У Києві студентів залякують, щоб ті покинули гуртожиток університету Поплавського

Увечері 9 березня у соцмережах зʼявилися дописи студентів Київського національного університету культури і мистецтв та Київського університету культури про те, що керівництво вишів силоміць намагається виселити їх з гуртожитків, де вони переховуються від першого дня війни. Заборона звʼязалася із цими студентами та розповідає про ситуацію.

З початком війни навчання у більшості освітніх закладів України припинилося. Київський національний університет культури і мистецтв та його приватний «колега», Київський університет культури, не стали виключенням. Обома вишами керує екснардеп та шоумен Михайло Поплавський. Деякі студенти одразу ж поїхали додому або виїхали за межі країни разом із сотнями тисяч інших українців — але іншим їхати нікуди. Тому кілька десятків молодих людей залишилися в гуртожитку на Печерську в центрі Києва.

24 лютого, у перший день війни, згадує одна зі студенток Ліза Андрієва, керівництво вишу загнало всіх, хто залишився, у підвал гуртожитку. Усього було близько 200 людей — багатьом з них немає 18 років. Своїми силами студенти облаштували собі укриття. Голова студради гуртожитку знайшов волонтерів, які доставляли в це укриття медикаменти, їжу та воду. Студенти організували плетіння маскувальних сіток, які передавали на потреби армії та в територіальну оборону.

«Лише на одинадцятий день війни про нас згадав Михайло Михайлович Поплавський. Він приїхав і привіз нам молочку та прострочені сосиски. Наступного дня на нас почали тиснути наші декани та куратори — вони наполегливо просили зʼїхати з гуртожитку», — розповідає Ліза.

Студентів запевняли, що їм небезпечно залишатися в сховищі і що їм терміново потрібно їхати додому. Проте більшість мешканців студентського гуртожитку, які залишилися, родом з Херсонської, Сумської, Харківської, Чернігівської, Донецької та Луганської областей. Усюди зараз тривають активні бойові дії, тому їхати туди як мінімум небезпечно. 

Усю цю інформацію підтвердив ще один студент Данило Маринич. Хлопець каже, що приблизно половина студентів боялися відрахування з університету, тому виїхали.

«На нас кілька днів тиснули, а вчора приїхав Поплавський та сказав, що якщо ми тут залишаємося, то хлопців заберуть до тероборони у гарячі точки, а на дівчат у нього «свої плани». Він сказав мені, що якщо я не маю, куди їхати, то поїду із ним у Ятрань», — розповідає Ліза Андрієва Забороні.

Із запису промови Поплавського до студентів, яку надали мешканці гуртожитку, стає зрозуміло, що під «своїми планами» президент КНУКіМ має на увазі чищення картоплі у його ресторанах. 

«У мене є досьє на всіх вас: хто, звідки, що говорив, які смс-ки надсилаєте, хто заколочує — мені зараз СБУ всю інформацію надасть. Ми знаємо всіх, хто тут сидить. Зараз я ці списки буду відвозити до військової адміністрації та СБУ», — говорить Поплавський студентам.

Маринич каже, що Поплавський запропонував студентам оселитися у гуртожитку львівської філії університету. Але багато хто боїться дороги. На запису чутно, як на прохання гарантувати безпеку студентів в дорозі Поплавський відповів, що таких гарантій немає. Більш того: жодної організованої евакуації студентам не запропонували. Єдине — один із викладачів зголосився підвезти кількох людей до вокзалу.

«У нас в підвалі сидять люди, які не виходили на вулицю від початку війни. Вони бояться — як їх зараз можна вигнати просто на вулицю? Інша частина наполягає на тому, що хоче залишатися тут, бо це їхній дім, вони готові тут бути до останнього», — говорить Данило Маринич.

Водночас на зборах студентам пообіцяли виплатити допомогу у розмірі 20 тисяч гривень, якщо ті виїдуть. Але коли частина студентів погодилася на ці умови, декому скинули на банківську карту по три тисячі, а декому взагалі відмовили у грошах. 

Розмова Поплавського зі студентами тривала понад годину. Увесь цей час він наголошував на тому, що він не наказує зʼїжджати, а лише «наполегливо рекомендує». Мовляв, він собі не пробачить, якщо зі студентами щось станеться. Запис закінчується на тому, що Михайло Поплавський погоджується із тим, що студенти залишаються в гуртожитку «на свій страх і ризик».

Проте одразу після бесіди зі студентами Поплавський покликав «на килим» голову студради Дмитра Бєлова і наказав звільнити гуртожиток від студентів до 20 години 10 березня. Невдовзі до розмови долучилися люди, які назвалися співробітниками СБУ — цей факт підтвердив і сам Бєлов. Але коментувати ситуацію він відмовився, сказавши лише: «Я не розумію, чому у цей час, коли вся країна воює проти агресора, наші студенти мають воювати проти керівництва вишу. Це неправильно».

Журналісти Заборони звернулися до Служби безпеки України за розʼясненнями, проте на момент виходу цього матеріалу нам не відповіли.

«Я не розумію, як можна нас — дітей, студентів, яким просто немає куди їхати, — виганяти зброєю з єдиного у нашому випадку безпечного місця. Як ми можемо їхати кудись, якщо на багатьох дорогах [росіяни] просто розстрілюють людей?» — каже дівчина. 

Більшість студентів вже виїхали, в укриттях досі залишається близько 35 людей. Вони збирають речі, але досі не розуміють, куди їм їхати, і переживають за свою безпеку. Студенти записали відеозвернення. 

У Міністерстві освіти та науки України Забороні сказали, що про ситуацію не знають. У виші коментувати ситуацію відмовилися.