Жінки (і не тільки) все частіше розповідають про напади в потягах. Чому це відбувається та як захистити себе?
29 вересня дизайнерку та художницю Надію Кушнір намагався зґвалтувати п’яний сусід у СВ-вагоні. Крім Надії про схожі випадки розповідають дедалі більше пасажирів Укрзалізниці. Водночас, попри погані умови перевезення та скарги, більшість людей все одно віддають перевагу залізничному транспорту, тому що він дешевий. Журналістка Заборони Настя Оприщенко розібралася, чому складно забезпечити захист і комфорт пасажирів, до чого тут реформа МВС та який алгоритм дій у випадку проблем під час подорожі нічним потягом.
У липні цього року в поїзді Маріуполь — Київ на телеведучу Анастасію Лугову напав чоловік, який жорстоко побив жінку та намагався зґвалтувати її на очах сина. Він привів жінку у своє купе, заблокував двері і домагався її.
«В купе на столі була розрізана диня, з якої стирчав ніж. Тож кричати не було сенсу. Я боялася, що якщо він спроможний на побиття незнайомої жінки, то зарізати ножем, щоб вона не кричала — не проблема», — розповідала Анастасія.
Жінці вдалося втекти і разом з сином сховатись у провідниці вагону. Після прибуття поїзду нападника затримали. За сексуальне насильство та умисні тілесні ушкодження 45-річному Віталію Рудзько обіцяли до 7 років в’язниці. Проте вироку не було, бо 13 квітня чоловік помер у СІЗО.
29 вересня дизайнерка та художниця Надія Кушнір розповіла, що її намагався зґвалтувати п’яний сусід у СВ-вагоні. Спочатку чоловік показував сімейні фото, але потім роздягнувся і намагався рукою дівчини показати відсутність у себе пупка. На прохання Надії припинити ніяк не відреагував і продовжив далі розмовляти з жінкою. «Я відвернулася до стінки, він зачинив двері, стягнув із мене ковдру, сам став на коліна і намагався розставити мені ноги та ліз цілуватися», — каже жінка.
29 вересня дизайнерка та художниця Надія Кушнір розповіла, що її намагався зґвалтувати п’яний сусід у СВ-вагоні. Спочатку чоловік показував сімейні фото, але потім роздягнувся і намагався рукою дівчини показати відсутність у себе пупка. На прохання Надії припинити ніяк не відреагував і продовжив далі розмовляти з жінкою. «Я відвернулася до стінки, він зачинив двері, стягнув із мене ковдру, сам став на коліна і намагався розставити мені ноги та ліз цілуватися», — каже жінка.
«Чесно кажучи, мене досі трясе і нудить. Я всю ніч не могла навіть піти в туалет, бо боялася вийти з купе. Благо мене забрали з поїзда, довезли додому і я жива-здорова», — каже дизайнерка.
Невдала реформа МВС
Злочини в потягах Укрзалізниці відбуваються постійно. У квітні минулого року 250 уболівальників ФК «Карпати» розгромили три вагони потяга Львів — Запоріжжя. А в січні цього року група пасажирів побила провідника поїзда Київ — Івано-Франківськ через прохання не курити в тамбурі вагона. Але скільки таких злочинів стається, невідомо: ми подали запит до Національної поліції щодо статистики нападів на пасажирів, однак поки що чекаємо відповідь.
Колишній заступник міністра інфраструктури (зараз — заступник міністра фінансів) Олександр Кава каже, що ситуація в потягах погіршилася через невдалу реформу правоохоронних органів (докладно про те, що з нею відбувається, ви можете прочитати тут). В рамках реформи ліквідували транспортну міліцію, а їхні обов’язки передали територіальним органам Національної поліції. Це призвело до того, що потяги, по суті, зараз ніхто не охороняє, пояснює Кава.
«Раніше всі потяги супроводжувалися працівниками транспортної міліції, які швидко реагували на будь-які інциденти, — каже чиновник. — І зараз Укрзалізниця намагається співпрацювати в цьому ж питанні з поліцією, але замість забезпечення правопорядку поліція виставляє рахунки за свої послуги. Хоча проблема у забезпеченні порядку, а не в охороні потяга».
