Україна, Трамп, Росія: чи зможе новий президент Фінляндії задати курс року мегавиборів

У 2024 році в багатьох країнах-партнерах України відбудуться парламентські або президентські вибори, від яких залежатиме не просто розвиток цих держав, а й майбутнє союзів та об’єднань. Заборона розпочинає серію матеріалів, у яких щомісяця аналізуватиме, зокрема, як зміна політичного ландшафту вплине на російсько-українську війну.

Перша країна — Фінляндія. 28 січня стане відомо, хто прийде на зміну Саулі Нійністе, який очолював країну протягом 12 років.

Разом з аналітиком Інституту закордонних справ Фінляндії редакторка Заборони Ірина Олійник розібралася з політичними вподобаннями фінів: хто з кандидатів наразі має найбільшу підтримку та чи залишиться країна стратегічним партнером України.

Кандидати на посаду президента Фінляндії: хто має шанси на перемогу

Згідно з грудневими соціологічними опитуваннями Europe Elects, найпопулярнішим кандидатом є член правоцентристської партії «Національна коаліція», колишній премʼєр-міністр Фінляндії Александр Стубб. Його підтримка серед виборців сягає 27,6%. Головного опонента Стубба — очільника партії «Зелений союз» Пекку Гаавісто — підтримують 25,2% опитаних виборців. 

Третю сходинку в рейтингу посідає спікер парламенту Фінляндії Юссі Галла-аго з підтримкою 14,9%. Серед інших кандидатів у президенти, які подолали пʼятивідсотковий барʼєр, — чинний президент Банку Фінляндії та колишній міністр з економічних справ Оллі Рен з результатом 10,3% та голова партії «Лівий союз» Лі Андерссон — з 8% голосів. 

Фіни вже мають можливість проголосувати за свого кандидата достроково: система значно спрощує підрахунок голосів, тож у країні він уже триває. Якщо жоден з кандидатів не здобуде впевнену перемогу та підтримку понад 50% виборців, 11 лютого відбудеться другий тур. У розмові з Забороною аналітик Інституту закордонних справ Фінляндії Юссі Лассіла зауважує, що фінам доведеться обирати серед двох дуже досвідчених політиків, які мають значний досвід у міжнародних відносинах та працювали в європейських і міжнародних інституціях.

«З огляду на тривідсотковий розрив між лідерами президентських перегонів, Александром Стуббом та Пеккою Гаавісто, найімовірніше, ці двоє змагатимуться в другому турі виборів, — каже експерт. — Стубб протягом своєї політичної кар’єри обіймав високі посади у Фінляндії та в ЄС: у 2008 році він очолював МЗС і був головою ОБСЄ, у 2014-му — мав крісло премʼєр-міністра Фінляндії. Водночас Пекка Гаавісто був серед першопрохідців фінської партії “Зелений союз” та вважався одним з найрадикальніших політиків Фінляндії. Гаавісто працював посланцем ООН та опікувався мирними переговорами під час югославських війн у 1990-х роках і військових конфліктів у Сомалі. Також він обіймав посаду міністра закордонних справ під час процесу вступу Фінляндії до НАТО».

Пріоритет Фінляндії — підтримка України 

Наприкінці грудня 2023 року Гельсінкі ухвалили рішення про надання 21-го пакету військової допомоги на суму €106 мільйонів. З оперативних міркувань фінська сторона поки не розголошує вмісту пакету та термінів його відправлення в Україну. Однак відомо, що парламент Фінляндії має розглянути чергове передання танків Leopard 2: у 2023 році ЗСУ отримали шість броньованих танків для військових потреб та розмінування.

За даними Military Balance 2021, на озброєнні країни перебуває 200 одиниць важкої бронетехніки, тож Фінляндія цілком може віддати частину законсервованих бронемашин без шкоди для власної обороноздатності. 

Загальна вартість пакетів оборонного обладнання, які Фінляндія вже передала Києву від початку російського вторгнення, становить €1,6 мільярда.

Юссі Лассіла стверджує, що Фінляндія за будь-яких результатів виборів залишиться стратегічним партнером України, тобто продовжить надавати військову та гуманітарну допомогу.«Річ у тім, що в жодного з кандидатів немає суперечностей щодо курсу й зовнішньополітичних пріоритетів Фінляндії. Гельсінкі, як і балтійські держави, й надалі продовжуватимуть непохитно надавати військову допомогу Києву, скільки це буде потрібно. Тож пріоритети зовнішньої політики не зміняться після президентських виборів. Фіни відчувають загрозу з боку Росії, яка веде гібридну війну та постійно провокує країни НАТО», — каже аналітик Інституту закордонних справ Фінляндії.

НАТО та США

Фаворит президентських перегонів Александр Стубб чітко дав зрозуміти: якщо його оберуть президентом, він схилятиметься до політики Заходу, бо «дуже важливо, щоб ми в Європі подбали про власну оборону». Протягом усієї своєї політичної кар’єри він палко підтримував членство в НАТО, і, на його думку, Альянс має стати більш європейським. Нещодавно Стубб наголосив, що його країна залишатиметься важливим партнером для США, незалежно від того, чи буде переобраний Дональд Трамп.

«Трамп заявляв, що в разі його перемоги на президентських виборах США припинять надавати оборонну підтримку Європі та можуть вийти з НАТО, — нагадує Лассіла. — Це є тривожним дзвінком для ЄС і Фінляндії зокрема. Тому європейським країнам варто взяти на себе більше відповідальності, інвестувати в оборонний потенціал та подбати про власну безпеку».

Стубб також виключає питання налагодження відносин з Росією та Путіним, поки Москва не припинить війну проти України. 

«У Фінляндії немає жодного з кандидатів у президенти, які б ставили під сумнів важливість оборони та пріоритетів НАТО чи необхідності надавати допомогу Україні. Усі поділяють точку зору, що нема ніякого шляху для будь-яких відносин чи переговорів з РФ, доки Путін залишається при владі й триває війна проти України», — констатує Юссі Лассіла.Фінський аналітик наголошує, що країна і надалі буде розвивати військовий потенціал у відповідь на загрозливу риторику Москви та гібридну агресію проти країн-членів НАТО. Наприкінці 2023 року країна підписала зі США двосторонню угоду Defence Cooperation Agreement (DCA). Це дозволить американським силам перебувати й тренуватися на фінській території, а також розміщувати тут американську оборонну техніку.

Загроза з боку РФ для Фінляндії

На думку Юссі Лассіли, перед виборами Росія намагається дестабілізувати ситуацію у Фінляндії через нелегальних мігрантів з Близького Сходу на спільному кордоні. І це загрожує національній безпеці, тож уряд у листопаді 2023 року закрив перші чотири пункти пропуску з РФ, а через місяць — і решту на східному кордоні. Для контролю та моніторингу відкритими залишаються тільки два прикордонні переходи з РФ. 

У прикордонній службі відзвітували, що для укріплення кордону в лютому — березні заплановано встановити більше тимчасових укріплень з колючого дроту. Рішення навряд чи найближчим часом зазнає змін, вважає аналітик Інституту закордонних справ Фінляндії. За його словами, кордон залишатиметься закритим принаймні до весни 2024 року. 

«Російська влада активно сприяє прибуттю мігрантів із третіх країн, таких як Сирія та Ірак. Це єдиний спосіб, як Росія може відповісти на членство Фінляндії в НАТО. І це очевидний політичний тиск та частина гібридної війни проти країн-членів Альянсу. РФ таким чином намагається проводити розвідку щодо укріплення кордонів і підготовки нашої прикордонної служби», — пояснює Юссі Лассіла.