Побутовий конфлікт в Ірпені переріс в акцію проти ромів. Їм погрожували «народними судами» та закликали їхати з міста

17 жовтня в Ірпені приблизно 50 учасників різних організацій, здебільшого правого напрямку, вийшли на акцію протесту проти ромів, які живуть у місті вже кілька поколінь. Причиною стала бійка між місцевими жителями: неповнолітніми ромами та волонтером, що допомагає українській армії. Однак місцеві праворадикальні та націоналістичні організації також звинуватили ромів у збуті наркотиків, постійних крадіжках та нападах. Журналістка Заборони Анастасія Оприщенко поговорила з представниками місцевої влади та правозахисниками й дізналася, що передувало акції, чому звинувачення не відповідають дійсності та що про це думають місцеві роми.

Бійка

15 жовтня в Ірпені сталася бійка між місцевими жителями: двома ромськими підлітками та 22-річним Павлом Поліщуком — директором ірпінської кав’ярні Ukrainian Military Coffee, який також займається волонтерською допомогою військовим. 

«На мене напали цигани одразу, стрибнули з кулаками. Поліція приїхала протягом 5–7 хвилин, і разом ми дуже швидко знайшли циган», — написав він у фейсбуці (ми зберегли авторську мову). Забороні Поліщук відмовився коментувати подробиці. 

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «Умисне легке тілесне ушкодження» Кримінального кодексу України, яка передбачає штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян, громадські роботи на строк до 200 годин або виправні роботи на строк до одного року. Затримувати ромів не будуть, тим паче вони неповнолітні. Речниця поліції Київської області Ірина Прянішнікова додала, що нападники «визнали свою провину, хотіли вибачитися, але не мали нагоди». 

Ксенофобський протест

Вже 16 жовтня пост Павла про напад поширили у фейсбуці та телеграм-каналах праворадикальні та націоналістичні організації із закликами вийти на акцію проти ромів. Їх звинуватили у наркоторгівлі, крадіжках та нападах в Ірпені.

Євген Карась, очільник руху «Основа майбутнього» (колишня С14, представники якої у 2018 році спалили табір ромів у Києві), у своєму телеграм-каналі написав, що один з нападників — нібито син місцевого наркобарона. Андрій Медведько, теж колишній учасник С14, у своєму фейсбуці закликав людей долучитися до акції, щоб «пройтися до оселі [ромів] та назавжди запропонувати їм покинути місто». Також багато телеграм-каналів, зокрема «Катарсис», поширювали інформацію, що постраждалий Павло Поліщук є ветераном АТО, і закликали колишніх військовослужбовців теж вийти на акцію протесту.

Тому 17 жовтня нібито на мирну акцію в супроводі поліції під гучну музику та з запаленими фаєрами до найбіднішого ромського кварталу вирушили кілька організацій. Серед них були здебільшого ультраправі: «Основа майбутнього», «Національний спротив», «Традиція і порядок», «Права молодь». 

Учасники акції принесли кілька банерів з мовою ворожнечі та погрозами й вигукували ксенофобні гасла на кшталт «Пам’ятай, чужинець, тут господар українець» або «Геть циган з Ірпеня». Хоча ромська громада живе в Ірпені з 70-х років і всі в місті знають про це. Сюди вони переїхали з Молдавської РСР, і в переписі 2001 року ромська громада визначається як молдовани.

На прямій трансляції один з учасників протесту декілька разів погрожував насильством щодо ромів і застеріг, що проти них «будуть народні суди, якщо влада розводить руками» і якщо нападники «на колінах не вибачаться перед потерпілим хлопцем та народом України».  

Незважаючи на агресивність акції, у фейсбуці Бучанського районного управління поліції в Київській області, яке забезпечувало громадський порядок під час заходу, написали, що протестувальники «висловлюють свою позицію щодо діяльності однієї з народностей на території міста».

Що говорить влада?

19 жовтня відбулося засідання Ірпінської міської ради разом з поліцією, які розібрали конфлікт на кілька складових: хуліганство, етноконфлікт та випадки наркоторгівлі в місті. Мер Ірпеня Олександр Маркушин на зустрічі заявив, що у місті немає проблем з ромами і що акція, на його думку, була мирною і ніхто не має права на хуліганство. Також він пообіцяв, що буде «сприяти ситуації», а нападники перепросять у побитого чоловіка і його сім’ї. 

Наталія Зіневич, історикиня, яка займається вивченням питань ромської національної меншини в Україні, на засіданні дотримувалася іншої думки. «Це не була звичайна мирна акція. Вона має бути кваліфікована певним чином правоохоронцями, як і погрози, що там лунали», — сказала на зустрічі Зіневич.

Депутатка Ірпінської міськради Михайлина Скорик-Шкарівська розповіла Забороні, що підліткове хуліганство — це загальна проблема у місті й мешканці постійно скаржаться на гучну музику, розпиття алкоголю, бійки та брудну лайку. В липні минулого року в клубі «Централ» під час бійки одному з учасників відрізали шматок вуха. Тому це не проблема ромів, а учасники акції зманіпулювали у своїх звинуваченнях. 

Втім, на думку мера Олександра Маркушина, випадки торгівлі та вживання наркотичних речовин поодинокі й регулюються місцевою владою. Ми не знаємо, скільки випадків торгівлі наркотиками та нападів узагалі відбувалося в Ірпені. Тому надіслали запит до Національної поліції України, але поки що чекаємо відповіді.

Правозахисники наразі розбираються з акцією, яка переросла у ксенофобський мітинг. Як каже Забороні проєктний координатор міжнародної благодійної організації «Жіночий фонд Chiricli» Юліан Кондур, зараз вони намагаються з’ясувати, чому праворадикальні організації були присутні в Ірпені та чому місцеві органи влади однобоко розглядають цю ситуацію. 

Звернення ромів

Роми, до будинків яких прийшли протестувальники, були налякані та записали відеозвернення до мешканців міста. В ньому вони розповіли, що роми проживають в Ірпені з 1953 року і вважають себе українцями.

«Нам висувають звинувачення, до яких ми ніяк не причетні. Ми й наші діти народилися і працюємо тут на заводах, у магазинах. Ми всі закінчили місцеві середні школи. Ви знаєте, що ми ніякими наркотиками не займаємося. Але місцева поліція не може захистити нас від заяв активістів. Ми боїмося пускати дітей до школи, хлопці бояться виходити на вулиці. Все це відбувається через депутатів, які хочуть забрати нашу землю та побудувати собі великі будинки», — сказала одна з жінок у відеозверненні. 

«Ромів в Ірпені стає все менше, — каже ірпінський депутат Тарас В’язовиченко. — Раніше майже в кожному класі вчилися син чи донька барона. А там, де ця акція була, майже у всьому кварталі жили роми. Зараз, може, одна-дві родини залишилися, але це осілі роми, їх усі в місті знають». 

Напади на ромів та погрози в їхній бік, на жаль, є постійною тенденцією в Україні. У червні цього року мер Рівного Олександр Третяк погрожував ромам  «запакувати в автобус і вивезти на Закарпаття». Пізніше він перепросив за свої слова. Представники ультраправих та націоналістичних організацій у 2018 році шість разів нападали на ромів. Унаслідок цих інцидентів загинуло кілька людей, було знищено поселення ромів на Лисій горі, підпал якого влаштували представники української ультраправої організації С14.