Путінський шок. Криза від ембарго Росії буде невеликою — експерт 

• США, Канада та Велика Британія оголосили про заборону імпорту російської нафти.
• Проросійські пропаганда просуває наратив про енергетичну катастрофу, утім, на думку експертів, криза буде не такою страшною, як її малюють.
• Значно гіршою ситуація може бути на продовольчому ринку, особливо для країн з низьким рівнем доходу. 

Безумовно, будь-яка війна потребує величезних ресурсів. А коли у війні беруть участь країни, які мають більш-менш провідні позиції у певних секторах економіки, це завдає серйозного удару не лише по них самих, а й переходить на рівень кризи світового масштабу. Плани Путіна геть провалилися — Україна вже понад два тижні тримається під натиском, а Захід таки наважився запровадити проти Росії безпрецедентні санкції, зокрема проти головної артерії економіки окупантів — енергетичного сектору. Ембарго на російську нафту та газ матиме певні наслідки для світу, утім наскільки серйозні?

Заборона розповідає про те, як, на думку всесвітньо відомого економіста Пола Кругмана, відмова від російських енергоносіїв може вплинути на світову економіку, а також про кризу у секторі продовольства.

Санкції проти Росії: вплив на енергетику

Очевидно, що ресурси, які споживає російська машина війни для ведення бойових дій в Україні, а також західні санкції проти головних секторів економіки Росії, суттєво вдарять по світових цінах на сировину. Зокрема це стосується цін на нафту та природний газ, оскільки РФ є великим експортером цих товарів.

Утім, на думку видатного американського економіста, публіциста, лауреата премії пам’яті Альфреда Нобеля з економіки Пола Кругмана, цей удар буде не таким великим, як його малюють російські пропагандисти. «Це буде погано, але не катастрофічно. Путінський шок навряд чи буде настільки ж серйозним, як нафтовий шок, який вразив світову економіку в 1970-х роках», — заявив Кругман.

Річ у тім, що вплив Росії на світовий енергетичний ринок занадто переоцінений. За даними Світового банку, частка РФ на ринку нафти становить лише близько 11% світового видобутку. Це значно менший масштаб не лише у порівнянні із арабськими країнами, які добували третину світової нафти ще у 1970-х роках. Це мало навіть відносно самого СРСР (а там рівень видобутку нафти був удвічі меншим, ніж у країн Перської затоки).

Наразі імпорт нафти з Росії забороняють лише США, Канада та Велика Британія, а Європа поки лише роздумує, як би так вводити санкції проти агресора, не зачіпаючи енергетичного сектору. Тим не менш, під впливом громадськості від російської нафти відмовляються не лише країни, а й приватні компанії, як-от Shell, British Petroleum, ExxonMobil тощо.

З усім тим, якщо врахувати інфляцію, від усіх цих дій Заходу ціна на нафту й справді піднялася майже до рівня, якого вона досягла під час іранської революції 1979 року.

Але тут є одне велике АЛЕ: світова економіка зараз набагато менше залежить від нафти ніж раніше. Як пише Кругман, кількість барелів нафти, спожитої на реальний долар валового внутрішнього продукту сьогодні вдвічі менша, ніж у 1970-х роках.

Щодо впливу Росії на газовому ринку — тут теж не все так однозначно. Й справді Європа відносно залежна від російського газу (наприклад, Фінляндія на 100%, Німеччина на 40-50%). Хоча не все так погано, адже промислове споживання газу — це явище сезонне. Це означає, що потепління вже наступає, а отже потреби у газі зменшуються. На думку Кругмана, у Європи буде час до кінця цього року, щоб вжити достатніх заходів для нарощування альтернативних поставок.

Криза продовольчого ринку: на кого вплине

На думку Кругмана, продовольча криза може мати значно більші наслідки для світу, ніж енергетична. Ще до того, як божевільний диктатор приступив до виконання свого військового плану, на Росію та Україну разом припадало понад 25% світового експорту пшениці. Зараз ми маємо наступну розкладку: Росія — під санкціями, а Україна — зона бойових дій. За два тижні війни ціна на пшеницю вже встигла стрибнути з $8 за бушель до майже $13. Зростання вартості пшениці неодмінно призводить до подорожчання інших продуктів харчування.

«Для багатих регіонів, як-от Північна Америка та Європа, це зростання цін доволі болісне, але здебільшого терпиме. Тут все дуже просто: споживачі з розвинутих країн витрачають на продукти харчування відносно невеликий відсоток свого доходу. Натомість для бідних країн, де їжа становить величезну частину сімейного бюджету, наслідки будуть набагато сильнішими», — пише нобелівський лауреат з економіки 2006 року.

Загалом підвищення цін на нафту та продукти харчування призведе до підвищення рівня інфляції, неприємного, але контрольованого.

Раніше Заборона розповідала про те, як китайська машина пропаганди промиває мізки мешканцям Піднебесної фейками про російське вторгнення в Україну.