Альтернатива Дня бабака. В Україні є свої, магічні свята для ворожіння на весну

• 2 лютого у багатьох країнах світу, зокрема і в Україні, відзначають День бабака.
• Цього дня люди намагаються передбачити, коли закінчиться зима і якою буде погода навесні.
• У давнину в українців були свої свята для передбачення приходу весни — Стрітення, Обретіння, Явдохи.

Щороку 2 лютого у світі, а особливо у США та Канаді, відзначають День бабака. Це свято, яке своїми коріннями сягає ще періоду античності, особливе своєю традицією — прогнозування приходу весни на основі поведінки бабаків. Вважається, що ці милі зовні гризуни мають метеорологічно-прогнозностичні здібності, хоча насправді їхні прогнози збуваються не так вже й часто. Цікаво, що в давнину в Україні для таких цілей слугували інші свята, які поєднують у собі як народні дохристиянські, так і релігійні християнські елементи.

Заборона розповідає про традиції святкування Дня бабака, а також про альтернативні свята для ворожіння на весну в Україні.

День бабака: традиція святкування у США

День бабака, який традиційно відзначається 2 лютого, є одним із найпопулярніших свят у США та Канаді. Цього дня люди намагаються передбачити, якою буде весна, її тривалість та погода, спостерігаючи за поведінкою бабаків. Вважається, що якщо у цей день сонячно і бабак, прокинувшись, побачить свою тінь і повернеться до нори продовжувати свій сон — то як мінімум, буде ще кілька морозних тижнів. А якщо похмуро, бабак своєї тіні не побачить і не повернеться до нори — весна буде ранньою та теплою.

Традиція визначення погоди на весну за допомогою тварин походить з європейського континенту і за давниною сягає ще періоду Римської імперії. В часи античності роль головного метеоролога серед тварин у Європі відігравав їжак. 

З поширенням християнства ця традиція не зникла, а вдало вплелася в обрядовість свята Стрітення Господнього (також відомого у США як Candlemas — Свічник), яке за григоріанським календарем припадає саме на 2 лютого. Ще з часів Середньовіччя серед християнських богослужителів закріпилася дещо інша традиція на Стрітення — ворожити на весну на свічках. Однак звичайні селяни продовжували для цих цілей користуватися послугами тварин-метеорологів.

На американський континент традицію ворожіння на прихід весни привезли з собою німецькі поселенці, однак змушені були змінити метеорологічну тваринку на бабака, оскільки їжаки у Північній Америці не дуже поширені. Перша згадка про День бабака у США датується 1841 роком, а у статусі офіційного свята він вперше був відзначений 2 лютого 1886 року у містечку Панксатоні, штат Пенсильванія.

Мабуть, найвідомішим бабаком-метеорологом є панксатонський Великий Філ. Саме він вважається першим і найголовнішим хутряним прогнозистом у США. Щороку 2 лютого у Панксатоні збираються тисячі глядачів в очікуванні прогнозів Великого Філа, якого традиційно витягують з нірки рівно о 7:25.

Попри те, що більшість прогнозів Великого Філа не збулися, його популярність з кожним роком лише зростає. У нього є навіть свій власний сайт, а біля його нірки проводять фестивалі, обирають короля і королеву Дня бабака, роздають гостинці тощо.

Зазначимо, що Великий Філ — це не один бабак (їхня тривалість життя в середньому складає від шести до восьми років). Просто таким ім’ям називають усіх панксатонських бабаків-віщунів ще від започаткування свята. Окрім Філа, у США та Канаді є ще кілька відомих хутряних метеорологів: віартонський Віллі, статен-айлендський Чак, шубенакадський Сем, бальзакський Біллі, Бабак Джимі та Генерал Борегард Лі.

Коли буде весна: як в Україні давали прогнози в давнину

Ще з давніх-давен в Україні прихід весни нашим предкам допомагали визначати одразу декілька свят, які так чи інакше переплітаються як з дохристиянськими, так і з християнськими традиціями.

