Дива не станеться. Що таке колективний імунітет та чи зможе він урятувати людство від коронавірусу?

11 травня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що до кінця 2022 року Україна зможе набути колективного імунітету, адже, за підрахунками МОЗ, на той момент має вакцинуватися понад 70% дорослого населення країни. Колективний імунітет — важлива умова для того, щоб зупинити будь-яку епідемію, зокрема й пандемію коронавірусу. Заборона розповідає, як він працює і чому вакцинування — головна умова для колективного імунітету. 

Що таке колективний імунітет?

Так називається явище, коли більшість населення не сприйнятлива до інфекцій та вірусів і, своєю чергою, це захищає іншу частину, яка до них вразлива. Сформований колективний імунітет сильно сповільнює розповсюдження захворювань. Наприклад, якщо раніше 100% людей були потенційними переносниками вірусу, то коли вироблено колективний імунітет — понад половину з них будуть несприйнятливі, а отже, не зможуть заразити інших. По суті, якщо більшість набуде імунітету, то захищені будуть не тільки ці люди, але й решта населення.

Залежно від того, наскільки заразна хвороба, від 50% до 90% населення потребують імунітету, перш ніж рівень захворюваності почне знижуватися. Наприклад, кір — дуже заразна хвороба: 94% населення повинні мати імунітет, щоб перервати ланцюг передавання.

Люди, які несприйнятливі до вірусу або інфекції, діють як бар’єр на шляху поширення хвороби. При чому імунітет може бути набутий як природним шляхом — якщо ви вже перехворіли і організм відпрацював антитіла, так і штучним, тобто внаслідок вакцинації.

Колективний імунітет ідеально спрацює, якщо патоген не еволюціюватиме, щоб ухилитися від імунної відповіді, і якщо не існуватиме інших переносників хвороби, окрім людини.

Навіщо він узагалі потрібен?

Річ у тім, що є люди, у яких імунітет після вакцинації не може розвиватися, або ж їм просто заборонена вакцинація за медичними показаннями. Не можна вводити багато вакцин немовлятам. Протипоказана вакцинація і хворим на ВІЛ/СНІД, лімфому, лейкемію, рак кісткового мозку, а також тим, хто нещодавно переніс хіміє- або променеву терапію. Водночас на декого вакцина може не подіяти. Для всіх цих людей колективний імунітет — єдина можливість уникнути інфекції чи вірусу.

Високий рівень імунітету в одній віковій групі може створити колективний імунітет для інших вікових груп: більш молоде населення може захистити літніх людей і навпаки — старші люди можуть захистити немовлят. Наприклад, вакцинація дорослих від коклюшу знижує відповідну захворюваність у дітей.

Чи можливо повністю знищити хворобу в такий спосіб?

Так! Але щоб вірус/інфекція остаточно зникли, колективний імунітет має протриматися в суспільстві деякий час, до того ж одночасно в усьому світі. Якщо за цих умов розповсюдження хвороби повністю припиниться, то кількість хворих піде на спад — коли вона сягне нуля, хворобу визнають викоріненою.

Серед переваг викорінення хвороб — по-перше, відсутність людських жертв, по-друге, заощадження фінансів цілих країн, а також можливість використовувати ресурси, виділені на протидію вірусу, з іншою метою. 

Завдяки колективному імунітетові та вакцинації людство вже перемогло чуму великої рогатої худоби й віспу. Через недовіру до сучасної медицини у світі все ще не можуть подолати поліомієліт, хоча для цього більшість країн докладають багато зусиль.

Але чому люди досі хворіють на кір?

Бо в деяких регіонах люди все ще мало вакцинуються. У 2020 році кір оголосили подоланим. Однак, скажімо, за 2019 рік у США виявили 1282 випадки захворювання. Найчастіше ці спалахи стаються через туристів: відвідавши місцини, де населення не вакцинувалося проти кору взагалі, вони передають хворобу людям, яким, наприклад, протипоказана вакцинація або які просто від неї відмовилися. Водночас є й випадки, коли період дії імунітету після вакцини завершувався або ж люди отримували не всі потрібні дози. 

Як саме його можна досягти?

Тут усе просто: вакцинуватися. Що більше людей в суспільстві отримали вакцини та сформували імунітет до вірусу, то нижча ймовірність заразитися тим, хто цього імунітету отримати не може. Однак імунітету можна набути і після хвороби — в результаті утворення антитіл. 

Так сталося у бразильському місті Манаус, яке впродовж травня — жовтня 2020 року дуже постраждало від коронавірусу. Імунологи прогнозували, що до червня 2020 року кількість тих, хто перехворів на коронавірус, перевищить 60% — таким чином у регіоні вдасться створити колективний імунітет. Однак раптом у країні з’явився новий штам коронавірусу, стійкий до імунітету, і заразив багатьох людей в місті.

Якщо я не хочу вакцинуватися, колективний імунітет мене захистить?

Все залежатиме від того, який відсоток населення вакцинується. Ті, хто відмовляється від вакцинації через ідеологічні або релігійні переконання, забобони, інформаційний вплив тощо, сприяють тому, що вакцинованих людей буде замало для формування колективного імунітету. Простіше кажучи, відмовляючись від вакцини без об’єктивної причини, ви шкодите тим, хто вакцину отримати не може за медичними показаннями.

Водночас переконати людину, впевнену у шкоді вакцинації, майже неможливо, якщо відсоток вакцинованих у суспільстві занизький — виходить замкнуте коло. Люди, які дотримуються однакових поглядів та не хочуть вакцинуватися, часто живуть в одному районі, ходять в одну школу або відвідують одні й ті ж релігійні служби, через що утворюються потенційно великі групи нещеплених людей, які перебувають близько одне до одного. 

Що потрібно для колективного імунітету до COVID-19?

За різними оцінками, потрібно, щоб імунітет був у 60—70% населення. Аби його досягти, багато людей у всьому світі мають вакцинуватися. Однак деякі дослідники вважають, що у випадку з COVID-19 колективного імунітету досягти ніколи не вдасться. Аналітик Юян Гу змінив назву своєї моделі прогнозування COVID-19 із «Шлях до колективного імунітету» на «Шлях до нормалізації». Він сказав, що досягнення порогу колективного імунітету малоймовірне, зокрема, через нерішучість щодо вакцинації та появу нових штамів. Його думку поділяють також епідеміологи та вчені. 

По-перше, досі невідомо, наявні вакцини захищають від симптомів хвороби чи повністю блокують можливість захворювання або передавання вірусу. Для колективного імунітету якраз потрібно, щоб вірус не міг розповсюджуватися. По-друге, оскільки з’являються нові штами коронавірусу, контролювати розповсюдження стає ще важче, адже ніхто остаточно не знає, як саме вони передаються та чи діють на них вакцини. Водночас утворені після хвороби антитіла не захищають організм від нових штамів.

Проте навіть без колективного імунітету вакцинація вразливих до вірусу людей знижує кількість госпіталізацій і смертей від COVID-19. Хвороба може не зникнути найближчим часом, але її поширеність, найімовірніше, зменшиться.

Якщо все погано, чи є тоді сенс вакцинуватися?

Так. По-перше, ви убезпечуєте себе від тяжкого симптоматичного перебігу коронавірусу. По-друге, вищезгадані проблеми свідчать про те, що повністю подолати цю хворобу в усьому світі, швидше за все, не вийде. Однак якщо достатня кількість людей, які проживають на одній території, зроблять щеплення, це захистить вразливі верстви населення, які не можуть вакцинуватися.