Ми викидаємо ліки, а потім п’ємо їх із водою. Розповідаємо, чим небезпечні побутові медичні відходи та що з ними робити
Поки у світі розробляють спеціальні програми зі збору медичних відходів населення, в Україні влада радить зібрати ліки й шприци в пакет і викинути на смітник. Понад те, в Україні навіть не ведуть статистику масштабів проблеми. Редакторка Заборони Ганна Беловольченко разом із експертами розбиралася, чому в країні ігнорують проблему побутових медичних відходів, чим вони небезпечні та що з протермінованими ліками роблять у світі.
З аптечки до склянки води й столу
В Україні поширена практика збору відпрацьованих батарейок, термометрів, люмінесцентних ламп — містами кілька днів на місяць їздять спеціальні екобуси, які приймають такі небезпечні відходи. Відпрацьовані батарейки збирають у супермаркетах, аптеках і навіть лікарнях.
А от побутові медичні відходи — ні. Люди викидають протерміновані ліки, використані шприци, залишки ампул просто у смітник біля дому, а отже, далі ці відходи опиняються разом із рештою на загальному сміттєзвалищі.
Геологічна служба США ще у 1999 і 2000 роках проводила дослідження води, проби якої взяли у 30 штатах. Дослідники виявили, що у 80 % проб були залишки одного чи кількох видів ліків: антибіотиків, антидепресантів, знеболювальних тощо. Здебільшого станції очищення стічних вод не призначені для видалення фармацевтичних препаратів. А якщо вони й працюють, то відсоток медикаментів збільшується в мулі, який частково використовують для поливу. Тож залишки ліків все одно потрапляють в організм людей іншим шляхом.
Що пропонує світовий досвід
У світі немає чіткої єдиної політики щодо збору побутових медичних відходів. Наприклад, у Франції, Великій Британії, Данії, Бельгії та низці інших країн діють закони, які зобов’язують аптеки збирати побутові медичні відходи від населення. А от в Ірландії, Албанії чи Чехії їх збирають за принципом: хочеш — здаєш, не хочеш — змиваєш в унітаз.
У Франції населення щорічно продукує 360 т медичного сміття. Законодавство цієї країни ще з 2011 року зобов’язує аптеки та медичні лабораторії безоплатно збирати побутові медичні відходи. Однак люди не можуть принести залишки умовного «парацетамолу» й просто викинути. Усі медичні відходи мають бути у відповідних контейнерах. Наприклад, у Ніцці щорічно збирають 3 т медичного сміття від населення. Для цього в місті встановили понад 100 пунктів прийому.
У США протерміновані ліки, вітаміни також можна здати у спеціальні пункти прийому — у Drug Take Back Boxes. До 2010 року у США побутові медичні відходи збирали правоохоронні органи. Тепер це можуть робити лікарні, аптеки й виробники ліків. Фінансує збір й утилізацію фармацевтичних відходів здебільшого Управління по боротьбі з наркотиками. Але, наприклад, у Массачусетсі ухвалили закон, який зобов’язує платити «забруднювача», тобто фармацевтичну компанію.
Голки чи інші гострі медичні відходи у Штатах забирають як посилки. Працює це так: людина замовляє контейнер для гострих предметів, наповнює його, а потім кладе у передплачену коробку для транспортування. Компанія забирає цю посилку тоді, коли зручно людині. Можуть раз на тиждень, раз на місяць абощо.
А от законодавство Ізраїлю не зобов’язує своїх громадян викидати медичні побутові відходи у спеціальні пункти збору. Так роблять лише 14 % ізраїльтян. Хоча ще у 2001 році Міністерство охорони здоров’я рекомендувало аптекам встановити спеціальні контейнери для збору фармацевтичних відходів. А у 2006-му одна з місцевих аптек спільно з Міністерством охорони здоров’я ініціювала кампанію зі збору побутових медичних відходів. Кожному, хто здавав невикористані ліки, дарували упаковку вітаміну С.
В Україні «перейнялися цим питанням»
У Мінприроди заявили, що жодні адміністративно-регулятивні дії не дадуть результату, на який вони очікують. Кажуть, що чиновники давно «перейнялися цим питанням» і вивчили міжнародний досвід.
«Ми схиляємося до того, що це мають бути рекомендації населенню, як поводити себе з медичними відходами, які продукуються в домогосподарствах. Їх потрібно скласти в пакет, міцно зав’язати та зі звичайними побутовими відходами покласти в баки-накопичувачі», — заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський.
Українське законодавство не дає визначення поняття «побутові медичні відходи». У Законі України «Про відходи» також немає положень, що стосуються медичних відходів, каже керівниця юридичного відділу міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Ольга Мелень-Забрамна.
Сьогодні правове регулювання стосується лише тих відходів, які утворюються в лікарнях. Останні повинні знезаражувати сміття й передавати його компаніям на утилізацію. Однак чи справді фірми, які забирають сміття, знищують його — простежити складно. Відходи забирають, а потім просто викидають деінде. Подекуди й самі лікарні не віддають сміття спеціалізованим компаніям, а самотужки спалюють його.