Стрітення Господнє

15 лютого православні та греко-католики відзначають свято Стрітення Господнього, яке настає на 40 день після Різдва (у католиків воно настає 2 лютого). Це перша подія в році, з якої українці починали очікувати прихід весни. Стрітення вважається одним із 12 найголовніших свят церковного календаря. Цей день символізує зустріч новонародженого Ісуса Христа із праведником Симеоном у Єрусалимському храмі, куди майбутнього Спасителя принесли Діва Марія разом із Йосифом. 

У старослов’янській мові назва свята перекладалася як ‘радість’ або ‘зустріч’. Серед інших варіантів назв, які побутували в Україні, зустрічались Громниці, Зимобор, Стрічення тощо.

Згідно з народними повір’ями, цього дня зима зустрічається з весною. Наші предки вважали, що дві пори року вступають між собою у боротьбу: хто виграє, той і залишиться на тривалий час. За однією з прикмет, якщо на Стрітення вигляне сонце, то настане рання весна. Якщо протягом усього дня відлига, то весна буде холодною і сирою. Якщо заметіль — це вісник пізньої весни. Також в Україні була та й досі збереглася ще одна традиція на Стрітення: святити воду та свічки, які мають оберігати оселю під час потужних злив та грому (звідси й назва — Громниці).

Обретіння

9 березня українці відзначають Обретіння або день пам’яті Івана Хрестителя (святий великомученик, якого стратили за його вірування в Христа шляхом відсічення голови). Як і більшість давніх українських свят, Обретіння має два трактування: народне дохристиянське та релігійне християнське.

Згідно з народними повір’ями, цього дня птахи цілими ключами повертаються з теплих країв і несуть на своїх крила потепління. Наші предки вважали, що коли птахи повертають свої голови до України, своїми ключами вони відчиняють двері для приходу весни. Птахів навіть закликали повернутися додому, співали їм веснянки, випікали печиво у формі жайворонків, лелек тощо. 

Свято Явдохи

14 березня відзначається свято преподобної мучениці Євдокії або, як кажуть у народі, Явдохи, яке також дуже багате на весняні прикмети. За старим стилем цей день припадав на 1 березня, тобто був першим днем весни. А у деяких регіонах України у давнину, приблизно до XV століття, навіть відзначали Новий рік (так-так, не на Василя, а саме на Явдохи, але далеко не всюди).

У день Явдохи за народними спостереженнями українців бабаки прокидалися від зимової сплячки. Вони виходили з нори, свистіли три рази, а потім знову лягали, перевертались на інший бік і засинали аж до Благовіщення (25 березня). На Явдохи діти співали веснянки, носили із собою печиво у формі жайворонків. А серед землеробів ходило повір’я, що якщо у цей день висіяти розсаду капусти, то вона не боятиметься морозів.

Марічка, Мишко та Тимко: день бабака в Україні

День бабака в Україні набув популярності зовсім нещодавно. Вагомий внесок у його популяризацію зробив культовий однойменний фільм 1996 року з Біллом Мюрреєм у головній ролі. Відтоді українці мають своїх хутряних провісників погоди: харківського Тимка III і львівських Марусю та Мишка.

Степовий бабак Тимко III мешкає на Харківщині у селі Гайдари, на біологічній станції Харківського національного університету імені Каразіна, пише Інтерфакс-Україна. Там День бабака відзначають з 2004 року. Батько Тимка III й водночас його попередник — Тимко II — передбачав погоду сім разів. 

У Львівському натуралістичному центрі проживає пара бабаків — Мишко та Марічка. У 2022 році вони вже прокидалися на початку січня: як пише Суспільне, це вперше за 13 років тварини прокинулися на місяць раніше. Фахівці кажуть, що бабаки активізувались через теплу погоду, але це ніяк не має вплинути на їхнє здоров’я.

Такий короткочасний сон львівських бабаків може означати, що зима у 2022 році буде короткою. Втім, за минулі роки в Україні бабаків питали не лише про прихід весни, а й про безвіз, курс долара, будівництво підприємств тощо. Зокрема, у 2017 році Тимко II передбачив, що ЄС надасть Україні безвізовий режим. 

Раніше Заборона опублікувала інтерв’ю з головою Українського Інституту національної пам’яті Антоном Дробовичем, який, зокрема розповів про ідею зробити умовний аудит свят в Україні.