Associated Press: Україна передумала засуджувати переслідування уйгурів у Китаї. Пекін шантажував Київ зривом постачання вакцин

26 червня агентство Associated Press повідомило, що українська делегація відмовилася підтримати заклик західних країн до ретельнішого вивчення прав людини в китайському західному регіоні Сіньцзян. Дипломати спочатку підписали спільну заяву, а потім відкликали підпис. Журналісти стверджують, що Китай шантажував Україну зривом поставок вакцини Сіновак, якою зараз масово вакцинують у країні. Журналісти «Нової газети» докладніше вивчили скандал — ми переказуємо їхній текст.

Дипломати з двох західних країн анонімно розповіли АР, що 24 червня українська делегація в Женеві спочатку підписала, а потім відкликала підпис під заявою про негайний допуск незалежних спостерігачів у китайську провінцію Сіньцзян. Там тривають грубі порушення прав уйгурів-мусульман та інших етнічних меншин. Усього декларацію підписали 44 країни — Україна ж побула 45-м підписантом недовго.

Заборона вже писала про те, як китайський уряд переслідує уйгурів. Це корінний народ провінції Сіньцзян: казахи, киргизи й мусульманські меншини. Уряд вважає їх «небажаними елементами». Щоби контролювати їх, мусульманам забороняють сповідувати іслам. За довгу бороду, відмову від свинини й дотримання інших мусульманських традицій їх можуть відправити до трудового табору на «перевиховання». Там ув’язнені роблять одяг, килими та інші товари. Ця робота не оплачується. Їх також змушують декламувати комуністичні гасла, співати пісні, що вихваляють компартію й публічно відмовлятися від своєї релігії. Тих, хто не погоджується, можуть закатувати до смерті. А для стеження Китай використовує камери Hikvision, які Київ закуповує для встановлення на вулицях.

Сполучені Штати називають дії китайської влади стосовно уйгурів геноцидом. Минулого року ЄС, США, Канада і Великобританія вже зверталися до цієї теми: ввели санкції проти Китаю. Пекін одразу ж дав симетричну відповідь Брюсселю. Зараз анонімні західні дипломати поділилися з AP відомостями про те, що уряд Китаю «надавив» на українську владу і висунув ультиматум: мовляв, якщо не відкличете підпис, заблокуємо поставки законтрактованої вакцини проти коронавірусу — а це пів мільйона доз.

Одне з джерел AP назвало такий прийом прикладом «неприкритої» поведінки, до якої Китай вдається не вперше, щоби мінімізувати увагу міжнародної спільноти до себе. Інше підтвердило: «українська делегація сказала нам, що їм необхідно піти [на консультації]». Але за даними журналістів, ситуація ще може змінитися: згідно з практикою Ради, що складається з 47 членів, підписи можна додавати до заяв або резолюцій впродовж двох тижнів після закінчення сесії.

Водночас, за даними інформаційного агентства, представник Білорусі ініціював звернення — імовірно узгоджене із 64 державами — про те, що неприпустимо порушувати суверенне право Китаю управляти своїми територіями, наприклад, Гонконгом чи Сіньцзянем, так, як вважає за потрібне китайське керівництво. Представник Ради повідомив, що Білорусь не надала список країн, які підтримали її ініціативу.

Китай усе заперечує, а в Україні мовчать

МЗС Китаю звернувся до AP з письмовою заявою, де було сказано: «Ми вітаємо рішення Києва відмовитися від свого підпису під заявою на засіданні Ради ООН із прав людини в Женеві, але вакцини Пекін постачає іншим країнам без жодних політичних умов». З’ясувати, чи здійснювався тиск, медійникам не вдалося: сайт МЗС України жодним словом про інцидент не згадував.

Зате 24 червня там опублікували повідомлення про 10-річнний ювілей стратегічного партнерства з КНР, де підкреслювалося: «Україна цінує відносини стратегічного партнерства, непорушним фундаментом яких є невтручання у внутрішні справи Китаю і взаємна повага до суверенітету, територіальної цілісності та незалежності».

Торік Китай знову посів перше місце серед торгових партнерів України. Товарообіг у порівнянні з 2019-м приріс на чверть і склав 15,4 мільярда доларів. Експорт українських товарів до Китаю побив рекорди, фактично подвоївшись — 7,1 млрд доларів, а імпорт китайських товарів до України досяг 8,3 млрд.

На пресконференції з нагоди 10-річного ювілею посол Китаю в Україні Фань Сяньжун розповів, що уряди обох країн зараз готують до підписання угоду про безвізовий режим між Китаєм і Україною. А першою антиковідною вакциною, що надійшла в країну у квітні 2021-го, був саме китайський препарат CoronaVac.

На початку року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову на тему епідеміологічної ситуації з китайським колегою Ван І: «Ми розглядаємо питання співпраці щодо вакцини не просто як міжурядову домовленість, а як взаємодію між нашими народами», — стверджував Кулеба.

Глава профільного комітету Ради Олександр Мережко, депутат від президентської партії «Слуга народу», у коментарі «Радіо Свобода» сказав, що комітет не має жодної інформації про відкликаний підпис.

«Відповідь дуже проста. Це якась неофіційна інформація. Для мене не дуже зрозуміле посилання на «дипломатичні джерела». Що конкретно це означає? Які джерела маються на увазі?» — відповів Мережко.

«Якби це [повідомлення про тиск Китаю і відкликаний підпис] виявилося неправдою, ми б уже бачили спростування від Міністерства, — стверджує джерело «Нової» в цьому ж комітеті. — Очевидна подвійна помилка. Тому й мовчать: не знають, як вийти із ситуації. Не прорахували наперед реакцію Китаю. Можна було б і не приєднуватися до співавторства. За даними, які я маю, український МЗС поступився аргументам із боку українського МОЗу».