Ультраправі, РФ та безпека ЄС: чому вибори до Європарламенту такі важливі для України
За тиждень до дня голосування різні опитування прогнозують значне збільшення голосів за правопопулістські та ультраправі партії групи ID (Ідентичність і демократія). Разом з ECR (Європейські консерватори та реформісти), до якої також входить Fratelli d’Italia («Брати Італії»), вони можуть отримати щонайменше п’яту частину місць у майбутньому Європарламенті — 144 з 720.
Це може послабити партії, які підтримують Україну, і натомість посилить позиції євроскептиків та прихильників РФ, яка теж готується до виборів — тільки у свій спосіб.
Про які загрози йдеться, як їм протистояти, наскільки зміниться склад Європарламенту, хто може очолити ключові європейські структури й чого від цих змін чекати Україні — про це і не тільки Sestry розпитали дипломатів, політологів та експертів.
Чому вибори в Європарламент такі важливі
На відміну від національних парламентів, Європейський парламент не має законодавчої ініціативи, але має вирішальне слово в ухваленні законів, що стосуються ЄС загалом, контролює Єврокомісію (виконавчий орган ЄС) і затверджує союзний бюджет. Що стосується зовнішньої політики, то вплив Європарламенту як інституції тут мінімальний: його резолюції мають винятково рекомендаційний характер. Утім, як правило, вони відображають панівні тенденції у Брюсселі.
До ЄП обирають 720 депутатів, які представляють усі країни ЄС. Чисельність такого представництва залежить від кількості населення. Наприклад, від Німеччини у Брюсселі засідатимуть 96 євродепутатів, а від Люксембургу — шість. Особливістю коаліцій в Європарламенті є те, що вони об’єднуються у політичні групи не за національним, а за партійним принципом. У скликанні 2019–2024 років таких груп було сім. Найпотужнішою і найчисельнішою була Європейська народна партія (ЄНП), яка об’єднує, зокрема, німецьких християнських демократів і польську Громадянську платформу. За прогнозами, ЄНП збереже свої позиції — у новому складі вони можуть отримати приблизно 170 місць. Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D) претендує на друге місце — приблизно 140 депутатів. Решта груп можуть взяти від 30 до 80 місць.
Нинішня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн хоче залишитись на посаді після виборів. І це цілком реалістична перспектива, хоча не виключено, що в ЄНП з’явиться інша кандидатура.
У медіа, зокрема, фігурують імена колишнього голови Європейського центробанку Маріо Драґі та президента Румунії Клауса Йоганніса. Серед фаворитів на посаду президента Європейської Ради називають португальського експрем’єра Антоніу Кошту та керівницю данського уряду Метте Фредеріксен. Серед імовірних претендентів на посаду голови європейської дипломатії — прем’єрка Естонії Кая Каллас, яка також не проти очолити секретаріат НАТО.
Напрями російського впливу на виборах в Європі
Є два основні рівні, де можливий російський вплив, пояснює виконавчий директор Празького інституту Європейської політики EUROPEUM Мартін Вокалек (Martin Vokálek).
«Перший — це безпосередній вплив на процес голосування в деяких країнах. Наприклад, російські кібератаки на системи, що використовуються для підрахунку/публікації голосів. І хоча не схоже, що росіяни спробують вплинути на саму процедуру голосування, країни ЄС мають бути готовими до такого потенційного зловмисного впливу, — застерігає експерт. — Набагато більш імовірним є вплив в інформаційному просторі через прокремлівські ЗМІ, тролів та людей, які поширюють проросійські та/або створені Кремлем наративи».
Це, за словами Вокалека, йде пліч-о-пліч з прямою та непрямою підтримкою популістських та позасистемних кандидатів, які часто свідомо чи несвідомо поширюють ці наративи та підривають довіру громадян до традиційних демократичних партій, у такий спосіб безпосередньо впливаючи на результати виборів.
