Влітку минулого року навколо «Квітів України» — модерністської будівлі в центрі Києва — виріс паркан. Новий власник планував зробити з «Квітів» офісний центр із підземним паркінгом. Мешканці району обурились — під час одного з протестів вони повалили паркан та зупинили демонтаж будівлі. Через це Держбюро розслідувань відкрило справу за двома статтями — про порушення недоторканності житла та протидію законній господарській діяльності. Активісти дізналися про це лише через рік, коли їх почали викликати на допити. Журналістка Заборони Ганна Соколова з’ясувала, що відомо про справу.
Паркан
«Квіти України» — будівля, спроєктована у 1980-х архітектором Миколою Левчуком. Споруда належала однойменному комунальному підприємству, яке займалося науковим дослідженням рослин. Крім дослідницького і навчального центрів, там розташовувалися оранжерея та квітковий магазин. У 2010-х у будівлі працював супермаркет. А з 2019 року «Квіти» стояли порожніми.
Однак у червні минулого року навколо споруди виріс паркан. Інформаційних стендів на ньому не було. Місцеві мешканці почали обговорювати долю будівлі, згадує активістка Леся Донець. «Найперше — всім сусідським чатом почали шукати інформацію про виноград [який обплітає будівлю] і його пересадку, інформацію про будівлю та експертів з модернізму, про будівельні дозволи, контакти автора-архітектора, юристів, депутатів, інших громадських активістів», — перераховує Леся.
Леся Донець. Фото надане Лесею.
З’ясувалось, що у будівлі новий власник — приватне акціонерне товариство, назване так само — «Квіти України».
Будинок Квіти України 6 липня 2021 року. Фото: Wikimedia
Ним керує Олексій Пишний, бізнесмен-будівельник. З модерністської споруди він планував зробити офісний центр із підземним паркінгом.
Олексій Пишний. Фото: Facebook / Олексій Пишний
До сусідів, зацікавлених у збереженні будівлі, долучилися дослідники архітектури, донька архітектора будівлі Миколи Левчука Анастасія, а згодом і він сам. Команда ініціативи зверталась до поліції із заявою про самоправство, та до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю — із вимогою ініціювати перевірку. Однак, за словами Лесі, це не дало жодного результату.
Коли новий власник зрізав із «Квітів України» виноград, історія набула розголосу. 6 липня активісти покликали киян на першу мирну акцію, де зібрали кілька тисяч підписів за надання будівлі охоронного статусу. Цей лист вони передали до Міністерства культури, яке згодом включило «Квіти» до реєстру державних пам’яток. Мінкультури і Департамент охорони культурної спадщини також заборонили проводити будь-які роботи з будівлею, але її власник намагається оскаржити ці рішення.
Мітинг проти реконструкції будівлі, 6 липня 2021. Фото: Wikimedia Мітинг проти реконструкції будівлі, 6 липня 2021. Фото: Wikimedia
Після першого протесту представниця забудовника вийшла з активістами на зв’язок і запропонувала перемовини.
«Трохи абсурдно, адже в той самий час Олексій Пишний в ефірі програми «Питаннячка Києва» заявив, що громади та активістів у цій справі не було, а були лише «куплені» люди, які працювали на когось, хто хотів віджати його бізнес, — обурюється Леся. — Там же він заявив, що жодного демонтажу до проведення повноцінного «конкурсу фасадів» [конкурсу, на якому має виграти проєкт майбутнього вигляду будівлі, який би враховував її архітектурні особливості] не буде».
Пишний все ж запропонував активістам перемовини. Близько тижня вони обговорювали умови, але так і не дійшли згоди.
«11 липня забудовник через посередницю відповів, що буде з нами розмовляти вже по факту демонтажу — “остановки работ не будет”», — згадує Леся.
Протест
У ніч на 12 липня на будівельний майданчик завезли техніку. На ранок місцеві мешканці зібрались під «Квітами» і написали чергову заяву в поліцію. Хтось розпочав у соцмережах відеотрансляцію з майданчика.
«Я вирішила поїхати до “Квітів”, щоб хоча б попрощатись з ними. В обід на очах у поліції та містян техніка почала працювати, — згадує Донець. — Я була шокована. Все, що я могла — шерити відео з місця подій».
Але коли вона приїхала, активісти зупинили демонтаж. Вони зламали паркан та зайшли на майданчик. Попри це, будівельники все-таки зруйнували частину «Квітів».
Дослідник архітектури Семен Широчин теж приїхав до будівлі, коли паркан був уже повалений.
«Бригади побачили, що тут люди, і спинилися. Ніякої шкоди завдано не було. Люди пішли дивитися споруду — в якому вона стані. Потім знайшли вихід на дах і були там», — каже Семен.
Частина активістів лишилась на майданчику на ніч — щоб будівельники не поновили роботи.
Наслідки демонтажу фасаду будівлі, 12 липня 2021. Фото: Wikimedia
«Я розумів, що забудовник буде намагатися ідентифікувати всіх, хто там були, — розмірковує Семен. — Він говорив, що не залишить це так. Що його майно хочуть відібрати, прикриваючись архітектурною цінністю будівлі. Що всі будуть покарані, бо порушили закон. Він інтерпретує це як рейдерське захоплення будівлі».
Серед мітингувальників був депутат Верховної Ради Дмитро Гурін. Він також живе біля «Квітів України».