Експертка каже, що міські чи селищні ради зобов’язані збирати медичні відходи населення, але лише разом з іншими твердими побутовими відходами (ТПВ). Утім, вони можуть організувати пункти збору та визначити, які саме медичні відходи туди дозволено приносити людям.
«Це мало б бути окреслено в програмі поводження з ТПВ чи програмі поводження з небезпечними відходами на території міста, в схемі санітарного очищення міста тощо», — зазначає Мелень-Забрамна.
Якщо ж міська влада нічого з цього не зробила, мешканці можуть самостійно організувати збір і відправку відходів на утилізацію. В такому випадку оплачувати це вони теж мають самотужки — наприклад, через ОСББ.
Саме ОСББ може обладнати місце та контейнер для збору медичних відходів, визначити, яке саме сміття будуть приймати, а також укласти угоду з організацією, що має ліцензію на збір та утилізацію.
Із медичними відходами борються поодинокі активісти
Поки у держави немає єдиної політики щодо медичних відходів, цим опікуються волонтери. У Хмельницькому їздить екобус, який, крім термометрів, батарейок і ламп збирає також протерміновані медикаменти.
У Полтаві за п’ять років вирішили реалізувати Програму поводження з небезпечними відходами. Вона передбачає, що це сміття прийматимуть на мобільній точці екобуса. Далі — передаватимуть на утилізацію спеціалізованим підприємствам, які мають відповідне обладнання та ліцензію. Вивозити медичні відходи будуть у спеціальних контейнерах із герметичними кришками.
А у місті Сокаль на Львівщині сімейна лікарка й голова ГО «Майстерня мрій» Мар’яна Климців вирішила піти іншим шляхом. Громадська організація виграла грант від шведської організації «Коаліція Чиста Балтика» й встановила у місті чотири контейнери для збору медичних відходів. Щоправда, каже, людям довелося роз’яснювати додатково, навіщо це потрібно, адже ніхто навіть не замислювався про небезпеку.
«Люди не знали, що препарати, які вони викидають у смітник, потім повертають до них разом із питною водою. Не знали, що через це потім не допомагають деякі ліки, бо випрацьовується резистентність до них», — каже активістка.
Проводили тренінги й для лікарів. За словами Мар’яни Климців, в Україні поширена практика, коли замість одного препарату медики виписують два чи три, які подібні за своєю дією. Через це в людей накопичується надлишок медикаментів. Крім того, фармацевтичні компанії продають ліки пачками: лікар виписує пацієнту таблетки на п’ять днів, а в упаковці їх на десять. Надлишок йде у той-таки смітник.
Контейнери купували в Україні. Один — €50. Встановили їх на території лікарень і аптек. За рік у 20-тисячному Сокалі зібрали 100 кг медичних відходів: ампули, мазі, таблетки тощо. Тепер їх передадуть на підприємство, яке займається утилізацією такого сміття — компанії «Екологічні переробні технології». Знищувати фармацевтичні відходи в Україні сьогодні недешево — тисяча євро за тонну. Однак, каже Климців, якщо розбити цю суму на все населення в місті й просто додати до оплати за вивіз сміття, вона не буде критичною.
У 2018-му проблемою побутових медичних відходів у Києві зайнялася засновниця проєкту з поводження з відходами «Зелений птах», голова ГО «Екологічний стандарт» Вікторія Норенко. Вона подала проєкт зі збору фармацевтичного сміття на «Громадський бюджет Києва» і виграла. Хотіла встановити контейнери в прохідних і людних місцях, наприклад, біля супермаркетів чи в аптеках. Однак всі відмовилися. Не знайшлося місця для контейнера і на території комунальних установ. Тож активістка вирішила встановити його на території власного підприємства, яке вже працює з іншими видами відходів.
Що робити з домашньою аптечкою сьогодні?
Насамперед варто регулярно перебирати домашню аптечку й перевіряти, чи немає там протермінованих ліків. Вони небезпечні для здоров’я.
Протерміновані чи надлишкові ліки не можна зливати в унітаз чи раковину. Якщо у вашому місті немає пункту прийому побутових фармацевтичних відходів, краще викинути все у смітник. Однак перед тим, як це зробити, слід витягнути ліки з упаковки, роздрібнити їх і змішати з іншими відходами, як-от наповнювач для туалету тварини, кавова гуща чи земля. Ліки завдадуть шкоди екології, однак їх принаймні не з’їсть тварина, не зможе вжити людина, яка з тих чи тих причин змушена харчуватися відходами.
Не радять викидати й шприци просто так. Краще — покласти їх бодай у коробку, щоб люди, які збиратимуть сміття чи сортуватимуть його, не поранилися.
Вікторія Норенко також порадила лайфхак: якщо у вас є знайомий лікар, можна віддати відходи йому. Так є шанс, що сміття знезаразять і утилізують на відповідному підприємстві.