Розв’язання проблеми немає
Укрзалізниця після нападу на Анастасію Лугову звільнила працівників її вагону, у тому числі начальника поїзда, і провела додатковий інструктаж серед працівників для недопущення таких ситуацій у майбутньому. Після нападу на Надію Кушнір керівник з комунікацій пасажирської філії УЗ Олександр Шевченко сказав, що такі випадки трапляються і провідники не знають, що відбувається у купе. Все, що можна зробити — звернутися до провідника, який викличе поліцію на найближчій станції. Втім, Шевченко стверджує, що УЗ планує встановити у вагонах камери та відслідковувати гендер пасажира ще під час купівлі квитка онлайн.
Для безпеки денних потягів можна встановити камери у кожному вагоні поїзда, каже Олександр Кава. Але в нічних потягах це зробити важче, тому що камери не можна розмістити в купе, де сплять пасажири. «З одного боку, це забезпечення правопорядку, з іншого — порушення права на приватне життя», — додає він.
Окрім цього, в Укрзалізниці банально немає на це грошей. У 2020 році компанія зазнала збитків у майже 12 млрд доларів. Олександр Кава пояснює, що до 2021 року уряд взагалі ніяк не фінансував Укрзалізницю. А зараз держава встановила для Укрзалізниці тарифи на перевезення пасажирів і вантажів нижче собівартості у порівнянні з іншими країнами.
«Тарифи на перевезення вантажів європейськими залізницями у порівнянні з українськими більші в 4 рази. І це при тому, що ціни в нас уже зрівнялися зі східноєвропейськими. Це призводить до того, що залізниця недоотримує величезні гроші від вантажних перевезень, а українські олігархи збільшують прибуток коштом штучно занижених транспортних витрат».
Олександр Кава
А як цьому дають раду в інших країнах?
Насправді дати повну гарантію безпеки не можуть ніде. Напади можуть відбутися будь-де, і в Європі так само думають про те, як убезпечити пасажирів. Для цього потяги патрулюють поліцейські, працюють спеціальні потягові бригади, які допомогають у кризових ситуаціях. У вагонах є відеоспостереження, а багаж і пасажирів сканують перед посадкою.
Але й система фінансування значно відрізняється. Нічні потяги у Європі коштують навіть дорожче, ніж денні та номери в готелі. Наприклад, на маршруті Берлін — Цюріх місце в купе на три людини зі сніданком коштуватиме не менш як 180 євро в один бік. В Україні за проїзд без сніданку на майже таку саму відстань у нічному купейному вагоні пасажири платять від 167 гривень (трохи більше 6 євро) за людину.
До того ж, на відміну від Укрзалізниці, в усіх країнах Євросоюзу залізниці дотуються державою. «У Федеративній Республіці Німеччина щорічно виділяють 22 мільярди євро на покриття витрат на пасажирів, розвиток дорожньої інфраструктури, купівлю пасажирських поїздів. Це дає змогу надавати якісні послуги за доступними тарифами», — каже Олександр Кава.
У 2021 році для Укрзалізниці заклали гроші у бюджет на закупівлю 100 нових пасажирських вагонів. Це стало можливим завдяки договору з Крюківським вагонобудівним заводом, який також виділить гроші й на реалізацію трьох інфраструктурних проєктів для пасажирських перевезень. Але цього все ще недостатньо, щоби досягти рівня європейських країн.
«Якщо українські залізні дороги фінансуватимуться з державної скарбниці, цим ситуаціям можна буде зарадити. Але крім цього вантажні тарифи мають бути економічно обґрунтованими. Вони мають базуватися на собівартості плюс прибуток, і бути порівняні з тарифами в сусідніх країнах. Просто інакше наша залізниця для вантажоперевізників найдешевша», — додає Кава.
Як убезпечити себе під час подорожі потягом?
На жаль, стовідсоткового способу немає. Але якщо вас хвилюють попутники, є такий алгоритм дій:
