Чи діє заборона на в’їзд чоловіків з Росії до України

Чи пускають до України росіян чоловічої статі у віці від 16 до 60 років після закінчення дії воєнного стану? Ми вирішили побачити це на власні очі. Детальніше – у репортажі.

На своїй Facebook-сторінці прес-секретар Держприкордонслужби України Олег Слободян днями заявив, що після завершення особливого правового режиму українські прикордонники перевіряють усіх громадян РФ у посиленому режимі. Складається враження, що пускають.

Однак, відповідаючи на питання в коментарях, він пише, що вищезазначене обмеження на в’їзд чоловікам із Росії діє й досі.

Зіставивши дві суперечливі заяви прес-секретаря Держприкордонслужби, ми вирішили відправитися до київського залізничного вокзалу.

Залізничний вокзал

«Укрзалізниця» має вісім поїздів, які курсують у напрямку Росії: з Києва, Харкова, Одеси, Хмельницького, Миколаєва, Львова та Кривого Рогу. За 2017-2018 роки припинили рух причіпні вагони поїздів із Чернівців, Івано-Франківська, Кременчука.

Також територією України їздять і транзитні потяги залізниць інших країн. Наприклад, поїзди Молдавської залізниці: два з Кишинева до Москви й один до Санкт-Петербурга. Також на маршрут виходить один поїзд Російської залізниці «Москва – Кишинів». Транзитом через Росію в Україну їздить зимовий потяг Азербайджанської залізниці «Баку – Харків – Київ».

Попри численні погрози та обіцянки із боку політиків і чиновників припинити пасажирське залізничне сполучення з Росією, поїзд «Москва – Одеса» на початку січня ходив за звичним розкладом без запізнень. А перед ним на тій же колії робив 20-ти хвилинну зупинку ще один транзитний потяг – «Москва – Кишинів».

Визначити пасажирів, які, найімовірніше, перетинали держкордон між Україною та Росією, скориставшись залізничним транспортом, досить просто: шльопанці.

41-річний мандрівець поїзду «Москва – Одеса» на ім’я Олександр, розпалюючи цигарку на пероні вокзалу в гумових шльопанцях, розповідає:

– Так, перетинав. Нічого особливого: перевіряли документи, вибірково оглядали речі. Усе в рамках пристойності.

– Єдине, що змінилося – світло, – додає другий, дещо молодший за Олександра пасажир-одесит. – Якщо раніше при перевірці вони (українські та російські прикордонники і митники – прим.) лишали слабке світло, користуючись ліхтариками, то тепер врубають на повну потужність. А так – усе як завжди.

Обидва – громадяни України, заробітчани із багаторічним стажем та досвідом перетину держкордону з Росією. Працюють на одну й ту ж «фірму» – будують «руські» лазні та будинки із дерева.

– Заходять два прикордонники з автоматами й собаками. Один із хвоста вагону, інший із голови, ідуть один одному назустріч. За ними із такими терміналами, типу як у магазинах, ідуть мужики із пістолетами в кобурі. Вони перевіряють документи, пробивають по базі. Заходить психолог, роздивляється обличчя, ставить такі, як це Вам сказати… хитрі питання.

– Це які? – питаю я.

– З підйобом, перепрошую. Типу, що веземо у валізах? Чи є щось заборонене? А якщо перевіримо? Мета візиту? Дивиться на твою реакцію – нервуєш ти, чи ні.

– Тобто якщо собака нічого не пронюхала, а психолог нічого не помітив, речі можуть навіть не перевіряти?

– Ну, наші речі не перевіряли – до нас не було питань, а росіян, можливо, і трусили. Під час обходу всі мають лишатися на своїх місцях – я не бачив, що відбувається в іншій частині вагону.

Ліниво струшуючи попіл, інший український заробітчанин на ім’я Борис зазначає, що загалом чоловіків, які прямували до України на цьому поїзді, менше, ніж зазвичай. Востаннє він перетинав кордон ще до введення воєнного стану.

– Я ж не можу знати, хто з них росіянин, а хто – українець. У нашому та сусідньому плацкарті всі були нашими. Тому можу судити тільки за загальною кількістю мужиків у вагоні та на перекурі під час зупинки.

Спостереження Бориса підтвердив наступного дня провідник, який обслуговує пасажирський поїзд аналогічного рейсу:

– Зараз чоловіків-росіян значно менше, ніж завжди, – перед відповіддю залізничний службовець дещо вагався, весь час озираючись. – Якщо раніше, до всієї цієї метушні, у моєму вагоні був хтось із громадян Росії, то зараз це рідкість. Сьогодні, приміром, у мене немає жодного росіянина (чоловіка – прим.). Лячно їм, мабуть.

Колега з іншого вагону розповів, що в російських громадян українські прикордонники перевіряють документи, просять показати запрошення, питають мету візиту, адресу, оглядають речі. Однак наша розмова з провідником обірвалася, ледь розпочавшись, бо його наполегливо покликав товариш із погонами та в кашкеті. Провідник повертається і вже не відповідає на запитання.

– Я відповів на Ваші питання.

Звертаюся до чоловіка, який щось сказав провідникові.

– Ми не даємо коментарів. – Залізничний службовець вимовляє це так, що мимоволі питаю себе: що холодніше – його відповідь, чи сьогоднішній ранковий морозний вітер. – Тобі вже все розповіли.

– Але я розмовляв із провідником, а не з вами. Хотілося б почути ваші свідчення.

– Ще раз повторюю: тобі вже все розповіли.

Інша провідниця міждержавного сполучення розповідає, що після 26 грудня особливу увагу вітчизняні прикордонники приділяють чоловікам-росіянам у віці від 16 до 60 років, яким під час воєнного стану заборонялося в’їжджати до України.

– Головне, щоби вони могли чітко назвати мету свого візиту, мати… – Її перериває жіночка, яка голосно пропонує пасажирам придбати копченої ковбаси. – Мати при собі всі необхідні документи, адекватно себе поводити. Це все, що можу вам розповісти.

Перед самісіньким відправленням вдалося переговорити із товариським та балакучим провідником за 45-ть, який курив біля вагона.

– Ну, пускають уже (чоловіків-росіян – прим.), їздять. Українські прикордонники діють відповідно до своїх інструкцій. Речі оглядають частіше, перевірка триває дещо довше, ніж завжди, проте нічого надприродного.

Провідник розповів, що після закінчення дії воєнного стану в Україну пускають тих росіян, які можуть документально підтвердити мету поїздки і водночас не порушували законодавство України під час поїздок на тимчасово окуповану територію. Каже: українських заробітчан у Росії багато. На питання, чи доводилося йому стикатися з відмовою в перетині кордону з боку українських прикордонників для чоловіків-росіян після 26 грудня, провідник дає ствердну відповідь.

– Так, довелося стикатися із цим минулої зміни. То був чоловік років 30-35. Не пустили його. О, мені вже час! – Провідник хвацько застрибує в потяг, який рушив. Я біжу пероном за ним питаючи, за що ж не пустили того чоловіка. – Напідпитку він був, дебоширив. Не шпигун, не переживайте!

Зі свідчень пасажирів та залізничних службовців можна прийти до висновку, що після закінчення дії воєнного стану сувору заборону на в’їзд чоловікам-громадянам Росії було, все-таки, знято. Але Державна прикордонна служба продовжує додатково вивчати наявність законних підстав для перетинання державного кордону України (так званий «контроль другої лінії») усіма громадянами Росії.

Автовокзал

Центральний автовокзал на Московській площі, найбільший структурний підрозділ акціонерного товариства «Київпассервіс».

