Антисептики можуть пошкодити надважливі клітини мозку: наскільки серйозна небезпека 

• Американські вчені дослідили в лабораторії майже 2 000 хімічних сполук, які містяться в побутових засобах. 
• Виявилось, що два класи цих речовин здатні впливати на олігодендроцити – клітини головного і спинного мозку людини.
• Інтоксикація хімікатами може викликати серйозні симптоми аж до порушення когнітивних функцій.

Під час пандемії COVID-19 рівень шкідливих сполук у крові людей зріс удвічі – ймовірно, через широке використання антисептиків. Але і раніше люди певних професій більше потерпали від впливу хімікатів. Це прибиральники, медики, працівники виправних установ тощо, адже вони використовують промислові дезінфектанти частіше.

Заборона розповідає про речовини у складі мийних засобів, які потенційно можуть шкодити здоров’ю.

Побутова хімія: які сполуки призводять до захворювань

Людство вже десятки років використовує у промисловості хімікати, що позначаються абревіатурою PFAS (перфторалкільні й поліфторалкільні сполуки). Це група хімічних речовин, яка включає понад тисячу видів. Їх називають вічними, адже компоненти таких сполук з часом руйнуються дуже повільно.

PFAS широко використовують у різноманітній продукції через мийні властивості: сполуки легко видаляють бруд і розчиняють жир. Через це вони надовго залишаються у навколишньому середовищі. Залишки хімікатів знаходять у крові людей і тварин, вони проникають в атмосферу, харчові продукти та навіть питну воду, повідомляє Агенція з охорони довкілля США.

Фахівці Каліфорнійського університету США припустили, що внаслідок контактування з PFAS може підвищитись ризик розвитку різних видів раку, зокрема, раку грудей, яєчників, шкіри й матки. В ході дослідження виявилось, що всі жінки, хворі на ці види раку, мали високий рівень накопичення цих речовин в організмі.

Перфторалкільні й поліфторалкільні сполуки, ймовірно, впливають на ендокринну систему та гормональну функцію жінок. Це провокує розвиток пухлин в органах, тісно пов’язаних з гормонами, кажуть вчені. Крім того, схоже, що названі хімікати по-різному діють на організм людей залежно від їхньої раси. Алгоритм цього згубного впливу науковці поки не виявили.

Вплив мийних засобів на організм: висновки вчених з університету Огайо

Група молекулярних біологів Західного резервного університету Кейса в Огайо, США, дослідили 1823 сполук невідомої токсичності. Так вдалось виявити два класи хімічних речовин, які або вбивали, або зупиняли дозрівання важливих клітин у лабораторних умовах, пише науковий журнал ScienceAlert.

Йдеться про олігодендроцити – тип неврологічних опорних клітин. Вони обертаються навколо нейронів, утворюючи ізоляційне покриття, яке забезпечує швидкість передачі сигналів мозку. Найбільш загрозливими для здоров’я виявились четвертинні амонієві сполуки та фосфорорганічні речовини.

Хімікати першого класу є в складі засобів гігієни: антисептиків, серветок, зубної пасти та рідини для полоскання рота. Людина може випадково проковтнути їх або вдихнути в погано вентильованих приміщеннях. Органофосфати зазвичай є компонентом текстилю, клеїв, меблів, електронних приладів тощо. Ці речовини можуть перетворюватися на газ у повітрі кімнат, де живуть люди. Органофосфати жиророзчинні, тож вони здатні поглинатися через шкіру та потенційно проникають у мозок.

Під час експериментів дозу четвертинної сполуки перорально вводили мишенятам. Через кілька днів тварини мали помітні рівні цих речовин у тканинах мозку. Отже, сполуки долають гематоенцефалічний бар’єр, що розділяє кровообіг і центральну нервову систему. Миші мали зменшену кількість олігодендроцитів у мозку після 10 щоденних доз цетилпіридинію хлориду (четвертинної сполуки), введеного в перші дні після народження. 

Схожі ефекти спостерігали в органоїдах мозку – скупченні людських стовбурових клітин, вирощених штучно. Проте експерти не дуже стривожені результатами дослідження.

«Питання не в тому, чи є щось токсичним, чи ні, а в тому, чи має воно токсичний вплив за умов, у яких ми знаходимось. Автори експерименту піддали клітини дії великої кількості сполук, що не є тим самим дозуванням або тривалістю впливу, з якими люди стикаються зазвичай», – каже австралійський хімік-еколог Олівер Джонс.

Попри це, брак знань про шкоду хімікатів для здоров’я спонукало дослідників позначити деякі групи речовин як класи, що викликають занепокоєння. Прибиральники, працівники лікарень, виправних установ тощо більш схильні до впливу четвертинних сполук. Доведено також, що за часів пандемії коронавірусу рівень цих речовин у крові людей зріс удвічі через поширення дезінфекційних засобів.

Інтоксикація може виникнути внаслідок впливу великої дози хімікатів. Це пошкодить мозкові клітини та загальмує або зупинить передачу сигналів між нейронами. Людина може відчути втрату чутливості, порушення координації рухів і навіть деградацію когнітивних функцій.

Раніше Заборона розповідала про забруднення навколишнього середовища мікропластиком. Довгий час вважалося, що він міститься лише в морепродуктах з океану. Проте вчені побачили частинки у 88% проб їжі.