А що, як війну перенести на територію Росії? Експерти кажуть, що сценарій не такий і фантастичний

Наприкінці 2023 року та на початку 2024-го суттєво зросла кількість повідомлень про вибухи в прикордонній до України Білгородській області РФ. Точна причина «бавовни» й тип зброї, з якої завдавали ударів, наразі достеменно не відомі. Однією з імовірних називають роботу російської ППО по українських реактивних снарядах, унаслідок чого в обласному центрі падали уламки.

Загострення на «білгородському напрямку» актуалізувало тему перекидання бойових дій на територію РФ. Заборона разом з експертами спробувала розглянути, наскільки ймовірний цей сценарій та що він може дати ЗСУ.

Перекидання бойових дій на територію РФ: доцільність з воєнного погляду

Майже два роки ЗСУ героїчно стримують тиск окупаційних військ та навіть проводять власні контратакувальні дії задля звільнення українських земель. Однак останні декілька місяців продемонстрували, що через насиченість оборонних ліній окупаційних військ на фронті рухатися Силам оборони стало непросто.

Водночас на окупованій землі війська РФ стирають українські міста та села одне за одним. Такий стан справ цілком влаштовує Кремль, адже війна триває виключно на чужій для них території. І абсолютно не може влаштовувати Україну, адже наразі від війни страждає лише населення України, що дозволяє керівництву РФ не спішити зі згортанням бойових дій.

Старший лейтенант сухопутних військ Армії оборони Ізраїлю та військовий експерт Ігаль Левін вважає, що перекидання бойових дій на територію РФ є важливою складовою успіху ЗСУ в цій війні.

«Переносити війну на територію ворога, згідно з теорією воєнного мистецтва, потрібно одразу, щойно з’являється можливість. А якщо такої можливості немає, то потрібно її якнайшвидше шукати. Головне — не давати ворогові ізолювати війну на вашій території», — каже експерт.

Ігаль зазначає: сценарій, за яким нині відбуваються бойові дії, може влаштовувати РФ, адже російські міста перебувають у відносній безпеці, а населення не відчуває особливого дискомфорту. Однак приймати такі умови означатиме грати за правилами РФ, що абсолютно не вигідно для України. 

«Кульмінація бажання агресора — захопити вашу країну. Тобто напад СРСР на Фінляндію, Єгипту — на Ізраїль, нинішнє вторгнення Росії в Україну — їх об’єднує одна ціль. Нападник створив правила гри, а ви маєте швидко їх зламати й шукати способи, щоб війна перейшла на його територію», — додає Левін.

Також ізраїльський військовий зазначає, що перекидання воєнних дій на територію ворога не є чимось дивовижним або неочікуваним. Навпаки, такий розвиток подій є найбільш очевидним та логічним: «Потрібно розуміти, що перенесення війни на територію ворога — це не якесь ноу-хау чи моя особлива думка. Це аксіома, це база. Якщо ви починаєте вивчати військову науку, то пізнаєте найфундаментальніше правило — про необхідність переносити бойові дії на територію ворога. Це не диво, це буквар військової думки та стратегії».

Перенесення війни з України у 2024 році: реальність сценарію

Наразі важко передбачити, чи дійсно ЗСУ зможуть — і чи захочуть — заходити на російську територію у 2024 році. Такий прогноз можливо зробити, лише добре розуміючи масштаб сил та засобів, які мають ЗСУ та окупаційні війська. Однак ми помічаємо, як з кожним місяцем ЗСУ продовжують стирати «червоні лінії», що їх раніше малювали в Кремлі. 

Удари по військових об’єктах у Криму зараз відбуваються на регулярній основі, хоча раніше лише за намагання завдавати такі удари РФ погрожувала «ядерною відповіддю». Тепер і удари по Білгородщині потроху стають звичною справою, а колись таке важко було уявити. Щобільше, українські військові почали визнавати факт того, що вони заходять на територію РФ та проводять там військові операції, як це було з заходом підрозділу ГУР на територію Білгородської області в грудні 2023 року. 

«Сьогодні ми бачимо, як Україна завдає ударів по Білгородській області. А згадайте, як було раніше. Коли навесні туди заходили РДК, Україна одразу говорила, що це не ЗСУ, а тільки російські партизани. Тепер же ГУР спокійно заявляє, що кілька днів тому вони заходили в Білгородську область, заклали там міни й так далі. Тобто змінюється дискурс, і це добре. Такі заяви та дії говорять про те, що Україна — суверенна держава й сама вирішує, де і як вести бойові дії», — впевнений Ігаль Левін.

