Через воєнний стан в Україні не відбудуться парламентські вибори. А коли вони будуть? І як виглядатимуть на деокупованих територіях?

Парламентські вибори в Україні мали б відбутися 29 жовтня 2023 року. Однак, згідно з положеннями українського законодавства, проводити парламентські чи президентські вибори під час воєнного стану заборонено. Заборона поспілкувалась з представниками партії «Слуга народу» та політичними експертами про те, за яких умов в Україні відбудуться вибори до Верховної Ради та яку роль в цьому відіграють деокуповані території (та чи взагалі будуть там проводитися вибори у перші роки після звільнення).

Коли в Україні відбудуться парламентські вибори?

У липні 2019 року відбулися позачергові парламентські вибори за рішенням тоді ще новообраного президента України Володимира Зеленського. Наступні вибори до Верховної Ради мають відбутися в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень чинного скликання парламенту. Втім, через повномасштабне вторгнення РФ в Україну та окупацію частини українських територій постало питання, чи відбудуться вибори до парламенту цього року.

Співрозмовники Заборони стверджують, що серед чиновників обговорюються різні сценарії проведення парламентських виборів в Україні — зокрема і в умовах воєнного стану або на окремих територіях після його скасування. З огляду на те, що Закон України «Про правовий режим воєнного стану» забороняє проведення будь-яких виборів у цей період, парламент гіпотетично може проголосувати та внести правки для зміни норми закону.

Однак на запит Заборони у пресслужбі партії «Слуга народу» відповіли, що доки в країні триває війна, дія воєнного стану не скасовуватиметься, тож парламентські вибори не відбудуться, адже «всі ресурси потрібно направляти на перемогу України». 

З якими труднощами під час виборів зіткнеться Україна після деокупації територій і закінчення війни?

Навіть за умови припинення бойових дій та скасування воєнного стану в Україні існуватиме глобальна проблема частково або повністю зруйнованих населених пунктів. Також мільйони українців стали вимушеними переселенцями, переїхали в інші регіони або виїхали за кордон.

Враховуючи зазначені проблеми, яким чином вдасться провести вибори у повоєнній країні? Депутатка від партії «Слуга народу» та керівниця підкомітету ВР з питань виборів Аліна Загоруйко каже Забороні, що робоча група депутатів вже працює над редакцію проєкту закону про визначення територій, де вибори не проводитимуться певний час.

Хто визначатиме ці території, за якими критеріями та у який термін — все це ще обговорюється парламентарями. Однак деякі напрацювання вже є, запевняє Загоруйко, зокрема буде врахований безпековий чинник на деокупованих територіях. Адже будь-які вибори проводяться лише за умови гарантування безпеки виборців.

«Ми говоримо про те, що потрібно встановити в законі чіткі критерії, відповідно до яких вибори не проводяться. І в нашому драфті [законопроєкту] якраз є ці критерії, які ще обговорюються. Це і безпековий компонент, і стан інфраструктури. Буде враховуватись критерій, скільки площі заміновано та яка ситуація з розмінуванням території. Ми говоримо про це для того, щоб люди могли реалізувати своє виборче право в безпечному середовищі, — наголошує Загоруйко. — Також мова йде про критерії, які стосуються виборчої інфраструктури та того, чи відновилося функціювання правоохоронної та судової систем, чи є незалежні засоби масової інформації, чи працює банківська система. Всі ці фактори впливають на виборчий процес».

Наразі серед парламентарів йдуть обговорення, який державний орган зможе визначати неможливість проведення виборів на конкретних територіях.

«Це може бути РНБО [Рада національної безпеки та оборони] — колегіальний орган, до складу якого входять профільні міністри, СБУ та Генеральний прокурор України. Кому як не цим людям мати найбільше інформації про безпекову ситуацію? Але РНБО — об’єктивно дорадчий орган при президентові. Його рішення можуть зазнавати певного політичного впливу, — пояснює у розмові з Забороною Аліна Загоруйко. — Якщо взяти до уваги Центральну виборчу комісію, то цей орган не має механізмів визначення безпекових факторів в країні. Є ідея, що таким органом може стати Верховна Рада України».

Загоруйко наголошує, що термін, протягом якого не проводитимуться вибори на окремих територіях, остаточно не визначений. За її словами, можливо, інший законопроєкт буде визначати цей часовий проміжок, адже ситуація на деокупованих та нині окупованих територіях сильно відрізняється. 

«На сьогодні ми маємо Крим і території Донецької та Луганської областей. Про ці території дуже важко говорити [в контексті виборів]. Але у нас є чітке розуміння, що на цих територіях в найближчі роки вибори проводити не можна».

Чинник, який може ускладнити проведення виборів — облік громадян та реєстр виборців. Через масове переміщення українців в межах країни та за кордон буде дуже проблематично поновити й актуалізувати дані в реєстрі виборців, зазначають парламентарі. Адже суттєвий відсоток громадян не стає на облік на новому місці проживання, і тому не отримує статус внутрішньо переміщеної особи. Це стосується й українців, які виїхали в інші країни та не зареєструвалися на обліку в українських посольствах та консульствах.

«На базі Центральної виборчої комісії (ЦВК) вже створено три робочі групи. Одна з них займається питаннями відновлення функціонування Державного реєстру виборців, — розповідає Забороні депутатка Аліна Загоруйко. — Приблизно до серпня цього року мають бути певні напрацювання і бачення, як розв’язувати проблему».

Чи змінилися політичні вподобання українців від початку війни? 

На думку Максима Джигуна, якби вибори до Верховної Ради все ж відбулися восени 2023 року, підтримка провладної партії була б надзвичайно високою серед українських виборців. Це підтверджують і останні соціологічні дослідження Центру Разумкова, згідно з якими понад 85% респондентів висловили свою підтримку та довіру президенту України Володимиру Зеленському.

«Якщо подивитися на електоральну карту настроїв та вподобань, то в Україні зберігається тотальна довіра і підтримка провладної партії і президента, — розповідає у розмові з Забороною Максим Джигун. — Підтримка виборців просіла практично у всіх партій, які були в парламенті. І для влади насправді було б вигідно провести вибори зараз, тому що відсоток підтримки зараз на вищому рівні, ніж був перед виборами у 2019 році». 

Також серед українського населення виросла підтримка волонтерських рухів та військових. Однак, з огляду на досвід парламентських виборів 2014 року, деякі політичні партії захочуть використати військових заради рейтингу, вважає Джигун.

«Це було, наприклад, у 2014 році. Тоді на провійськовій риториці до партій приєдналося багато депутатів, і партії брали до списків військових виключно через те, що вони військові з іменем».