В Україні знову хочуть підвищити мінімальну зарплату. Але від цього стане лише гірше

19 липня міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що в Україні у 2022 році мінімальну зарплату хочуть збільшити до 7700 грн. Зараз вона становить 6000 грн, а востаннє її підвищували у грудні цього року на 1000 грн. Уряд із року в рік подає таке рішення як загальне покращення для українців, але на практиці це не так. Разом з економісткою центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Наталею Лещенко Заборона розповідає, до чого призводить безпідставне підвищення «мінімалки».

Що таке мінімальна зарплата й чому вона постійно зростає

Мінімальна зарплата — це найнижча з допустимих оплата праці в країні. Її встановлюють на законодавчому рівні щороку, і нижче «мінімалки» офіційно роботодавець не може платити зарплату працівнику. Мінімальну зарплату розраховують помісячно й погодинно, адже далеко не кожна робота передбачає восьмигодинний робочий день. Наприклад, зараз мінімальна місячна зарплата — 6000 грн, а мінімальна погодинна — 36,11 грн.

Мінімальна зарплата формується на основі низки показників, як-от рівень зайнятості людей, мінімальний набір послуг і продуктів, які потрібні, аби людина задовольнила бодай базові потреби тощо.

Переглядати «мінімалку» можуть як раз, так і кілька разів на рік. Це залежить від ініціативи урядовців і соціально-економічних змін у країні.

Як часто в Україні підвищують «мінімалку»

З 2000-го до 2021 року в Україні мінімальну зарплату підвищували 50 разів. Найбільше — у 2017 році, коли «мінімалка» виросла вдвічі: з 1600 до 3200 грн. Тоді ще міністр соціальної політики Андрій Рева пояснив таке рішення збільшенням цін удвічі. А тодішній президент Петро Порошенко назвав це «безпрецедентним кроком із посилення захисту людей праці». Рішення тоді розкритикували економісти і представники бізнесу, адже у бюджеті коштів на такий бенкет не було, а бізнес автоматично змусили платити більші податки, хоча доходи могли й не змінитися. Сама ж ситуація, за словами провідної наукової співробітниці Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександри Бетлій, була схожа на те, що відбувалося в Угорщині у 2000-2001 роках, коли там так само вдвічі підняли заробітну плату.

«Що угорці отримали? Було скорочено некваліфіковану робочу силу, найбільше постраждали малі підприємства, в яких немає такого запасу міцності, як у великих, і бідні, депресивні регіони. За великим рахунком постраждали саме ті, кому угорський уряд намагався допомогти», — каже Бетлій.

Що дасть підвищена мінімальна зарплата

Зростання мінімальної зарплати, за словами економістки центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Наталі Лещенко, автоматично означає збільшення податків. Зростає єдиний соціальний внесок (ЄСВ), а також єдиний податок (ЄП) для фізичних осіб-підприємців І і ІІ груп. Якщо сьогодні ЄСВ — 1320 грн, то при зарплаті у 7700 грн він становитиме вже 1694 грн.

Також, пояснює експертка, зміняться:

• податок на нерухомість (не може перевищувати 1,5 % від «мінімалки» за квадратний метр);
• окремі штрафи (наприклад, штраф за порушення законодавства про працю прив’язаний до мінімальної зарплати);
• певні судові збори;
• розмір заробітної плати, з якої сплачують ЄСВ.

«Наразі питання підвищення мінімальної зарплати стосується 1-2 млн штатних працівників, які офіційно отримують близько 7000 гривень. Ймовірно, більшість із них отримає підвищення зарплати до мінімального рівня. А декого можуть і звільнити або ж відправити на біржу праці [оскільки у бізнесу просто не буде грошей на нові зарплати й податки]», — каже економістка.

Через це серед наслідків такого рішення Лещенко називає можливе зростання кількості безробітних. А в Україні вже на фоні коронакризи зріс рівень безробіття майже до 10% — 1,6 млн людей. Тож перед тим, як підвищувати «мінімалку», уряду слід врахувати й цей момент при плануванні бюджету Державної служби зайнятості. Один з аспектів — збільшити виплати з безробіття. Офіційно безробітних, які можуть претендувати на фінансову допомогу, менше ніж 1,6 млн, адже для цього необхідно офіційно отримати такий статус. Таких у Держстаті нарахували пів мільйона. Однак вже сьогодні з держбюджету на них щомісяця витрачають як мінімум пів мільярда гривень, бо мінімальна виплата з безробіття становить 1000 грн, а максимальна — близько 10 тисяч, тому сума насправді більша й лише зростатиме.

«Можна було б очікувати збільшення заробітних плат вздовж тарифної сітки [коли, наприклад, педагог першої категорії отримує більше за педагога без категорії]. Але її не використовують широко, а в бюджетній сфері вже давно перший розряд не корелює з мінімальною зарплатою. Її просто не використовують, аби визначити перший розряд. Тому підняття мінімальної зарплати підвищить оплату лише найбільш некваліфікованим працівникам. Для решти все лишиться, як є», — уточнює Лещенко.

Як підвищувати «мінімалку» без шкоди для населення

Найкращі міжнародні практики на рівні країн показують, що розмір мінімальної зарплати краще визначати відносно середньої — на рівні 30-40% від неї. Це показник, який принесе менше шкоди на ринку праці, пояснює економістка. Наприклад, у Чехії це 39%, у Литві — 40%. Пропонована мінімальна зарплата в Україні — це майже 60% від середньої.

«7700 гривень для нашої економіки трохи забагато, — вважає Наталія Лещенко. — Коли мінімальна заробітна плата зависока, це навпаки діє проти найменш оплачуваних працівників та призводить до «зрівнялівки» і, можливо, певного прискорення зростання цін. Бо збільшення зарплат, не підтримане відповідним зростанням продуктивності, за інших рівних умов призводить до зростання цін». 

А для того, аби реально покращити фінансовий стан людей, слід підтримувати малий і середній бізнес, давати кредити з низькими відсотковими ставками, стимулювати локальне виробництво тощо. За таких умов зарплата українців збільшуватиметься у природний спосіб.