В ЄС приблизно 370 мільйонів виборців. За опитуваннями, на дільниці збираються прийти приблизно 70% громадян ЄС — і якщо так станеться, це буде рекордна виборча активність. Для порівняння: у 2019 році явка трохи не дотягнула до 51%.
Як зазначає аналітикиня з питань Росії у програмі «Східна Європа» Польського інституту міжнародних справ (PISM) Аґнєшка Легуцька (Agnieszka Legucka), з боку Росії були і залишаються три ключові цілі: послабити Європейський Союз, послабити Захід в цілому, обмежити підтримку України.
«Росіяни використовують дипфейки, фейкові новини й різні види антиреклами, щоби знищити імідж Урсули фон дер Ляєн та Жозепа Борреля, — зазначає експертка. — Під час цієї кампанії Росія зосереджується, наприклад, на Зеленій угоді. Вона використовує протести фермерів по всій Європі саме для того, щоб підкреслити, наскільки європейські інституції погані для громадян. У Польщі, я б сказала, Росія не має такого впливу в наративі, але послідовно працює на ультраправий електорат, головним чином, щоб донести певні меседжі до сіл і провінцій».
У великих містах антизахідні та антиукраїнські меседжі не такі популярні, а в селах і маленьких містечках вони працюють, коли йдеться про негативний імідж Євросоюзу.
Легуцька також звертає увагу, що якщо виборча активність буде дуже низькою, то антизахідні партії можуть поліпшити шанси на проходження до Європарламенту. Це причина, з якої Росія напередодні виборів так намагається зруйнувати гарний імідж Європейського Союзу.
«На прикладі Польщі ми бачимо численні російські кібератаки, в тому числі поширення дезінформації за допомогою фальшивих фотографій, постів та акаунтів у соціальних мережах, — вважає експертка. — Російська атака на Польське агентство преси призвела до поширення в ЗМІ неправдивої інформації про військову мобілізацію. Це була очевидна спроба викликати інформаційний хаос, дестабілізацію і страх в суспільстві, що могло б вплинути на вибір деяких людей».
Тренд на ультраправих
Більшість прогнозів та очікувань вказують на посилення правих політичних партій, у тому числі ультраправих, націоналістів та популістських політиків.
«Це призведе до посилення позицій радикальної політичної групи ID (Ідентичність і демократія), яка, однак, має дуже низький коаліційний потенціал, — наголошує Мартін Вокалек. — І все залежатиме від остаточних результатів виборів та остаточної коаліції. Особисто я не очікую великих змін в рамках нинішньої коаліції, але можливий сценарій, коли вона стане більш правоорієнтованою. Тоді є ймовірність, що деякі консервативні й навіть націоналістичні голоси отримають більшу увагу, що може вплинути на позицію Європарламенту у таких сферах як клімат, міграція та підтримка України».
Але поки більшість національних урядів ЄС підтримують Україну, а розкол всередині Європарламенту не буде суттєвим, Вокалек має надію на подальшу підтримку України з боку Європи.
Підтримка України в новому Європарламенті
Політика щодо України зараз є одним із ключових напрямів діяльності Європейського Союзу, тому радикального відступу в цьому питанні, швидше за все, таки не буде.
Координаторка програми «Демократія та громадянське суспільство» Інституту суспільних справ, викладачка Варшавського університету Соня Горонжяк (Sonia Horonziak) прогнозує, що у новому складі Європарламенту, ймовірно, буде більше депутатів, які прихильніше ставляться до Росії, що може зменшити масштаби майбутньої підтримки України.
«З іншого боку, ми також чуємо сильні національні голоси за розширення масштабів військової допомоги Україні та посилення безпеки ЄС в цілому. Оскільки Європейський парламент зазвичай виражає сукупність національних поглядів, обрані політики прагнутимуть внести зміни, відповідаючи на національні запити, — пояснює експертка. — Тому дуже важливо підтримувати серед громадськості переконання, що війна в Україні є також величезною загрозою для всього Європейського Союзу, і що підтримка у відбитті російської агресії має бути ключовою метою для Європи в найближчому майбутньому».