Гроші для діагностики раку уряд віддав на монастир і дороги. Пояснюємо, хто в цьому винен
21 жовтня Кабмін перерозподілив невикористані кошти з бюджету — 104 млн грн, за які мали побудувати лабораторію в Інституті раку, віддали на ремонт доріг, монастиря та шахти. Це роблять уже вдруге — торік 50 мільйонів віддали на театр опери й балету. Журналістка Заборони Ганна Беловольченко розповідає, чому так відбувається з року в рік та чи є шанс, що лабораторію колись збудують.
Не дійшли руки
Торік Міністерство охорони здоров’я отримало гроші для будівництва лабораторії в Інституті раку. Проєкт називався «Удосконалення молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань в Україні». За 104 млн грн мали з нуля побудувати приміщення й закупити обладнання. Проте цього так і не сталося — у МОЗ до цього «не доходили руки», як заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов. А попередня очільниця міністерства Зоряна Скалецька не відповіла на питання Заборони про те, чому лабораторію за ці гроші не збудували раніше.
Лабораторію в Інституті раку намагаються збудувати ще з 2017-го. Три роки тому вже був проєкт, але не було грошей. 50 млн грн з’явилися у 2019-му. Однак тоді їх також не освоїли, а так само, як і сьогодні, перерозподіляли на інше: ремонт Харківського театру опери й балету, житло для працівників Міноборони.
Процедура перерозподілу грошей Кабміном — стандартна. Якщо кошти, виділені на якийсь проєкт, не використати до кінця грудня, то їх доведеться повертати до держбюджету. Тож поки кінець грудня не настав, уряд віддає кошти на проєкти, які ще можна встигнути реалізувати. Так 104 млн грн віддали на будівництво й ремонт доріг у Львівській області, реставрацію Братського монастиря в Києві, розвиток Новокостянтинівської шахти та створення Міжнародного центру підготовки пілотів на базі Національного авіаційного університету.
Лабораторію не збудували, бо не встигли, пояснюють у Міністерстві охорони здоров’я. За проєкт взялися майже через рік після того, як він отримав фінансування. Проєкт пройшов будівельну експертизу лише в другій половині 2020 року.
Ні з точки зору здорового глузду, ні з погляду ефективності використання бюджетних коштів, недоречно розпочинати незначну кількість робіт наприкінці листопада, консервувати їх, і потім відновлювати за кілька місяців.
Заступниця міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова
На закупівлю медобладнання, пояснила вона, потрібно ще чотири-п’ять місяців. А закупівлі, мовляв, слід оголошувати, коли почнеться саме будівництво, щоб обладнання привезли в готові приміщення, адже для його зберігання потрібні особливі умови.
Просто ніхто нічого не робив
Претензії до уряду й Міністерства охорони здоров’я висловили громадські активісти та представники медичних благодійних фондів. За словами виконавчого директора благодійного фонду «Таблеточки» В’ячеслава Бикова, проблема не в тому, що Кабмін перерозподілив кошти, а в тому, що МОЗ нічого не зробило, аби їх відстояти. Биков пояснює: гроші перерозподіляють не вперше, але у попередні роки вони йшли хоча б на медичні проєкти. Цього ж разу їх розподілили на інші сфери, що дивно, особливо в умовах пандемії коронавірусу.
Уряд — не якийсь окремий організм, який функціонує незалежно від інших структур. Представник Міністерства охорони здоров’я був на засіданні, де вирішували це питання. Ми не знаємо, що саме там відбувалося, бо воно було закритим. Якщо міністр виконував свою роботу, просив лишити гроші в системі охорони здоров’я, а його кількістю голосів просто перекрили — це одна справа. А якщо він просто нічого не зробив — інша.
Виконавчий директор фонду «Таблеточки» В’ячеслав Биков
За словами Бикова, сфера охорони здоров’я сьогодні недоотримує кошти і невідомо, чому. Може, через поганий менеджмент, припускає він, можливо, з інших причин. Так, гроші на лабораторію могли перерозподілити для інших медичних проєктів — натомість вони пішли у зовсім інші сфери. За словами Анни Узлової, співзасновниці благодійного фонду Inspiration Family, який допомагає онкопацієнтам, за ті 62 млн грн, що пішли на дороги, можна два роки обслуговувати сканери позитрон-емісійної томографії у Київському онкологічному центрі, які допомагають діагностувати рак і відстежувати перебіг хвороби. Натомість сьогодні цей центр не фінансують взагалі. Тобто виходить, що кошти на лікування онкопацієнтів є, але через менеджмент вони так і не доходять до тих, кому потрібні, каже Узлова. Натомість в уряді пояснили — гроші перерозподілили на більш нагальні програми. Серед важливіших — 61,5 мільйона на дороги.
Міністерство охорони здоров’я було проти того, щоб кошти перерозподілили на інші сфери, каже заступниця міністра охорони здоров’я, проте члени комісії вирішили інакше.
Фінансування на лабораторію знову передбачили на 2021 рік, пояснила вона. А міністр охорони здоров’я Максим Степанов 29 жовтня заявив, що «ніякої зради немає». За його словами, Міністерство «все робить і зробить, побудує лабораторію в Національному інституті раку». Він підтвердив, що кошти на лабораторію були передбачені й у 2019, й у 2020, однак «просто ніхто нічого [в МОЗ] не робив».
Обіцянки збудувати лабораторію лунають вже не вперше. Максим Степанов у серпні цього року говорив, що нове приміщення буде готове в січні-лютому 2021 року. Але вже зараз йдеться про те, що у цей період будівництво лише планують розпочати.
Заступниця міністра охорони здоров’я Шаталова каже, що сьогодні в Національному інституті раку є п’ять проєктів, які так і не реалізували, хоч і планували: новий медкорпус, закриті на реконструкцію медичні відділення, недобудовані бункери для лінійного прискорювача. Наприклад, проєкт із «Реконструкції та розширення Національного інституту раку» Кабмін затвердив ще у 2012 році. Однак держава його так і не профінансувала через брак коштів.