«Мені подзвонили, сказали, що почалося руйнування. Я приїхав — дійсно, йдуть роботи з демонтажу, — згадує він. — Я почав телефонувати всім по черзі — в уряд, в поліцію. Усім, хто має негайно припинити руйнування культурного надбання». Депутат не брав участі у поваленні паркану, але спостерігав за цим. «Зібрався натовп, в тому числі хлопці в масках. Вони винесли ворота і зупинили роботи. Я був здивований, що там були люди, які пішли на силовий сценарій. Але вони не виглядали як платні провокатори», — запевняє Гурін.
Дмитро Гурін. Фото: Facebook / Дмитро Гурін
Справа
У вересні Державне бюро розслідувань відкрило кримінальну справу через протест із поваленням паркану. Подію кваліфікували як порушення недоторканності житла (частина 1 статті 162 Кримінального кодексу України) та протидію законній господарській діяльності (частина 2 статті 206 КК). Санкції за статтями — від штрафу до шести років ув’язнення.
Справою займається ДБР, оскільки у ній фігурує депутат Дмитро Гурін.
«Досудовим розслідуванням встановлено, що народний депутат України та інші особи вчинили дії, направлені на перешкоджання господарській діяльності «Квіти України» та незаконно проникли до володіння обгородженої території, протиправно припинили діяльність з реконструкції будівлі, пошкодили значну частину майна та вжили заходів щодо унеможливлення використання зазначеного об’єкта нерухомості шляхом внесення його до переліку об’єктів культурної спадщини», — йдеться в одному із процесуальних документів.
У відповідь на запит Заборони ДБР не надало жодних подробиць цієї справи.
Самі активісти дізналися про справу майже через рік — коли почали отримувати повістки про виклик на допит. Першим викликали депутата Гуріна. У червні цього року йому зателефонував слідчий і запросив на бесіду.
«Я не зрозумів формат бесіди і запропонував йому визначитись із моїм процесуальним статусом — чи я підозрюваний, чи я свідок. Після цього слідчий зник», — каже Гурін.
Наслідки демонтажу фасаду будівлі, 12 липня 2021. Фото: Wikimedia
Допити
Наступними на допит викликали активістів, зокрема представників громадської організації «Мапа Реновації», яка вивчає занедбані історичні будівлі.
«Зараз ми всі проходимо як свідки, проте не розуміємо, до чого йде справа, тому не розслабляємось, — каже Леся Донець. — Я теж отримала повістку, але поки перебуваю не в країні».
На допит уже сходив Семен Широчин. Раніше він чув про судові справи навколо «Квітів України», зокрема про позов архітектора Миколи Левчука щодо порушення авторських прав, який той програв у першій інстанції.
Семен, як і решта активістів, не знав про справу, порушену через протест. Але на початку вересня йому зателефонував слідчий і повідомив про виклик на допит. До слідчого він пішов разом з адвокатом.
«Судячи з питань слідчого, я бачу, що слідство ведеться в інтересах забудовника, — вважає Семен. — Цінність будівлі як історичної пам’ятки ігнорується. Дії активістів інтерпретуються як перешкоджання господарській діяльності. Дії забудовника — як законні, оскільки начебто були дозволи, хоча насправді ми знаємо, що не було проєкту і паспорту об’єкта, що паркан був встановлений незаконно і був припис на демонтаж цього паркану. Але слідство все це ігнорує та каже, що були документи на підготовчі роботи».
Семен Широчин. Фото: Wikimedia
«Те, що він є поціновувачем модерністської архітектури і став на бік активістів, інтерпретується так, ніби він найняв нас усіх, щоб рейдерським захопленням “віджати” власність у законного власника, — обурюється активіст. — З’ясовують, хто нас “найняв”».
Сам Гурін відкидає такі звинувачення.
«Я не збирав жодної акції, присвяченої «Квітам України». Сама по собі ідея, що народний депутат може керувати відомими активістами, які роками захищають культурну спадщину, абсурдна, — коментує Гурін. — У мене немає головного в кримінальному процесі — мотиву. Звісно, якщо не вважати кримінальним мотивом інтерес у тому, щоб цінна будівля була відновлена і лишилася частиною міста. Визнати це злочином, ще й під час війни, буде справжнім подарунком активістській спільноті».
Крім цього, власник будівлі подав проти Гуріна позов — «про визнання інформації недостовірною» та зобов’язання її спростувати. Про яку саме інформацію йдеться, депутат не знає. У листопаді справу почне розглядати Подільський райсуд Києва.
Справу про протест Донець вважає тиском на активістів і порушенням їхнього права на мирне зібрання.
«Особливо фантастичними здаються обвинувачення у перешкоджанні господарській діяльності шляхом внесення будівлі до реєстру пам’яток. По-перше, внесення здійснюють відповідні органи — Міністерство культури і Департамент охорони культурної спадщини, базуючись на експертній оцінці будівлі-кандидата. По-друге, «перешкоджання» не існує — бо власник такої будівлі може продовжувати свою діяльність, просто звірившись з оновленими зобов’язаннями щодо неї», — вважає Леся.
Напів зруйновані “Квіти України” Фото: Kovalchuk Victor / UNIAN
Наразі будівництво заморожене, оскільки сама будівля арештована в рамках кримінальної справи про самоуправство, відкритої за заявою активістів у день демонтажу.
Час від часу активісти проводять біля «Квітів» толоки. Прибирають сміття і навіть посадили новий виноград. Вони також заснували громадську організацію «Зберегти Квіти України», яка продовжує спостерігати за долею модерністської будівлі та судовими справами навколо неї.
Заборона намагалася отримати коментарі представника нового власника «Квітів України» Олексія Пишного, однак він не відповів на дзвінки та повідомлення.