Інший ізраїльський військовий експерт, Давид Гендельман, вважає, що, попри інтенсифікацію бойових дій на Білгородщині, шанси побачити у 2024 році масштабні наземні операції ЗСУ на території РФ невисокі.

«Значне перенесення бойових дій на територію РФ малоймовірне і з політичних, і з військових причин. Максимум, що можна очікувати, — це продовження артилерійських та ракетних обстрілів і нальотів БПЛА, а також дрібних рейдів на кшталт тих, які РДК проводив 2023 року», — вважає експерт.

Що дасть ЗСУ перекидання бойових дій на територію РФ 

Початок бойових дій на території РФ матиме одразу дві складові позитивного для України впливу на війну. По-перше, такий розвиток подій може вплинути на зростання протестних настроїв усередині країни-агресора через необхідність продовження бойових дій. Одна річ, коли війна відбувається виключно на екранах телевізорів, та зовсім інша — коли внаслідок цієї війни твоє місто перетворюється на руїни. Стверджувати, що росіяни почнуть протестувати, важко. Два роки великої війни довели глибоку байдужість населення РФ та його здатність терпіти будь-які вчинки влади.

Однак є інший аспект питання — практичний, а також той, що стосується виключно ЗСУ та їхніх спроможностей. Достеменно невідомо, яка точна кількість військ нині розташовується на прилеглій з півночі до України території РФ. Та якщо міркувати логічно, сьогодні більшість армії РФ мала б бути залучена на Півдні й Сході України.

«Ми розуміємо, що вони мають там набагато менше сил. Там — строковики, всякі підрозділи ФСБ, Нацгвардія, якісь ТрО тощо. Але очевидно, що вся ця збірна солянка — слабша, ніж, наприклад, у них на Півдні», — зазначає військовий експерт Ігаль Левін.

У зв’язку з цим потенційне входження підрозділів ЗСУ на територію тієї ж Білгородської області змусить вище керівництво РФ знімати свої підрозділи з окупованих територій України та перекидати їх на власні кордони. І це потенційно може покращити становище ЗСУ на Півдні та Сході України.

«Це не єдиний спосіб виграти війну, але це є частиною стратегії. Їхні війська розташовуються на конкретних ділянках: Запорізький напрямок, Донбас, Харківський напрямок… А тут уявіть собі, що потрібно тримати війська ще й на цих прикордонних територіях. Не якісь там окремі підрозділи, а повноцінні війська. Це послабить їхні позиції на окупованих територіях», — додає Левін.

Можлива реакція західних союзників

Один із факторів, які стримують проведення силами ЗСУ наземної операції на території РФ, — можлива негативна реакція з боку наших західних союзників та навіть припинення надання військової допомоги Україні. Вони дійсно декілька разів висловлювали занепокоєння після того, як Україна завдала ударів по території РФ. Зокрема, навесні 2023 року американські чиновники заявили, що загалом не підтримують ударів України всередині РФ. Також звучало, що США не бажають, аби Україна використовувала американську зброю для таких ударів. Однак, як зазначає Ігаль Левін, прямої заборони на удари України по території РФ немає, адже ніхто ніколи публічно не говорив про те, що не дозволяє Україні їх вчиняти.

«Жоден західний політик такого не заявляв. Це вкидання колись зробили журналісти. Щобільше, офіційні особи говорили, що Україна сама вирішує, де і як бити. Так, американці казали: ми не схвалюємо те й те. Але “не схвалюємо” — це не означає “не дозволяємо”. “Не схвалюємо” — це “ми не задоволені, але рішення за Україною”, на чому вони завжди наголошують», — зауважує він.

На думку експерта, Україна сама має вирішувати, як вести бойові дії, щоб забезпечити своїй армії найкращі умови для перемоги у війні. Левін наводить як приклад дії України в Чорному морі, де власними силами, засобами та за власної ініціативи було частково розблоковано зерновий коридор, а також постійно відбуваються суттєві удари по військовій інфраструктурі на території окупованого Криму (зокрема західними ракетами: Storm Shadow / SCALP). 

Підсумовуючи, ізраїльський експерт зазначає, що Україні та її керівництву найперше потрібно думати про себе, а не про те, що скажуть союзники: «Міжнародна реакція може бути різною. Загалом міжнародна спільнота на боці України, але навіть якщо припустити, що її реакція виявиться негативною і будуть засудження, то тут найкраще процитувати ізраїльську прем’єрку Голду Меїр: “Краще бути живими й отримувати ноти протесту, ніж бути мертвими й отримувати співчуття”».