Кабмін схвалив перший «військовий» бюджет України. Чого очікувати на економічному фронті? Розбір Заборони

13 вересня 2022 року Кабінет міністрів України схвалив проєкт бюджету на 2023 рік — тепер його мають прийняти у Верховній Раді. Це перший держбюджет України, який влада збирається ухвалити в умовах воєнного стану. Редактор відділу журналістських розслідувань Олександр Гуменюк дослідив наявний проєкт бюджету та разом з експертами розібрався, чим новий фінансовий план України відрізняється від попередніх років та як він вплине на життя звичайних громадян.

Куди витрачатимуть кошти?

Бюджет України на 2023 рік передбачає 2,5 трильйона гривень видатків, майже половину (45%) з яких держава планує витратити на безпеку та оборону країни в умовах повномасштабної війни. Згідно з проєктом, Міноборони отримає з цієї суми найбільше — 850 мільярдів гривень. 500 мільярдів підуть на виплату зарплат військовим, їхнє медичне забезпечення та допомогу сім’ям військових. Ще 350 мільярдів планують витратити на закупівлю та ремонт озброєння і військової техніки.

Ось що про новий фінансовий план України говорить Забороні голова Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський: «[Бюджет] спирається на помірно консервативний сценарій продовження бойових дій протягом всього 2023 року. Відповідно, доходи, видатки і бюджетний дефіцит сформовані на основі досвіду останніх місяців, на наявній податковій базі та з великими витратами на армію і правоохоронні органи».

Ще одна важлива складова проєкту бюджету 2023 року — соціальне забезпечення незахищених верств населення (людей з інвалідністю, сиріт, пенсіонерів тощо). На це держава планує витратити 406 мільярдів гривень. Однак у 2023-му розподіляти ці кошти планують не так, як в попередні роки. 

«Мінсоцполітики в цьому році планує посилити адресність виплат, прив’язуючи їх до фінансового стану отримувача допомоги. Планується надавати допомогу отримувачам не відповідно до їхнього соціального статусу, а надавати допомогу тим категоріям громадян, для яких соціальні виплати від держави є основним доходом», — пояснює Забороні аналітикиня з питань публічних фінансів Київської школи економіки Юлія Маркуц.

У пояснювальній записці до проєкту бюджету 2023 року вказано, що виплату пенсій 10,7 млн українських пенсіонерів буде забезпечено вчасно і в повному обсязі.

Прожитковий мінімум та мінімальна зарплата залишатимуться незмінними. Однак збільшення цих статей має відбутися цього року — згідно з бюджетом 2022 року. Так, прожитковий мінімум з 1 грудня зросте на 196 гривень та складе 2589 гривень, а мінімальна зарплата зросте на 200 гривень і з 1 жовтня становитиме 6700 гривень. 

Зростання витрат на безпеку та оборону призвело до того, що ці гроші потрібно було забрати з інших статей витрат. Народний депутат України Ярослав Железняк у своєму фейсбуці назвав пʼять міністерств, чиї бюджети урізали найбільше:

• Міненерго: -97% (-188,39 мільярда гривень). -111 мільярдів коштом виключення компенсації ПСО [покладання спеціальних обов’язків — механізм, за допомогою якого держава компенсує Міненерго різницю між ціною, яку за енергоресурси платять споживачі, та їхньою реальною ціною, що є вищою] та ще -76 мільярдів врегулювання заборгованості перед суб’єктами ринку. Їх держава вже виділила в цьому році, ухваливши законопроєкт №7429.
• Мінекономіки: -86% (-20,86 мільярда гривень). Мінус 7 мільярдів гривень Держпродспоживслужби і закінчення програми «ЄПідтримка» — мінус 8,8 мільярда гривень.
• Мінцифри: -86% (-3,67 мільярда гривень).
• Мінрозвитку громад та територій: -74% (-22,297 мільярда гривень).
• Мінінфраструктури: -65% (-17,311 мільярда гривень).

Плюси та мінуси нового бюджету

Найголовніша перевага бюджету 2023 року — це серйозний акцент на воєнній галузі. Рішення віддати половину всього бюджету на самі лише військові потреби відповідає реаліям часу. Крім того, в бюджет закладені кошти на відновлення країни та ліквідацію наслідків російської агресії (19,4 мільярда гривень). 

Негативною стороною нового бюджету можна назвати передбачений проєктом дефіцит — негативну різницю між дохідною частиною бюджету та видатками, коли держава планує витратити більше коштів, ніж може заробити.

«Рівень дефіциту значний — близько 20% ВВП. Це 1,3 трильйона гривень. Є сподівання отримати наступного року значну донорську підтримку від міжнародних партнерів, але якщо вони не справдяться, нам треба буде залучати інші джерела для покриття дефіциту: кредитні кошти, покриття Нацбанком дефіциту коштом емісії [друку готівки] тощо», — говорить Юлія Маркуц.

Такий значний дефіцит, вочевидь, утворився внаслідок війни — бойові дії потребують значного вливання коштів на утримання армії, а отже, витратна частина бюджету значно зросла. Водночас війна призвела до зупинки багатьох бізнесів та підприємств, що потягнуло за собою суттєве падіння економіки та доходів держави. Дохідна частина бюджету-2023 складає 1,3 трильйона гривень при тому, що сума витрат на наступний рік, згідно з проєктом, складає 2,5 трильйона гривень. Звідси й береться дефіцит.

Основу дохідної частини бюджету складають надходження від митних платежів (38%) та платежів від Податкової служби України (53%). Структура податкових надходжень залишатиметься майже незмінною: 57% основного доходу складатимуть непрямі податки у вигляді акцизних зборів та ПДВ.

Ще однією суттєвою проблемою залишається державний борг України. У зв’язку з початком повномасштабного вторгнення Росії та збільшенням дефіциту бюджету на кінець 2023 року нас очікує розмір боргових зобов’язань, що дорівнюватиме 100% всього валового внутрішнього продукту. 

«Такий борг на нетривалий період створить значну залежність від офіційних зовнішніх позик, — зауважує Юлія Маркуц. — Це більше, ніж передбачено Маастрихтськими критеріями [умови, за яких країна може претендувати на вступ до єврозони], за якими вважається, що державний борг у 60% від ВВП має бути максимально допустимим. Відповідно, це вище безпечного рівня в 64% для країн, що розвиваються».

Фонд ліквідації наслідків війни

Проєкт нового бюджету передбачає створення спеціального фонду для ліквідації наслідків війни. Загальна сума, запланована на його функціонування, складає 19,4 мільярда гривень. Ці гроші як частину свого чистого прибутку до фонду має перерахувати Нацбанк України, пояснює Маркуц. Якщо це станеться, то вже наступного року кошти надходитимуть цільово до соціального фонду держбюджету на фінансування фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Кошти фонду планують використати на відбудову зруйнованого житла, відновлення інфраструктури, будівництво споруд цивільного захисту, закупівлю автобусів та спецтехніки для шкіл, закладів охорони здоров’я і комунальних підприємств. Також фонд передбачає витратити майже 1,5 мільярда гривень на грантову підтримку на створення та розбудову бізнесу.

Крім чистого прибутку НБУ, для функціонування фонду планують залучити кошти від реалізації примусово вилученого майна, що належить РФ чи її резидентам. Однак наразі немає чіткого розуміння, якою може бути ця сума. Тож, відповідно, у проєкт бюджету її не закладали.