних переговорів».