За інформацією українських прикордонників, у 2018 році Росію відвідали 3 мільйони 725 тисяч наших співвітчизників. Скільки із них їдуть в РФ саме на заробітки достеменно невідомо. В російському Міністерстві внутрішніх справ кажуть: лише за перше півріччя минулого року прийняли приблизно 240 тисяч українських заробітчан, а у 2017 році, за даними МВС РФ, там працювали 503 тисячі наших співвітчизників. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін минулого року повідомляв про понад три мільйони наших громадян, які живуть і працюють у Росії.

Пасажири-чоловіки ділитися своїми спостереженнями не хочуть. Дехто сприймав питання агресивно. А от водії поговорити більш-менш охочі:

– Не знаю, що там каже Слободян, але чоловікам-росіянам будь-якого віку тепер дозволяють перетинати кордон, – каже водій автобуса рейсу Київ-Москва, розміщуючи в багажному відсіку чергову валізу. – Все як завжди: перевіряють документи, запрошення, речі, питають мету візиту і таке інше.

Його колега з рейсу Київ-Глухів-Москва розповідає, що чоловіків-росіян, котрі прямують в Україну, значно поменшало, проте вважає, що через кілька тижнів колишній потік відновиться.

– От коли був воєнний стан – одні баби в мене в салоні сиділи, – сміється чоловік. – Із мужиків на весь автобус тільки я та мій напарник.

Витримавши коротку паузу, водій, значно знизивши голос, додає:

– Братику, ти ж розумієш, що всі ці «воєнні стани» – порожняк та піар. Бог знає, скільки людей мотається туди-сюди. Ніхто нічого надовго забороняти не збирається. Тільки нерви псують та рейтинги собі піднімають. Три мільйони людей туди їздять. Три мільйони!

За спостереженнями іншого водія автобусу YUTONG, після отримання безвізового режиму російський напрямок почав втрачати популярність серед українських заробітчан-чоловіків, середній вік яких тепер становить, за словами водія, від 40 і вище, а молодь обирає країни Європи.

– Людина вже немолода, звикла до тамтешньої атмосфери. У нього там зв’язки, друзі, товариші, можливо, коханка (сміється – прим.). Та і змінювати щось у такому віці не так просто. Тому зараз туди їздять, в основному, заробітчани старшого віку.

Зі станції в московському напрямку рушили 2 автобуси туристичного типу. Порожніх місць майже не було. Як розповів один із водіїв, на шляху до пропускного пункту багато людей, звісно, відсіюються. У Глухові, приміром. А їхні місця займають пасажири з інших міст, містечок та сіл.

«При перетині кордону в автобусі вкрай рідко можна знайти бодай одне порожнє місце», – підсумовує чоловік.

P.S.: Відповідаючи на запит Zaborona.com, ПАТ «Укрзалізниця» 17 січня 2019 року назвала свої найприбутковіші маршрути по усіх напрямках за 10 місяців минулого року. Найдохіднішим курсом лишається Москва. Поїзд № 5/6 «Київ – Москва» приніс підприємству 122,6 млн мільйона гривень (кількість рейсів – 304), потяг №24 «Одеса – Москва» – 80,1 млн грн (303), рейс № 19/20 «Харків – Москва» – 39,9 млн грн (304). Найприбутковішим маршрутом підприємства по Україні є потяг № 91/92 «Київ – Львів». За вищезазначений період він приніс УЗ 50,4 мільйона гривень за 303 рейси. На другому місці – поїзд №12/11 «Одеса-Львів», 26,1 млн грн (260).

У Державній прикордонній службі України нам повідомили, що в 2018 році на виїзд до Російської Федерації зафіксовано 4,2 млн фактів перетинання державного кордону громадянами України та 1,55 млн на в’їзд в Україну громадянами Російської Федерації (у 2017 році останній показник складав 1,6 млн).

У 2018 році відмовлено в перетині державного кордону України 5,8 тис. громадянам Росії (у 2017 р. – 5,3 тис.).

Читайте також репортаж «Заборони» в співпраці з телеканалом «Настоящее время»: Небезпечна вакансія. Як українські заробітчани потрапляють у російські наркокартелі.