Інтерпол дозволив оголошувати у розшук воєнних злочинців: що це дає Україні
Інтерпол у лютому 2025 року дозволив подавати у міжнародний розшук людей, причетних до скоєння воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Це відкриває нові можливості для українських правоохоронців.
Така можливість блокувались із посиланням на статтю 3 статуту Інтерполу, якою їй суворо заборонено здійснювати будь-яке втручання або діяльність політичного, військового, релігійного або расового характеру. Україна подала запит, щоб змінити це і його врешті схвалили, пишуть Ґрати.
При цьому Інтерпол все одно не зможе розшукувати усіх фігурантів справ про воєнні злочини. Передбачено всього три ситуації, коли організація може опрацьовувати запити на червоне сповіщення:
- запити, що надходять від Міжнародного кримінального суду. Також у майбутньому це може бути запит від міжнародного спецтрибуналу щодо російської агресії;
- запити, направлені спеціально створеним органом Ради безпеки ООН для розгляду тієї чи іншої ситуації. Росія входить до Радбезу, тому направлення таких звернень організацією вкрай малоймовірна;
- запити від окремих держав-членів Інтерполу щодо засуджених воєнних злочинців чи підозрюваних, якщо проти цього не заперечує держава, де ця людина має громадянство.
Запит в INTERPOL: як його подають
Це працює так:
- орган досудового розслідування має звернутись із відповідним запитом до свого Національного центрального бюро Інтерполу;
- потрібно надати докази того, що підозрюваний скоїв серйозний злочин, за який передбачене покарання у вигляді ув’язнення щонайменше на два роки. Якщо людина вже засуджена, відбування покарання має тривати щонайменше пів року;
- Інтерпол перевіряє запит на відповідність своїм правилам;
- якщо запит схвалено, оповіщення про розшук публікують у базах даних Інтерполу, і правоохоронці країн-членів організації можуть вжити заходів для затримання особи;
- після арешту ініціатор розшуку подає запит на екстрадицію, відповідно до міжнародних угод.
